Новини

Міністерством культури України оприлюднило список видань, які будуть закуплені за програмою «Українська книга». Про це повідомляє прес-служба міністерства.

«Наразі проводиться робота по підписанню договорів з видавництвами і найближчим часом розпочнеться закупівля 138 назв видань загальним тиражем понад 522 500 примірників для розповсюдження серед публічних бібліотек по всім регіонам України», – зазначають у відомстві.

У Мінкультури переконують, що «опрацьовано результати проведення Експертною радою тематичної та змістовної оцінки видань, заявки структурних підрозділів у сфері культури обласних та Київської міської державних адміністрацій, бібліотек та виведено загальний рейтинг видань. У тому числі, проведено роботу в частині забезпечення дотримання вимог нормативних документів, які регламентують питання придбання україномовних видань для поповнення фондів публічних бібліотек та закупівлі літератури відповідно до норм Закону України «Про публічні закупівлі»».

Перелік видань для поповнення фондів публічних бібліотек, а також список організацій-отримувачів літератури для подальшого розповсюдження її серед публічних бібліотек регіонів з урахуванням їх заявок та потреб, схвалені Колегією Міністерства культури України та затверджені відповідним наказом.

«Рішенням Експертної ради з відбору україномовних книг для поповнення фондів публічних бібліотек було сформовано перелік видань, що набрали більшість голосів та в свою чергу надіслано до структурних підрозділів у сфері культури обласних, Київської міської державних адміністрацій та обласних універсальних наукових бібліотек, якими проведено аналіз та зі свого боку зроблено заявки на кількість видань, необхідних для публічних бібліотек регіонів», – зазначають у відомстві.
.

Перелік видань

Тим часом 3 листопада в інформаційному агентстві «УНІАН» відбулася прес-конференція, на якій окремі видавці обговорили порушення процедури закупівлі книг до українських бібліотек від Міністерства культури та можливі зміни системи у майбутньому. Примітно, що книжки цих видавців не були обрані Міністерством культури за програмою «Українська книга».

Серед учасників конференції були присутні  керівник рейтингу «Книжка року» Костянтин Родик, директорка видавництва «Кліо» Віра Соловйова, заступник голови Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя при Мінкультури, перекладач з французької мови Тарас Марусик, директор видавництва «Теза» Володимир Брискін, директор видавництва «Авіаз» Віктор Зеленський, директор видавництва «Арій» Дмитро Мойсеєнко, генеральна директорка видавництва «Vivat» Юлія Орлова.

Найперше цих видавців стурбував той факт, що значна кількість обраних книг пов’язана між собою. Офіційні положення процедури відбору вказують, що Мінкульт зобов’язаний закуповувати ті книжки, за які проголосувала половина членів Експертної ради (у 2017 році – це 324 назви). Однак незадоволення відбором спричинене тим, що  Міністерство культури самовільно скоротило цей перелік майже удвічі, відхиливши важливі видання на тему тимчасово окупованих територій, війни, української історії тощо. І навіть з протоколом голосування видавці не змогли ознайомитися, оскільки Мінкульт засекретив не лише сам протокол, але й склад членів Експертної ради.

Положення про роботу Експертної ради щодо відбору україномовних книжок затверджене ще в 2013 році. Єдиний і дійсний донині регламент роботи Експертної ради затвердили ще у 2005 році, та відзначили, що процедура повинна бути прозорою та гласною.

Наразі зацікавлені видавці очікують відповіді на колективний лист від прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, в якому вони вимагають не лише призупинити поточну процедуру закупівлі, але й зобов’язати Мінкульт провести закупівлю згідно початкового переліку з 324 назв.

Вимоги видавців:

• ретельний аналіз цьогорічної процедури;
• необхідні системні зміни в принципах добору і роботи Експертної комісії;
• повна публічність всієї інформації щодо перебігу процедури відбору книжок для закупівлі;
• чіткі та дієві інструменти контролю перебігу процедури, які унеможливлять будь-яке втручання в процес.

Віра Соловйова,
директор видавництва «Кліо»:

Зі свого власного досвіду на прикладі видавництва «Кліо» я розкажу про ті факти, які суперечать положенням про роботу Експертної ради. Видавець повинен представити Мінкульту всі потрібні документи та примірник книжку, яку він бажає подати на конкурс. Документи приймають, відмічають наявність всіх потрібних паперів, і далі ми не знаємо, що робиться з книжками.  Я вважаю, що на цьому етапі Мінкульт перейняв на себе відповідальність, що ми здали всі документи правильно.

Але потім на сайті Міністерства з’являється новина про порушення видавцями процедури, і працівники самовільно не допускають ці видання навіть до розгляду Експертною радою. Тобто якась частина книжок відсіюється ще до початку. У 2016 році видавництво «Кліо» подало 18 проектів, з них частина була перекладними. 11 наших проектів були відхилені та недопущені до розгляду на підставі того, що ми не надали договори з перекладачами. Ця новина з’явилася в той день, коли ми поїхали на Форум видавців. Звісно ж, по поверненню я хочу донести ці документи. Мені не дозволяють – ви вже вичерпали термін, був один день, ви не встигли.

Цьогоріч ми дізналися про відбір на Форумі видавців. Нам показали список книг самі бібліотекарі, які здивувалися, що наших книг там немає.

Володимир Брискін,
директор видавництва «Теза»:

Ми говоримо про порушення в межах даної процедури. Воно полягає в тому, що експерти відібрали довший список, потім хтось цей список скоротив і передав бібліотекам не результат відбору експертів, а результат відбору невідомо кого. Ось так були порушені права частини видавців, а також були обмежені можливості для отримання книжок  бібліотеками, а згодом і читачами. Що до цього призводить? Недосконалий підхід минулих років. Міністерству культури не раз повідомлялося, які є недоліки в порядку закупівель. Висувалися пропозиції змін, які були проігноровані.

Хочеться, щоб процедура була змінена в такий спосіб, який зменшить корупційні ризики. Тому ми, окрім того, що хочемо зупинити закупівлі цього року, ми закликаємо видавців та бібліотекарів та інших учасників ринку змінити сам підхід до того, як відбувається поповнення фондів бібліотек, якою є програма, в який спосіб уникнути небажаного та забезпечити хороші книжки для читачів. Наразі створений Інститут книги. Чи він прийме на себе функції з регламентування культурних подій і форматування політик процесів на видавничому ринку?

Костянтин Родик,
керівник рейтингу «Книжка року»:

Я давно зрозумів, що не змінивши систему, щороку ми зіштовхуватимемося з тим самим. Можна розглянути як один із варіантів рейтинг «Книжка року». Що може бути головним для видавця? Звісно, не диплом, і навіть не грошова винагорода. Видавцям потрібно, щоб бібліотека купила їхні книжки. Процедура відбору книжок для рейтингу була спроектована так, щоб мінімізувати будь-які зовнішні впливи. А процедура роботи Експертної ради інакша.

Система закупівлі книжок для бібліотек має принаймні три головні вади. Дворівнева система, коли експерти оцінюють, а Колегія затверджує. Абсолютно непрозора процедура. Та некомпетентність самої Експертної ради.

Юлія Орлова,
генеральна директорка видавництва «Vivat»:

Наша вимога – прозорість цієї закупівлі. І все. Ми не б’ємося, щоб відібрали саме наші книжки. Ми б’ємося за те, щоб ця процедура була прозора для всіх: для видавців, для бібліотеки, для читачів. Є порядок відбору україномовних книг, затверджений Мінкультом. Там чітко написано, що порядком відбору книг не передбачено та не врегульовано можливість зміни та коригування рішення Експертної ради. Тобто було обрано 324 позиції, і наразі найбільшим питанням без відповіді залишається: як цей список скоротився і ким він був скорочений?

На майбутнє: нам потрібно повністю міняти механізм. Оскільки зараз зрозуміло, що немає жодних критеріїв відбору цих книг. Експертна рада діє суб’єктивно.

Олег Симоненко,
видавництво «Час майстрів»:

Мене зацікавило, які саме книжки фахівці Міністерства культури обрали для закупівлі. Обрали — значить вважають цікавими для масового читача. Взявся аналізувати списки обраних для закупівлі видань, але мене спіткала невдача. Ні в інтернеті, ні в книгарнях я не зміг знайти багатьох із них. Наприклад, про книжки ТОВ «Книжкова база «Альфа» (держава закуповує у них книжок на 1205000 грн) О. Вірченко «Їжачок-хитрячок про чарівний гачок. Іграшки», Н. Топська «Зачарована квітами. Катерина Білокур», Н. Топська «Батько українського театру. Марк Кропивницький» 2017 року видання в інтернеті немає бодай згадки, не те що відгуків або фото обкладинки.

Та ж сама історія з книжками ТОВ «Довженко Букс» (держава закупає на 3260000), яке у 2017 році перевидало твори Юрія Винничука («Аптекар») та Марини й Сергія Дяченків («Варан», «Магам можно все», «Віта Ностра», «Самум») — не зміг їх знайти, тож так і не зрозумів, чи відрізняються ці книжки від попередніх видань «Фоліо» хоча б обкладинкою. Деякі видавці, що обрані міністерством, мені взагалі незнайомі. Як не дивно, за багато років участі в різноманітних книжкових ярмарках нам не випало зустрітися — ні на «Арсеналі», ні на Форумі видавців, ні на менш значущих книжкових подіях. Та все ж сподіваюся побачити назви їхніх книжок ще десь, окрім списку держзакупівель.

Оскільки мій експрес-аналіз політики Міністерства культури у сфері державної закупівлі книжок не вдався через брак інформації, залишається сподіватися на оприлюднення міністерством рішення Експертної ради, загального рейтингу видань, критеріїв, за якими оцінювалися видання, а також імен експертів — хотілося б при нагоді дізнатися їхню фахову думку про те чому вони вирішили, що саме цю книгу чекають читачі бібліотек. І детальніше ознайомитися з методами визначення кількості голосів за книжку-конкурсанта теж було б не зайвим. У нас вже все прозоро.

Дмитро Мойсеєнко,
директор видавництва «Арій»:

Ми отримали відповідь на питання, чому ж список таки скоротили. Це було вмотивовано тим, що коли порахували загальну суму позицій, це було 156 млн, а виділено було 48. Тому просто скоротили список до тих назв, за які голосували частіше. А чому ж не скоротили кількість тиражів, щоб зберегти всі позиції? Відповіді не було.

На поповнення фондів публічних бібліотек Міністерства культури у 2017 році було виділено понад 48 млн. грн. Як зазначили видавці, Мінкульт ще ніразу не отримував стільки коштів на поповнення бібліотек, оскільки цього року об’єднали бюджет на поповнення фонду Держкомтелерадіо та програми «Українська книга».

 Ігор Степурін,

директор державного видавництва «Мистецтво»

Протягом 2015 року спільно з провідними публічними бібліотеками України видавництво «Мистецтво» вперше провело масштабне дослідження незадоволеного читацького попиту в найбільших бібліотеках України. Виходячи з даних цього дослідження, що опубліковані у «Книжковому віснику України» за березень 2016 року, найбільш незадоволеним, а це понад 90% невиконаних запитів читачів бібліотек, є література з класичного і сучасного мистецтва, книги про театр, музику і кіно. Видання такої літератури є матеріально й ресурсно витратним. Особливо, якщо це стосується фундаментальних робіт із професійною зйомкою в сучасних музеях, з покупкою авторських прав на роботи художників і фотографів, з описом представлених робіт відомими мистецтвознавцями, зі складним технічним професійним перекладом текстів англійською, німецькою мовами (повірте, висококласних фахівців у цій галузі в Україні практично не залишилося). Наприклад, над виданим торік фундаментальним виданням «Бойчук і його школа» автор, відомий український вчений-історик Сергій Білокінь працював 25 років, а над альбомом «Український авангард» видатний мистецтвознавець Дмитро Горбачов працював усе своє творче життя.

Я дуже часто їжджу по публічних бібліотеках України, і повірте мені, що альбоми «Мистецтва» є одними з найбільш зачитаних і зношених у книжкових фондах, хоча бібліотекарі ними дуже дорожать і практично не видають на домашній абонемент. На підставі вищезазначеного дослідження, а також орієнтуючись на одну з найабсурдніших і незрозумілих умов, що книга повинна коштувати не більше 100 грн. (!!!), видавництво «Мистецтво» навіть у такій ситуації підготувало й подало на конкурс 9 унікальних книг. Пройшла одна.

Для мене головне питання: якими альтернативними виданнями були замінені ці книги? Якщо керівництво Міністерства культури України покаже більш гідні книги з мистецтва, якщо були куплені цього року для публічних бібліотек, то для колективу видавництва вони стануть орієнтиром, і ми постараємося підготувати більш якісні книги до програми-2018.

Як відомо, 2 листопада частина видавців надіслали колективний лист прем’єр-міністрові Володимирові Гройсману, в якому вони вимагають призупинити поточну процедуру закупівлі книг у бібілотеки.

Раніше повідомлялося, що у Міністерстві культури обрали 138 назв книжок від 44 видавництв, які планували закупити для поповнення фондів публічних бібліотек.

Нагадаємо, у липні Мінкультури оголосили прийом пропозицій від суб’єктів видавничої справи щодо відбору україномовних книг, виданих протягом 2015 – 2017 років, і які за цільовим призначенням належать до науково-популярних, довідкових, літературно-художніх чи громадсько-політичних.