Акції

Інформацію про IV «Форуму видавців — дітям», що протягом 28 квітня — 2 травня проходив у Львові, ми вже подавали. Можливо, трохи запізнілий, але досить ретельний і цікавий звіт про Міжнародну науково-практичну конференцію «Дитяче читання і дитяча книга в Центральній та Східній Європі: теорія і практика», стане в нагоді кожному, хто цікавиться дитячими книжками. Крім того, звіт від справжнього фахівця й теоретика дитячого видання, сказати б, класика, а ще професора Української академії друкарства, члена Міжнародного товариства дослідників дитячої літератури (IRSCL) Емілії Огар. Саме вона виступила разом із заступником директора Львівської обласної бібліотеки для дітей, члена президії Української бібліотечної асоціації Ларисою Луговою співголовами оргкомітету. Тож, знайомтеся, – дитяче читання інформаційний привід має завжди.

Фокусна тема цьогорічної конференції, як і сама ідея зустрітися у Львові представникам країн Центральної та Східної Європи для спільного обговорення проблем сучасної дитячої літератури, виникла торік, під час ХІХ Конгресу IRSCL, що проходив у Франкфурті. Тоді відповідну пропозицію Емілії Огар, яка представляла Україну на спільному пленарному засіданні «Дитяча література у Східній Європі: дослідження, тенденції, інституції», підтримали члени Товариства — колеги з країн Прибалтики, Польщі, Угорщини. Пізніше коло можливих учасників дискусії розширилося.

Цьогорічна конференція організовувалася з метою обмінятися досвідом між близькими у геополітичному та соціокультурному аспектах країнами — як у сфері наукових досліджень, так і у практичній діяльності, спрямованій на підтримку книжкової культури і культури читання в наших країнах. Не менш важливо було налагодити професійні контакти і започаткувати довготривалу співпрацю.
Мета конференції визначила її програму, в якій було заявлено сім пленарних презентацій від кожної з країн-учасниць конференції — Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Болгарії, Росії та України (через поважні причини не відбулася лише болгарська презентація). Доповідачам пропонувалося обговорити титульну тему у книго- та пресовидавничому, літературознавчому, бібліотекознавчому та інших суміжних аспектах. Такий формат забезпечив міждисциплінарний характер дискусії, а також — і це вельми важливо — дав можливість порівняти досвід наших країн в царині дитячої літератури і дитячої книги, визначити спільні й відмінні тенденції її розвитку.

Програмою було передбачено й два круглі столи: «Дитяча книга і читання: психолого-педагогічні аспекти» та «Дитяча книга і читання: бібліотечні аспекти», під час яких заявлена проблематика розглядалася в українському контексті.

Для дискусії на тему авторства в дитячій літературі було обрано «жанр» неформальної зустрічі в бібліотеці «Ніч з письменниками», що зібрала літераторів, перекладачів, видавців, бібліотекарів, дослідників, які цікавляться цією специфічною проблемою, а також тих, хто працює з дітьми в літературних студіях.

Особливою подією в рамках конференції став бібліобенефіс і мультимедійна презентація «Книжкова країна» з нагоди 70-річчя Львівської обласної бібліотеки для дітей.

Відкрила конференцію доповіддю «Аліса в країні див: чи Apple iPad сприятиме революції в дитячому читанні?» Марія Зубрицька (професор, проректор з наукової роботи Львівського національного університету імені Івана Франка), підносячи в такий спосіб вельми актуальне в контексті обговорюваних проблем питання: як складаються взаємини між новітніми комп’ютерними технологіями і традиційною книгою. «Союзники чи суперники» — ця ж думка була провідною і в доповіді Маргарити Славової (доцент Пловдивського університету, член IRSCL) та Світлани Стойчевої (доцент Софійського університету) «Коли «мишка» з’їдає книжку: про сучасного читача і дитячу літературу в Болгарії», що, як уже мовилося, не була виголошена, однак буде опублікована у збірнику конференційних матеріалів.

На проблемах дитячого книговидання у новій гео- та соціально-політичній системі координат (для країн Прибалтики та України уже в статусі незалежних держав), а також за нових — ринкових — умов організації видавничої справи зосередилися у своїх доповідях Рома Кішунайте (завідувач Інформаційного відділу Центру дитячої літератури Національної бібліотеки Литви ім. М. Мажвідаса) «Видання книг для дітей і підлітків у Литві останніх 20 років: нові видавці, автори, тенденції розвитку», Марія Порядіна (старший науковий співробітник науково-дослідного відділу державної бібліографії і книгознавства Російської книжкової палати) «Ринок дитячої книги в Росії: путівник фактами і помилками», Емілія Огар (професор кафедри видавничої справи та редагування Української академії друкарства, член IRSCL) «Репертуар видань дитячої літератури в Україні на зламі ХХ—ХХІ ст.», Ірина Ярова (комерційний директор видавництва «Грані-Т») «Сучасна дитяча книга на ринку України: пропозиція, шляхи збуту, аналіз суспільних потреб».

Особливостям літературного процесу в своїх країнах, тенденціям, що окреслилися в розвитку національної дитячої та підліткової літератури протягом останнього двадцятиліття, присвятили доповіді Ілзе Стікане (доцент Латвійського національного університету, голова Латвійської національної секції IBBY) «Дерево нової латвійської дитячої літератури», Ришард Ваксмунд (професор Вроцлавського університету) «Польська дитяча література на початку ХХІ ст.: тенденції розвитку», Маре Муурсепп (доцент Інституту педагогічних наук Талліннського національного університету, член IRSCL) та Анна Губергріц (доцент Інституту слов’янських мов і культур Талліннського національного університету) «Нові тенденції і старі традиції в естонській дитячій літературі на початку ХХІ століття», Кястутіс Урба (доцент Вільнюського національного університету, голова Литовської національної секції IBBY, член IRSCL) «Дитяча література і промоція читання періоду незалежності Литви», Ксенія Молдавська (російський літературний критик дитячої літератури, член жури російського конкурсу Національної дитячої премії «Заветная мечта») «Сучасна російська література для дітей та юнацтва: проблеми і шляхи їх розв’язання».

Питання освітнього і перекладацького канону в дитячій літературі та дитячого книговидання порушили, відповідно, Дорота Міхулка (доцент Вроцлавського університету, член IRSCL) «Канон в польській дитячій літературі з освітньої перспективи» та Моніка Возняк (доцент Ягеллонського університету та Університету «La Sapienza» у Римі) «Чи існує міжнародний канон дитячої літератури? Переклади для дітей в Польщі та Італії».

Тема читання в контексті сучасної шкільної освіти, у тому числі й літературної, дістала продовження в роботі круглого столу «Дитяча книга і читання: психолого-педагогічні аспекти»: доповіли Галина Бійчук (старший науковий співробітник Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук) «Особливості використання новітніх інформаційних технологій у підготовці сучасних фахівців з вивчення літератури у старшій школі», Таміла Яценко (завідувач лабораторії літературної освіти Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник) «Літературні курси за вибором в умовах профільного навчання», Альона Ємець (доцент кафедри теорії та методики викладання філологічних дисциплін у початкових класах Лабораторії методичного забезпечення безперервної системної освіти школа-ВНЗ Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди, кандидат педагогічних наук) «Сучасна дитяча література і проблеми її сприйняття молодшими школярами», Дарія Біда (доцент ЛОІППО, кандидат педагогічних наук) «Формування культурно-освітнього середовища в умовах проекту «Читаючі діти — інтелектуальна Україна», Наталя Тодчук (доцент ЛОІППО, кандидат філологічних наук) «Природа і культура в сучасній українській школі: старий конфлікт в нових обставинах», Світлана Паламар (старший науковий співробітник лабораторії літературної освіти Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук) «Особливості вивчення українського та світового сонету на заняттях літературних спецкурсів», Уляна Гнідець (доцент кафедри іноземних мов Інституту гуманітарних і соціальних наук НУ «Львівська Політехніка») «Процес читання як найважливіший чинник здійснення комунікативної діяльності у художньому часопросторі літератури для дітей та юнацтва».

Про роль бібліотек у підтримці читання серед дітей, про вплив сучасної дитячої бібліотеки на формування авторського середовища, про можливості використання у бібліотечній роботі методик казкотерапії доповідали Богуміла Парузель-Возніцька (професор, директор Інституту наукової інформації і бібліології Торунського університету) «Казкотерапія в публічних бібліотеках (від теорії до функціонального використання)», Тетяна Рудішина (головний бібліотекар Центральної міської дитячої бібліотеки ім. А. Гайдара у м. Москва) «Вплив дитячої бібліотеки на літературний процес», Тамара Турбаніст (заступник генерального директора Національної бібліотеки України для дітей) «Книга і читання у вихованні духовності читачів-дітей», Валентина Косоногова (директор Львівської обласної бібліотеки для дітей) «Львівська обласна бібліотека для дітей: новітня історія (діяльність бібліотеки у новому столітті».

Ця тема була розгорнута під час круглого столу «Дитяча книга і читання: бібліотечні аспекти»: доповіли Лариса Лугова (заступник директора ЛОДБ, член Президії УБА) та Віра Загуменна (заступник директора ЛОДБ, член Президії УБА) «На захисті інтересів читача: адвокасі — новий напрям діяльності українських бібліотек», Оксана Бояринова (PR-менеджер Української бібліотечної асоціації) «Українська бібліотечна асоціація: 15 років лідерства в професійному середовищі», Лариса Лісова (директор Рівненської державної обласної бібліотеки для дітей) «Популяризація книг місцевих авторів в умовах дитячої бібліотеки», Людмила Бодня (провідний методист Донецької обласної бібліотеки для дітей ім. С. М. Кірова) «Діяльність бібліотек Донеччини на підтримку дитячого читання», Оксана Розміровська (завідувач відділу обслуговування читачів-учнів 5—9 класів Херсонської обласної бібліотеки для дітей, магістр філологічних наук) «Бібліотечна книга для сучасного підлітка».

Шляхи промоції дитячої книги і дитячого читання у сучасному суспільстві, підтримка її державними і недержавними інституціями обговорювалися в пленарній доповіді фахівців Центру дитячої літератури Національної бібліотеки Латвії Івети Круміни (головного бібліотекаря) та Сарміте Галси (головного бібліографа) «Філософські і практичні аспекти діяльності дитячого журі в Латвії», у секційній доповіді Оксани Винницької-Юсипович (почесного консула Канади у Львові, доктора педагогіки) «Програми підтримки читання в Канаді». Серед іншого ці питання прозвучали також у пленарних доповідях Ілзе Стікане (Латвія), Кястутіса Урби (Литва), Тамари Турбаніст (Україна), Ірини Ярової (Україна). Олександра Коваль (президент Громадської організації «Форум видавців») у доповіді «Програма підтримки читання: від регіону до країни» презентувала комплексний перспективний проект, розроблений спільними зусиллями органів місцевого самоврядування, негромадських організацій, освітніх, бібліотечних, видавничих організацій міста Львова. Його мета полягає у цілеспрямованому формуванні в Львівському регіоні раціонально організованого соціокультурного простору читання, сприятливого для активізації читання і підвищення рівня читацької компетенції різних соціальних груп, у тому числі й дітей.

Огляд польських досліджень в галузі дитячої літератури і книги зробила в своїй доповіді «Дослідження дитячої літератури, книги, читачівства і бібліотекознавства у Польщі (2000—2009)» Богуміла Станюв (професор Інституту наукової інформації і бібліології Вроцлавського університету).

У дискусії учасники порушували і питання інформаційного забезпечення дослідницької сфери, підтримки просування ідей читання та позитивного іміджу книги. В Україні, на відміну від Польщі, Литви, Латвії, Естонії, немає спеціалізованого періодичного видання. Ці функції почасти беруть на себе відповідні Інтернет-ресурси. Про один із таких проектів — «Ключ» — доповідала на секції ініціатор його створення Наталя Марченко (старший науковий співробітник Інституту біографістики Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського).

Учасники конференції залишилися задоволені організацією цього заходу і високо оцінили інтелектуальний та духовний рівень його проведення. У виголошених доповідях було вдало висвітлено найрізноманітніші аспекти й проблемні моменти дитячої літератури, культури видання та читання — що зацікавить і видавців, і дослідників, і бібліотекарів. А міжнародний формат конференції дав учасникам можливість максимально повно представити дитячу літературу своєї країни, обмінятися досвідом та налагодити контакти.

Емілія Огар

Організатори:

Департамент гуманітарної політики Львівської міської ради

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Львівський Національний університет ім. І. Франка

Українська академія друкарства

Українська бібліотечна асоціація

Національна бібліотека України для дітей

Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Львівська обласна бібліотека для дітей

Львівська державна обласна універсальна наукова бібліотека

Громадська організація «Форум видавців»

«Конференція продемонструвала зацікавленість всіх країн-учасниць у розвитку професійних контактів. Проблеми дитячого читання дуже схожі в усіх країнах, тим цікавішим і кориснішим є досвід колег, який можна використати на практиці в роботі бібліотек та шкіл.»

Тетяна Калашникова, директор

Тетяна Рудішина, головний бібліотекар

(Центральна міська дитяча бібліотека ім. А. П. Гайдара, м. Москва)

«…Разом із такою масштабною виставкою дитячих книг [конференція] дала змогу розмашисто познайомитися з дитячою літературою України, налагодити контакти з видавцями, авторами, працівниками дитячих бібліотек. <…> Я впевнена, що сукупність всіх заходів заслуговує дуже високої оцінки — як справа міжнародного рівня з величезним теоретичним та практичним значенням для заохочення розвитку не тільки книжкової чи дитячої, але й культури загалом.»

Ілзе Стікане,

др. філол., професор Латвійського університету (м. Рига)