Цими вихідними у Лондоні відбувся Шостий щорічний лондонський фестиваль зінів, що експонував, просував та продав саморобну британську пресу мистецького та радикально мистецького спрямування.
Серед видань були представлені зін про те, як створювати культуру Taking cultural production into our own hands, видання-компіляція Recycled, різнопаперовий буклет Greymatter, зін про саморобні речі Sugar Paper, панк-зін Antagonist zine, журнал-алфавіт Lazy Soosan Alphabet Series, еротично-феміністично-порнографічний Tempest in a teacup, зін чорного гумору Fortunes from the Seasick. Та дуже-дуже багато інших.
Greymatter
.
Tempest in a teacup
Фестиваль, звісно, британський, але Україна там деякою мірою теж була презентована, щоправда, сюжетно. Бо дехто Піт Вілліс надихнувся на зін MAXHO (англійською, мабуть, усіма читається «максхо»). Підзаголовок пояснює заморському читачу, що це – «Історія махнівщини», і притому лише перша її частина. Ілюстроване видання автор спромігся поки що відмалювати тиражем у 20 копій, і ще до початку заходу на офіційному сайті London Zine Festival потенційні відвідувачі намагалися «забронювати» для себе примірники.
Нагадаємо, що і у нас Нестор Махно не втрачає потенціал надихальника
Найкращий лайк — це 30 гривень))
Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.
Спасибі.
Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook