Новини

15 вересня о 15:00 в конференц-залі Палацу мистецтв відбулася презентація антологій «Чорне і червоне. 100 українських поетів ХХ століття» та «Червоне і чорне. 100 українських поеток ХХ століття». Незважаючи на невеликий ажіотаж навколо видання, є чим дивувати читача. Насамперед несподіваним стало те, що антологія вийшла в друк завдяки тернопільському видавництву «Богдан», яке спеціалізується виключно на навчальній літературі. Але вражає не лише така непритаманна для нього тематика, а й масштаб книг, адже кожна з них нараховує приблизно 1400 сторінок.

Та на цьому сюрпризи не закінчуються! «Ч. і Ч.» – антологія в ширшому контексті, адже книжки представлені окремо жіночим та чоловічим примірниками. У цьому є своєрідна інтрига.

Але найбільше аудиторію вразив дизайн книжок. Необхідно сказати, що вперше почувши імена художників, Роман Романишин та Андрій Лесів, ловиш себе на думці, що гендерна нерівність присутня навіть у спрямованому на цю проблему виданні. Але згодом виявилось, що це подружня пара, яка представляє творчу майстерню «Аграфка». І жіночу половину дуету звати Романа. Тому не дивно, що дизайн антології уособлює гармонію та довершеність. Справді палітурки є досить оригінальними та водночас схожими, але все-таки відрізняються своїми основними елементами. Жінка – це агресивні червоні губи на фоні чорної витинанки, а чоловік – колоритні вуса на галицькому орнаменті. Подружжя митців вважає, що це епохальний проект, навіть у масштабі України.

Якщо казати про головних представників антології, то на заході були присутні директор видавництва Богдан Будний та упорядник Борис Щавурський, крім того автори – Наталя Пасічник (декламувала «Колискову»), Роман Лобківський (про себе – «забутий поет ХХ століття, а іноді ще й ХХІ», читав вірш «Месія» про Василя Стуса),

Василь Махно (із циклу «Зимові вірші» поезію «Юджин»)

та Лідія Бох. Остання поставила цікаве запитання: «Чи має бути взагалі поділ на жіноче та чоловіче, хіба це не є просто поезією?» Хоча в антологіях наявні й автори більш відомі загалу, але вони не були присутні. Серед них – такі як Ліна Костенко, Сергій Жадан, Іван Малкович, Юрій Андрухович, Ірванець та ін. Також багато віршів українських класиків – Олени Теліги, Любов Голоти, Бориса Олійника, Миколи Вінграновського, Василя Стуса, Дмитра Павличка, Андрія Малишка, Володимира Сосюри, Олеся Ольжича, Євгена Маланюка та Олександра Олеся.

Містичну ж цифру 100, яка вже стала трохи заїждженою, Б.Щавурський вибрав не випадково. Він просто вирішив себе обмежити якоюсь цифрою, а 100 виявилася найвдалішою. Але з його слів все одно доводилося дотягувати деякий матеріал, або відтинати його.
Отже, презентація пройшла скромно, але не втратила свого поетичного шарму та творчої атмосфери. Книжки можна придбати хоча б заради дизайну палітурок, але доступність такого видання сумнівна.

Москалець Катерина
Фотографії – Наталя Радзівільчук