Читомо > Місця > Музей Сковороди на Харківщині (екскурсія)

Місця

Музей Сковороди на Харківщині (екскурсія)

05.08.2013 0 Автор:

Вид: літературний музей

Назва: Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди

Місце: вул. Приозерна, 3

с. Сковородинівка Золочівського району Харківської області.

До села можна дістатись автобусом від: м. Харків, м. Холодна гора, автостанція, пл. № 6, маршрут № 169. Виїзд з Харкова: 7.45, 15.00, 18.45.

Телефон: (057) 64 94 140, 066-19-93-127

Період: 08.00-17.00. Без вихідних і святкових днів

Музей Сковороди

В Україні існує три музеї Григорія Сковороди, але Національний літературно-меморіальний музей Г. Сковороди у Сковородинівці – особливий. Лише тут зберігаються особисті речі філософа: срібний англійський годинний з його дарчим написом «От Григория Варсавы Сковороды чрез Стефана Гречину», скрипка родини Правицьких, на якій грав філософ, перебуваючи у Бабаях, фамільна скриня Ковалівських.

SONY DSC

Історія

1794 року в село Пан-Іванівка (нині Сковородинівка Золочівського р-ну) на Харківщині в будинку поміщиків Ковалівських завершилося життя Григорія Савича Сковороди –українського філософа, педагога і письменника.

Поміщицький будинок споруджений у XVIII ст. і розширений у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. У 1930 – 1970 рр. в ньому була школа. У 1960 року зусиллями викладачів Харківського держуніверситету доцента А. Ніженець та професора А. Ковалівського був створений на громадських засадах шкільний музей у кімнаті, де помер Сковорода.

1965 року могила філософа була внесена у список пам’ятників історії, що перебувають під охороною держави.

1972 року до 250-річчя з дня народження Сковороди в колишньому поміщицькому будинку відкрили літературно-меморіальний музей його імені.

Вже 2004 року музей набув статусу обласного комунального закладу, а згодом – отримав статус Національного.

 13_ІV зал

Асортимент

Національний літературно-меморіальний музей Сковороди

09_музей

Експозиція розгорнута у 5 залах. Музейні експонати відтворюють життя та творчість геніального мислителя. В експозиції – унікальні речі, які відтворюють колорит ХVІІІ століття: селянський одяг, предмети побуту, меблі, музичні інструменти; представлені літографії, стародруки. У залах виставлені картини, скульптури, книги, які ілюструють життя та творчість мислителя; сковородіана української діаспори із Австралії, Канади, Франції, Німеччини, США, Словаччини. Інтер’єр залів прикрашають вироби народного декоративно-прикладного мистецтва: кераміка, вишивки.

12_ІІIзал (2)

Цікавою є кімната, в якій прожив останні роки свого життя філософ-мислитель. У ній – меблі, побутові предмети та книги XVIII ст. (секретер, стілець, письмовий прилад, настільний годинник, підсвічник, скриня, одяг), копія ліжка того ж часу. Унікальною є фамільна розписна скриня Ковалівських (власників маєтку), передана їхнім нащадком – професором А. Ковалівським. До цих речей додано слобожанську ікону Богородиці ХІХ ст., копію світильника XVIII ст.

06_Речі Сковороди

На території музею, яка займає площу 18,2 гектара, розміщені пам’ятки історії, архітектури, монументального та садово-паркового мистецтва ХVІІІ століття національного значення.

08_rika

«Лісами, садами, пагорбами, джерелами прикрашена» земля була за Григорія Сковороди, такою вона і залишилася. Вражає красою парк 18 століття: від кола радіально відходять 7 алей, що утворюють сонце – один з улюблених символів Сковороди. У джерельній криничній воді можна помилуватися своїм відображенням та кинути монетку, щоб повернутися знову у вертоград Сковороди.

17_De libertate 2012Новіков Іван (2)

Можна доторкнутися до 700-літнього дуба, щоб здійснилися заповітні мрії, а щоб зарядитися позитивною енергетикою – пригорнутися до дуба, посадженого філософом.

В роки окупації фашисти в середині дупла 700-літнього дуба палили вогнище, розстрілювали дерево. Згодом дерево намагались врятувати, проте не вдалось, і 1979 року вперше дуб не зазеленів. А в 1994 році під час величезної бурі дерево впало, але його стовбур було піднято і закріплено. Дуб-велетень пережив Сковороду на 200 років. Лише висота його нині зменшилася вдвічі, а ширина – в півтора рази. Крона дуба розкидалась в радіусі не менше 12 метрів. Коли тут зупинявся Сковорода, дубові було не менше 500 років.

SONY DSC

Сакральним центром усього комплексу є могила Сковороди, місце поклоніння пам’яті філософаКовалинський пише, що Г. Сковорода сам обрав місце, де хотів закінчити свій життєвий шлях: «…Слобода Ивановка пом?щика Ковалевскаго было то м?стопребываніе, гд? н?сколько времени жилон прежде и куда прибыл скончать теченіе свое. …Перед кончиною зав?щал предать его погребенію на возвышенном м?ст? близ рощи и гумна и сл?дующую зд?ланную им себ? надпись написать: «Міръ ловилъ меня, но не поймалъ».

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

На території меморіального комплексу є пам’ятник філософові – бронзовий бюст роботи скульптора Івана Кавалерідзе (1972 р.).

11_Кавалерідзе І_Бюст Г Сковороди

Розкриттю ідей мислителя про людське себепізнання, пошук істини, душевного спокою сприяє «Філософська алея», створена у 2007 році митцями з України, Росії й Німеччини. У 2012 році відбувся пленер із художньої фотографії у стилі фріз-лайт, і скульптури заграли новими кольорами, набули таємничості і спонукають до нових інтерпретацій задуму авторів.

04_Тадеуш Вєчорек (Познань) під час майстер-класу Майстерні креативного чину

02_філософська алея

Акції

Сьогодні в музеї Григорія Сковороди не тільки проводяться екскурсії, а й втілюються мистецькі проекти (Майстерня креативного чину «Відкрите небо»), започатковуються конкурси та фестивалі («De libertate» (2012, 2013), «Сьогодні Купала, а завтра Івана» 7 років поспіль збирає любителів фольклору).

18_De libertate 2012 (1)

Тричі на рік відбуваються й конференції – у травні Сковородинівська, у вересні – філософські читання, а у листопаді, до дня пам’яті філософа – студентські читання.

16_freezlight_Філософська алея

Традиційними тут також є волонтерські акції – «Жива вода» зі збереження криниць та джерел, пов’язаних із життям Сковороди, а також акція із облаштування та озеленення музейного парку – «Збережемо вертоград Сковороди».

19_2013-0519_18 (М_Опалєв) Майстерня креативного чину

А незабаром у музеї стартує новий проект «ApPleinAir» (17 серпня) – яблучний пленер, адже «образ яблуні «зринає у творах Сковороди дуже часто. Це можна пояснити, з одного боку, тим, що філософ любив це дерево, а з другого, – мабуть, не варто забувати й тієї обставини, що згідно з так званим “Вергілієвим колесом” яблуня – це дерево, що репрезентує середній стиль, тобто символізує мирне життя вільних хліборобів. Недаром із цим образом у Сковороди пов’язані мотиви спокою, рустикального раю тощо» (Леонід Ушкалов).

Під час заходу можна буде дізнатися про образ яблука та яблуні у світовій та українській літературі і зокрема у творах Григорія Сковороди. Аспектами для розгляду та обговорення є також образ саду в українській поезії епохи барокко, міфи та легенди про яблуко пізнання, яблуко розбрату та яблуко як еротичний символ. Окрім того, відбудуться поетичні читання, музична програма і конкурси та вікторини, майстер-класи із використанням яблук зі Сковородинівського саду.

05_Сьогодні Купала, а завра Івана

Типовий відвідувач

Студенти та школярі, адже за шкільною програмою вивчають твори Сковороди, а в університетах завжди є курси історії культури або ж філософії. Бувають й іноземці – переважно з Росії. Цього літа садибу відвідували гості з Фінлянції, США й Китаю.

«Ми постійно співпрацюємо з навчальними закладами – інформуємо про акції (Збережемо вертоград Сковороди, Жива вода, мистецькі проекти), виїжджаємо до шкіл із пересувними виставками, вітаємо зі святами і запрошуємо-запрошуємо-запрошуємо. Останнім часом прагнемо із навчальними закладами ще й угоди підписувати», – коментує заступник директора музею з наукової роботи Олена Рибка.

За її словами, закономірно збільшують кількість відвідувачів фестивалі та різні акції, «адже це додатковий медійний розголос, хтось може вперше почути про музей і нарешті вирішити приїхати».

«Приміром, традиційне свято Івана Купала, що відбувається на території музею, привертає увагу багатьох людей. Цього року була цікава розмова із родиною: вони 5 років тому познайомилися саме на цьому святі, за рік одружилися, вже й дитинка маленька. Тепер щороку приїжджають самі і привозять друзів. А от фест De libertate цьогоріч проводився якраз на День музеїв і Ніч музеїв. У Харкові та області 18 травня свої двері ввечері відчинили 18 музеїв, була виготовлена спільна для всіх афіша, інформаційні листівки. І от люди, які відвідали харківські музеї того вечора, отримали інформацію про нас і тепер приїжджають, щоб надолужити згаяне) безперечно, нові заходи сприяють розширенню кола відвідувачів, окрім того, збільшують коло друзів музею», – додає Рибка.

10_Кімната Сковороди

Цінова політика:

Школярі (вхідний квиток) – 8 гривень

Студенти та дорослі (вхідний квиток) –12 гривень

Екскурсія музеєм та територією (група 15 осіб) – 30 гривень

Фотографування – 8 гривень.

Читайте також: Заповідник «Нагуєвичі» – родинне село Івана Франка (екскурсія).

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe