Новини

16 березня Інститут журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка відвідав відомий поет та видавець, директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» – Іван Малкович. На зустрічі він поділився зі студентами професійними таємницями та залюбки відповів на всі запитання. А говорили про різне, зокрема, про таке.

Про видавничу справу:

«Я ображаюсь, коли мене називають бізнесменом. Якби я був бізнесменом, то видавав би книжки російською мовою. Вважаю, що має бути так: гроші заради книжок, а не книжки заради грошей», – поділився Малкович. Видавець розказав і про те, яку кропітку роботу проводить щоразу: всі коректури вносить у тексти власноруч, самостійно підбирає авторів та художників, працює із ними, слідкує за процесом створення чергового шедевру. «Успіх у тому, що ти в кожній часточці цієї книги. Ти працюєш не заради грошей, а заради насолоди». Зізнався пан Іван і у тому, що часто сняться сни про те, що книга вийде не такою, як очікувалося і не виправдає сподівань: надрукують погано, або ще щось. «Страшно, бо перед тим вкладаєш у видання всю свою душу», – зізнався видавець.

Про переклад «Гаррі Поттера»:

«Всі видавці у світі мають однакові можливості, коли виходить книга-оригінал англійською мовою», – розповів Іван Антонович. Проте не всі цими можливостями вчасно користуються. «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» випередило із перекладом першої книги про хлопчика-чаклуна Росію, Німеччину та Францію на декілька днів, саме ці країни Малкович назвав першими конкурентами на той момент. Цікаво те, що Віктор Морозов, який перекладав «Поттера», як виявилося, має свій забобон: почати переклад у той самий день, як тільки оригінал побачив світ.

Про Ліну Костенко:

«Люди звикли цитувати Пушкіна, або Шевченка… Але їм хочеться цитувати щось сучасне українською мовою. Тому всі обрали Ліну Костенко як свою Королеву. Це як Папа Римський свого роду».

Про «Записки українського самасшедшего»:

«Цей роман – пазл, який можна переставляти будь-як», – зазначив Малкович. Наразі планується випустити черговий, сьомий наклад, і загалом кількість примірників становитиме 80 тис. «За українськими мірками, 100 тисяч за рік – це бестселер, а ми плануємо випустити 100 тисяч примірників за 2-3 місяці».

Пан Іван також зазначає, що пірати, які особливо активізувалися під час зимових свят, випустили близько 20 тис. примірників.

Про дитинство та сьогодення:

«Я пишу вірші з восьми років. Зараз я потроху «викрадаю» у мами та  сестри власні збірочки, які колись робив власноруч. Нещодавно знайшов книжечку, датовану 1971 роком. Вона зроблена із зошита у лінійку, і там зібрані моя казочка, віршики, а ще ноти, бо я тоді займався музикою».

Також прозвучало запитання про те, як Малкович ставиться до того, що його вірш «З янголом на плечі» вивчають у школах. «Сьогодні мої вірші вчать у школах діти, 8-й клас. Якщо чесно, я про це дізнався випадково, мене ніхто не питав, – каже пан Іван. – Мій син, коли вони вивчали мою ж біографію, писав мені смс-ки з уроку. Вкінці біографії є запитання про письменника, так-от найцікавіше – я не зміг на них відповісти сам!». Іван Антонович також щиро посміявся з того, який портрет намалювали у підручниках до його біографії – зовсім не схожий на самого автора.

Олександра Горчинська