Місця

Вид: літературний музей

Назва: Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди

Місце: вул. Приозерна, 3

с. Сковородинівка Золочівського району Харківської області.

До села можна дістатись автобусом від: м. Харків, м. Холодна гора, автостанція, пл. № 6, маршрут № 169. Виїзд з Харкова: 7.45, 15.00, 18.45.

Телефон: (057) 64 94 140, 066-19-93-127

Період: 08.00-17.00. Без вихідних і святкових днів

В Україні існує три музеї Григорія Сковороди, але Національний літературно-меморіальний музей Г. Сковороди у Сковородинівці – особливий. Лише тут зберігаються особисті речі філософа: срібний англійський годинний з його дарчим написом «От Григория Варсавы Сковороды чрез Стефана Гречину», скрипка родини Правицьких, на якій грав філософ, перебуваючи у Бабаях, фамільна скриня Ковалівських.

Історія

1794 року в село Пан-Іванівка (нині Сковородинівка Золочівського р-ну) на Харківщині в будинку поміщиків Ковалівських завершилося життя Григорія Савича Сковороди –українського філософа, педагога і письменника.

Поміщицький будинок споруджений у XVIII ст. і розширений у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. У 1930 – 1970 рр. в ньому була школа. У 1960 року зусиллями викладачів Харківського держуніверситету доцента А. Ніженець та професора А. Ковалівського був створений на громадських засадах шкільний музей у кімнаті, де помер Сковорода.

1965 року могила філософа була внесена у список пам’ятників історії, що перебувають під охороною держави.

1972 року до 250-річчя з дня народження Сковороди в колишньому поміщицькому будинку відкрили літературно-меморіальний музей його імені.

Вже 2004 року музей набув статусу обласного комунального закладу, а згодом – отримав статус Національного.

Асортимент

Національний літературно-меморіальний музей Сковороди

Експозиція розгорнута у 5 залах. Музейні експонати відтворюють життя та творчість геніального мислителя. В експозиції – унікальні речі, які відтворюють колорит ХVІІІ століття: селянський одяг, предмети побуту, меблі, музичні інструменти; представлені літографії, стародруки. У залах виставлені картини, скульптури, книги, які ілюструють життя та творчість мислителя; сковородіана української діаспори із Австралії, Канади, Франції, Німеччини, США, Словаччини. Інтер’єр залів прикрашають вироби народного декоративно-прикладного мистецтва: кераміка, вишивки.

Цікавою є кімната, в якій прожив останні роки свого життя філософ-мислитель. У ній – меблі, побутові предмети та книги XVIII ст. (секретер, стілець, письмовий прилад, настільний годинник, підсвічник, скриня, одяг), копія ліжка того ж часу. Унікальною є фамільна розписна скриня Ковалівських (власників маєтку), передана їхнім нащадком – професором А. Ковалівським. До цих речей додано слобожанську ікону Богородиці ХІХ ст., копію світильника XVIII ст.

На території музею, яка займає площу 18,2 гектара, розміщені пам’ятки історії, архітектури, монументального та садово-паркового мистецтва ХVІІІ століття національного значення.

«Лісами, садами, пагорбами, джерелами прикрашена» земля була за Григорія Сковороди, такою вона і залишилася. Вражає красою парк 18 століття: від кола радіально відходять 7 алей, що утворюють сонце – один з улюблених символів Сковороди. У джерельній криничній воді можна помилуватися своїм відображенням та кинути монетку, щоб повернутися знову у вертоград Сковороди.

Можна доторкнутися до 700-літнього дуба, щоб здійснилися заповітні мрії, а щоб зарядитися позитивною енергетикою – пригорнутися до дуба, посадженого філософом.

В роки окупації фашисти в середині дупла 700-літнього дуба палили вогнище, розстрілювали дерево. Згодом дерево намагались врятувати, проте не вдалось, і 1979 року вперше дуб не зазеленів. А в 1994 році під час величезної бурі дерево впало, але його стовбур було піднято і закріплено. Дуб-велетень пережив Сковороду на 200 років. Лише висота його нині зменшилася вдвічі, а ширина – в півтора рази. Крона дуба розкидалась в радіусі не менше 12 метрів. Коли тут зупинявся Сковорода, дубові було не менше 500 років.

Сакральним центром усього комплексу є могила Сковороди, місце поклоніння пам’яті філософаКовалинський пише, що Г. Сковорода сам обрав місце, де хотів закінчити свій життєвий шлях: «…Слобода Ивановка пом?щика Ковалевскаго было то м?стопребываніе, гд? н?сколько времени жилон прежде и куда прибыл скончать теченіе свое. …Перед кончиною зав?щал предать его погребенію на возвышенном м?ст? близ рощи и гумна и сл?дующую зд?ланную им себ? надпись написать: «Міръ ловилъ меня, но не поймалъ».

На території меморіального комплексу є пам’ятник філософові – бронзовий бюст роботи скульптора Івана Кавалерідзе (1972 р.).

Розкриттю ідей мислителя про людське себепізнання, пошук істини, душевного спокою сприяє «Філософська алея», створена у 2007 році митцями з України, Росії й Німеччини. У 2012 році відбувся пленер із художньої фотографії у стилі фріз-лайт, і скульптури заграли новими кольорами, набули таємничості і спонукають до нових інтерпретацій задуму авторів.

Акції

Сьогодні в музеї Григорія Сковороди не тільки проводяться екскурсії, а й втілюються мистецькі проекти (Майстерня креативного чину «Відкрите небо»), започатковуються конкурси та фестивалі («De libertate» (2012, 2013), «Сьогодні Купала, а завтра Івана» 7 років поспіль збирає любителів фольклору).

Тричі на рік відбуваються й конференції – у травні Сковородинівська, у вересні – філософські читання, а у листопаді, до дня пам’яті філософа – студентські читання.

Традиційними тут також є волонтерські акції – «Жива вода» зі збереження криниць та джерел, пов’язаних із життям Сковороди, а також акція із облаштування та озеленення музейного парку – «Збережемо вертоград Сковороди».

А незабаром у музеї стартує новий проект «ApPleinAir» (17 серпня) – яблучний пленер, адже «образ яблуні «зринає у творах Сковороди дуже часто. Це можна пояснити, з одного боку, тим, що філософ любив це дерево, а з другого, – мабуть, не варто забувати й тієї обставини, що згідно з так званим “Вергілієвим колесом” яблуня – це дерево, що репрезентує середній стиль, тобто символізує мирне життя вільних хліборобів. Недаром із цим образом у Сковороди пов’язані мотиви спокою, рустикального раю тощо» (Леонід Ушкалов).

Під час заходу можна буде дізнатися про образ яблука та яблуні у світовій та українській літературі і зокрема у творах Григорія Сковороди. Аспектами для розгляду та обговорення є також образ саду в українській поезії епохи барокко, міфи та легенди про яблуко пізнання, яблуко розбрату та яблуко як еротичний символ. Окрім того, відбудуться поетичні читання, музична програма і конкурси та вікторини, майстер-класи із використанням яблук зі Сковородинівського саду.

Типовий відвідувач

Студенти та школярі, адже за шкільною програмою вивчають твори Сковороди, а в університетах завжди є курси історії культури або ж філософії. Бувають й іноземці – переважно з Росії. Цього літа садибу відвідували гості з Фінлянції, США й Китаю.

«Ми постійно співпрацюємо з навчальними закладами – інформуємо про акції (Збережемо вертоград Сковороди, Жива вода, мистецькі проекти), виїжджаємо до шкіл із пересувними виставками, вітаємо зі святами і запрошуємо-запрошуємо-запрошуємо. Останнім часом прагнемо із навчальними закладами ще й угоди підписувати», – коментує заступник директора музею з наукової роботи Олена Рибка.

За її словами, закономірно збільшують кількість відвідувачів фестивалі та різні акції, «адже це додатковий медійний розголос, хтось може вперше почути про музей і нарешті вирішити приїхати».

«Приміром, традиційне свято Івана Купала, що відбувається на території музею, привертає увагу багатьох людей. Цього року була цікава розмова із родиною: вони 5 років тому познайомилися саме на цьому святі, за рік одружилися, вже й дитинка маленька. Тепер щороку приїжджають самі і привозять друзів. А от фест De libertate цьогоріч проводився якраз на День музеїв і Ніч музеїв. У Харкові та області 18 травня свої двері ввечері відчинили 18 музеїв, була виготовлена спільна для всіх афіша, інформаційні листівки. І от люди, які відвідали харківські музеї того вечора, отримали інформацію про нас і тепер приїжджають, щоб надолужити згаяне) безперечно, нові заходи сприяють розширенню кола відвідувачів, окрім того, збільшують коло друзів музею», – додає Рибка.

Цінова політика:

Школярі (вхідний квиток) – 8 гривень

Студенти та дорослі (вхідний квиток) –12 гривень

Екскурсія музеєм та територією (група 15 осіб) – 30 гривень

Фотографування – 8 гривень.

Читайте також: Заповідник «Нагуєвичі» – родинне село Івана Франка (екскурсія).