Читомо > Видане > Ірина Жиленко презентувала книгу спогадів «Homo Feriens»

Видане

Ірина Жиленко презентувала книгу спогадів «Homo Feriens»

05.12.2011 0 Автор:

 

Нещодавно у «молодіжній залі» Київського міського будинку вчителя відбувся вечір молодіжних спогадів шістдесятників.

Передумовою свята молодості став вихід книги спогадів «Homo Feriens» письменниці Ірини Жиленко.


До слова були запрошені представники української еліти, які й вшанували черговий фоліант серії «Шістдесятники» від видавництва «Смолоскип».

Модерував захід Євген Сверстюк.

Євген Сверстюк, доктор філософії та головний редактор газети «Наша віра»:

«Книга дуже талановита. Що таке талант? Це любов. Це правдивість і щирість. Хист живописати. І це хоробрість».


Ростислав Семків, директор видавництва «Смолоскип», подарував пані Ірині раритетні випуски часопису «Смолоскип» за 1963 й 1967 роки, де були вперше надруковані її поезії.

Сама ж поетеса розповіла, що почала вести  щоденник ще у школі: «Мені дуже шкода, що не залишився щоденник шкільних років.  Моя мама – дама серйозна –  відшуковувала мої щоденники й влаштовувала виховні моменти. Що ж, я покинула це заняття і  повернулась до нього лиш  у 10-му класі».

Можливо, це починалось, як дівочі забавки, але врешті нотатки трансформувалися в надзвичайну книгу – сукупність спогадів, листів, віршів та фотоматеріалів. Ірина наголошує: «Щоденник – дзеркало душі людської».

Фактична і датована інформація межує з глибокими переживаннями письменниці. Неможливо точно визначити жанр книги. Однак, її варто ототожнити не тільки з духовним простором самої Ірини Жиленко, а з невтомною жагою до життя її покоління.

Авторка не береться стверджувати, чи породжує Бог людей з одразу визначеною професією, і хоча писати для Ірини  – відрада і насолода, але самій неодноразово доводилося страждати від пера.

Та все-таки пані Ірина залишається «homo feriens», що в перекладі з латинської означає «людина святкуююча». Це помітили багато з гостей презентації.

Лесь Танюк, кінорежисер:

«Якщо Ліна Костенко своєю шляхетністю хизується, то Ірина Жиленко справді дуже шляхетна. Українська шляхетна панна Ірина».

Людмила Семикіна, художниця:

«Ірина Жиленко, Ліна Костенко, Василь Стус, Іван Світличний – це той парнас, який тримав шістдесятників… Рух шістдесятників – це світлий птах, який підіймається у небо, щоб відчути великий простір».

Микола Жулинський, літературознавець:

«Це дивовижна книжка, яка читається з особливим піднесенням – ти не можеш бути нещасливим, коли її читаєш… Це духовний простір поетеси, яка абсолютно щиро відкриває його читачам… Ірина Жиленко пережила велику трагедію, але вона не зачинилася. І її вікно в сад відкрите».


Любов Голота, письменниця:

«Це неймовірне покоління. І треба зробити все, щоб саме їхні спогади, публікації були основною правдою про цей час».

Наталка Білоцерківець, письменниця:

«Ці мемуари – своєрідний документ епохи. Було б доречно зняти фільм, хоча б за розділом «Дитинство». Який це був би чудовий фільм!»

Богдан Горинь, громадсько-політичний діяч, охрестив «Homo Feriens» «книгою, якій судилося вічне життя».

Також під час презентації Діана Петрененко, Надія Боянівська та Олександр Ігнатуша виконали вірші Ірини Жиленко, покладені на музику. Близькі друзі та знайомі продекламували вибірки з книги.

За словами покійного чоловіка поетеси, письменника Володимира Дрозда, творчість – це зброя проти смерті. Жиленко доповнює цитату: «Зброя, яка постійно підіймає людину над собою».

 

Щодо самої  книги «Homo Feriens», то центральним образом у ній є навіть не шістдесятники, а Україна. Рідна земля завжди була для поетеси головною тематикою творчої діяльності. Всупереч тому, що Ірина називає себе аполітичною, вона ніколи не була байдужою до майбутнього своєї держави.

Книга знайде відгук в серцях різних читачів, але  «Homo Feriens»  –  це також справжня знахідка для науковців, що працюють на тлі історії мистецької України ХХ сторіччя. Для досвідчених людей вона стане квінтесенцією історичної атмосфери, приправленої метафоричною логікою української мови.

Світлина з сайту «Смолоскип»

А молоді читачі зможуть зануритися в захоплюючий світ своїх батьків чи дідусів, зарядитися енергетикою борців за Україну культуру.

Фото і текст Олександри Єременко, huha.mohovynka

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

code

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe