Місця

Вид траторія
Клас кав’ярня-книгарня
Родина неофіційна прихована іпостась сімейства “Бабуїн”
Назва “Азбука”

Місце популяції вул. Саксаганського, 38, м. Київ
( ст. м. Льва Толстого, Республіканський стадіон)
тел.: (044) 287-41-66

[geo_mashup_map]

Період
Пн. – Нд. – 10-00 – 23-00
без вихідних

Еволюція На цьому місці були і ресторація “Базилік”, і “Fratelli d’Italia”, але тепер усе змінилося – сюди приїхала “Азбука”.Сюди завезли книжкові шафи і самі книжки – ось тут і з’явився “нальот” інтелектуальності, вишуканість та атмосферність. Це єдина книжкова кав’ярня у Києві, на жаль.

Асортиментність. “Азбука” – не абетка, видавничий асортимент на 95 відсотків – книжки російських видавництв: АСТ, “Амфори”, “Астрель”, “Ексмо” і, звісно, “Азбуки”. Віднедавна кав’ярня почала співпрацювати з нашим видавництвом “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”. Серед українських партнерів закладу є також київське видавництво з доброю ностальгічною назвою “Школа”, яке люб’язно надало до продажу за доступною ціною трохи не весь тираж історичного нарису “Кримінальний Київ”, багато оздоблену кольоровими вклейками із світлинами похорон найвпливовіших столичних мафіозі. Іншу літературу українського виготовлення можна знайти на поличках секонд-генду (“Перламутрове порно” Ірени Карпи, “Пісьма братана” Жені Галяса). Загалом українські автори представлені на рівні із українськими видавництвами – не надто показово.

Сучасна поезія і проза представлені у меншості, явно програючи класичним добіркам Пушкіна, Лермонтова, Єсеніна (тощо, тощо, тощо). “Класика є класика” – так озвучують ідеологічні підвалини працівники “Азбуки”.

Тематичний діапазон не обмежується художньою літературою. Адже “Ексмо” й “Астрель” багате на російсько-англійські та польські словники, та й що ж почитати за філіжанкою кави, як не словник-другий.

Дуже багато видань, назви яких починаються із питального, але впевненого “Как”: “Как выйти замуж”, “Как быть привлекательной и неотразимой”, “Как привлечь удачу” (тощо, тощо, тощо).

Цінова політика. На фасаді кав’ярні, так само, як і на всій її рекламній продукції, зазначено – дешевше, ніж на Петрівці. Це справді так: діапазон цін коливається від 8 гривень за “Кримінальний Київ” і до 150 гривень за подарункові видання.

Структура. Сьогодні “Азбука” – це не просто кав’ярня, а вже справжня мережа, бо віднедавна “Азбук” стало дві. Перша і старша – на вул. Саксаганського, молодша – на вул. Пимоненка.
Азбука має один загальний зал, три “віп”-кімнати і один бар. За концентрацією книжок на квадратний метр виграють найменші приміщення – проте не треба спокушатись, зазвичай кімнати зарезервовані, або зайняті.

.

.

Пошук. Усі книжки розташовані асистематично – мерчендайзинг тут дуже специфічний. Консультант приходить у понеділок або п’ятницю, тому в інші дні пошукова робота повністю лягає на ваші плечі.

Після тривалого споглядання корінців, Ви нарешті можете знайти потрібне видання. Спираючись на плече відвідувача, який більше цікавиться наїдками, тремтячою рукою ви дістаєте бажаний екземпляр. Залишається тільки сподіватися, що Ви справді не помилились у виборі книги.

Читання. Частіше тут їдять. Після візиту до “Азбуки” чомусь дуже захотілось створити книгарню-кав’ярню, а не навпаки. Тобто книжкову крамницю, де можна було би випити кави і погортати книжку, що сподобалась.  Принаймні, ви прийдете саме по неї. В “Азбуці” ж приємніше просто пити каву.

Копіювання. Якщо дуже треба – візьміть з собою фотоапарата, консультантів тут най- частіше нема. Але остерігайтесь клієнтів, які пережовують страви. Хто хоче потрапити на чиєсь фото із динамічним замахом щелепи.

Додаткові ритуали. Звісно, додаткові ритуали тут здебільшого для шлунку. Ціни “демократичні”, готують смачно. Незвично наобідатися в центрі Києва за 40 грн.

Заклад відкритий для проведення різноманітних презентацій та літературних зустрічей. Тому  варто  скористатись і такою чудовою нагодою.

Типовий читач. Приходить на бізнес-ланч, приходить ввечері, кладе поряд книжку, зазвичай заради відповідності до атмосфери та щоб підтримати образ української  нації, яка справді читає.

Буккросинг Ні, буккросингу нема, але все ж на полицях трапляються книжки не першої свіжості – 70–80-х років, приносять їх сюди відвідувачі й обмінюють за півціни на нові. Серед таких видань – справжні артефакти. Наприклад, зовсім недавно на поличці самотньо пролежувало малоформатне видання “Братів Карамазових” Ф. Достоєвського в анлійському перекладі. Тому, якщо вам не пощастить на загальних полицях, спробуйте пошукати тут – можливо, натрапите на ексклюзив. Нехай смакує.

irkopupirko