Читомо > Новини > Марися Рудська: Хочу створити книгу про птахів українських міст (ФОТО)

Новини

Марися Рудська: Хочу створити книгу про птахів українських міст (ФОТО)

07.02.2013 0 Автор:

11-го лютого у букарні «Бабуїн» відкриється сьома виставка молодої художниці Марисі Рудської під назвою «Внутрішній вирій». На виставці, що триватиме до 3 березня, буде близько 70 робіт, більшість з яких про птахів і бажання тепла. На «Читомо» – розмова з Марисею про птахів і світлини її робіт – теж про них.

Вирій у розумінні Марисі – це містична місцина, куди летять зимувати птахи, де ховаються змії й ведмеді, де завжди тепло й цвітуть волошки. Ключі від цього вирію має лиш зозуля, що береже їх цілу зиму, доки на вулицях лежать сніги й панує мороз, доки ріки й озера скуті кригою. Та інша річ, коли в тебе всередині є персональний вирій! Тоді засніженими полями лине спів птахів, тоді чуєш музику душі й бачиш на внутрішньому боці повік цілі галявини квітів.

На виставці будуть представлені нові, переважно акварельні роботи художниці. Хроніки внутрішнього вирію, які ви побачите, сповнені тепла, птахів та сумом за сонцем
Відкриття пройде разом із гуртом «Теорія Струн», а розпочнеться вже 11-го лютого о 19:30.

«Читомо» скористалось нагодою і розпитало Марисю про майбутню пташину виставку.

Бажання виставки виникло давно. Коли з’являється багато нових робіт, нових ідей, нових образів, хочеться цим ділитися з людьми, виставка – це чудова можливість, приємна зустріч з друзями і знайомство з новими людьми.


Домовлятись про виставку почали кілька місяців тому, активна підготовка триває два тижні.


Буде приблизно 70 робіт, з них багато про птахів і бажання тепла, мабуть саме тому виникло ідея назвати її «Внутрішній Вирій». Ця тема доволі широка й багатогранна, вичерпати за одну зиму її неможливо, тож буду звертатися до неї ще.

У мене було вже шість виставок, це має бути сьома, магічна.


Перша виставка «Червона магія» була в Харкові, а ще одна «Кишеньковий світ» у Львові, інші чотири в столиці.

Хочеться розширювати географію, сподіваюсь, в майбутньому це вдасться. У Києві на виставку приходить багато знайомих хороших людей, це надихає.

Я люблю птахів, які живуть в містах, особливо маленьких: горобців, синиць, вільшанок. Існує теорія, що колись давно вільшанки жили разом з великими ссавцями, що ходили європейськими пасовищами, ті тварини вимерли, вільшанки залишились, це пояснює їх довірливе ставлення до людей.

 

Птахи в місті нагадують про великий світ навколо, про який інколи забуваєш в швидкому темпі життя. Цього року мені вперше в житті пощастило побачити снігурів.

У мене в дворі живуть: галки, граки, сороки, синиці, горобці, голуби, вільшанки, влітку ще серпокрильці, приємно починати свій день з чаєм і спостереженням з вікна.

Люблю годувати птахів з рук: гусей, качок, лебедів. Це довіра в обмін на їжу, але вона робить мене щасливою.

Я люблю всіх птахів, дуже тішусь, коли випадає нагода спостерігати за ними.

Мати живого птаха вдома – ой, хотілось би! Але так щоб птах був щасливий, зараз такої можливості не маю, сподіваюсь, колись вдасться.

Дуже хочу таки зібратись часом і натхненням для створення книги про птахів міст України, з ілюстраціями, описами й цікавою інформацією. Ця ідея не нова, багато таких книг видають, наприклад в Британії. Це заохочує людей будь-якого віку й занять спостерігати за світом навколо, помічати більше, досліджувати.

Кажуть, є мова, в якій слова «любити» і «знати» – синоніми. Тож якщо люди знатимуть багато про птахів, то матимуть шанс їх любити.

З видавцями і письменниками працювати переважно цікаво. Додаткові завдання й вимоги дещо ускладнюють, але позитивно відбиваються на її результаті.

Я не намагаюсь займатися сеансами читання думок в письменників, тому спілкуюсь з ними, щоб стало зрозуміло, які в них побажання й бачення результату. Звісно, були ситуації, коли я щось перемальовувала, але це тонізує.


Молодим ілюстраторам, які тільки починають, бажаю впевненості й наполегливості. Стукайте і Вам відчинять – золоте правило для будь–яких перших кроків. Не варто чекати, коли трапиться щось неочікувано–прекрасне, потрібно не лінуватись робити перші кроки

Адреса виставки: Київ, вул. Симона Петлюри, 10

Світлини й ілюстрації з архіву Марисі

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

code

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe