Новини

Не так давно, 15-16 квітня 2010 року, в Інституті журналістики ми вперше провели Фестиваль молодих видавців і редакторів. Відбувся він не надто гучно, але зорієнтував у необхідному напрямку як організаторів, так і тих, для кого це мало сенс робити – студентів та видавців-початківців. Сталось це завдяки помилкам, які ми обов’язково відредагуємо.

Дуже умовно Фестиваль можна розділити на три частини – наукову, навчальну та мистецьку. Тому і розказувати про події ми будемо почергово.

Студентська конференція. Це – головний і єдиний захід наукової частини. Саме з неї усе почалось, бо завше у ці дні в Інституті журналістики точились наукові та наближені до них дискусії. Цього року дуже хотілося конкретизувати проблематику конференції, проте така спроба зазнала нищівної поразки: тема має бути загальна, така, щоби кожен міг вписатися. Підсумовуючи, можна сказати – вписалися всі.

.

.

Географічно видавнича наука була представлена “по-всеукраїнськи”: учасники представляли Київ, Львів, Житомир, Кам’янець-Подільський, Черкаси, Кіровоград, Луганськ, Донецьк та Одеса.

.

.

Учасники були розділені за 4 підсекціями:
1. Історія видавничої справи
2. Сучасні проблеми видавничої справи
3. Редакторська підготовка видань
4. Промоція видавничої продукції

.

.

Приємністю стало розширення кола проблемных тем – підняли тему арткниги (причому недноразово, зокрема у доповіді Галі Листвак “Книга художника як новий видавничий продукт”), книжкового оформлення та зовнішньої форми видання (тему підняла Настя Шигаєва у доповіді “Книга-іграшка та сучасні технології в оформленні книжок”, а також Оля Ульянова із “Мініатюрною книгою на Одещині”), почали більше звертатись до закордонного досвіду (як Таня Головченко із “Пріоритетами видавничої справи у Великій Британії”).

.

.

Нарешті більше стали звертатися до проблеми редагування перекладної літератури (почали із загальніших тем – Олексій Гавриленко досліджував “Проблеми сучасної перекладної літератури в Україні”, Ксеня Дітчук зробила “Огляд зарубіжних та вітчизняних досліджень щодо редакторської підготовки перекладної літератури”).

Активно спираючись на практичний досвід, цІкаву тему вивела також Аліса Новикова – “Використання друкованих ЗМІ в освітньому процесі“.

Тему на межі мови та редагування підготувала Аліна Костюченко – “Трансформація фразеологічних одиниць у сучасних друкованих ЗМІ. Редакторський аспект“.

Незвичайно прозвучала тема здобувачки Юлії Паливоди “Активне слухання як інструмент ефективної комунікації між автором і редактором навчальної книги“.

.

.

Попри цей арсенал, вчергове можна сказати про недоліки. Постійне перевищення регламенту за умови неуміння зацікавити аудиторію навіть найцікавішою темою може перетворити будь-якиу зустріч у в’язку і марудну комунікацію. Ласуелл повисмикував би собі усе волосся, дізнавшись, що у його славетному ланцюжку (хто – що говорить – якому каналу – кому – з яким ефектом) у нашому випадку здебільшого був відсутній останній елемент.

Шкода, що так ми й не почули найцікавіших за попередніми опитуваннями видавничих тем. Зокрема це стосується оцифровування видань, а також – ширшого кола проблем редагування.

Але повернемося до хорошого.

.

.

.

Найкращими доповідачами стали:

Ганна Борисовська, Київ (“Особливості редагування окремих аспектів мови науково-технічного тексту (на прикладі конкретного видання)”);
Олександр Трохимчук, Житомир (“Видатні редактори, видавці, меценати та їх роль у становленні національного книговидання”);
Галина Листвак, Львів (“Книга художника” як новий видавничий продукт”);
Ганна Пилипенко, Київ (“Фонетичний аспект лінгвістичного аналізу тексту (на прикладі творів сучасних українських письменників)”).

Ці роботи після згоди авторів ми спробуємо опублікувати на “Читомо”.

.

Кращі та найкращі наукові висловлювання були нагороджені книжками від видавництв “Родовід”, “Либідь”, “Нора Друк”, “Факт”, “Просвіта”, “Фоліо”, “Газетно-журнальне видавництво”, “К.І.С.”. Їм за це – велика вдячність.

Фото: Сергій Полежака та Марія Савоскула.