Місця

Вид бібліотека

Назва Бібліотека естетичного виховання імені Олександра Довженка

Місце популяції м. Київ, вул. Західна 11, тел.: 457-78-66

Період: літній розклад: 11.00-18.00; з вересня – 12.00-19.00, неділя-понеділок – вихідні

Еволюція

Бібліотеку заснували у 1974 року на Борщагівці, тоді вона звалася – Сільська бібліотека. Пізніше, у 1987 році їй дали ім’я Довженка і перевели у теперішнє приміщення на вулиці Західній, що розташована неподалік від славнозвісної кіностудії. Така інтригуюча назва «Бібліотека естетичного виховання» насправді виникла як радянський атрибут, коли кожна така установа мала називатися якось «по-особливому».

А от ім’я Довженка ця книгозбірня носить точно недаремно. Бібліотека недалеко від кіностудії (неподалік від м. Шулявська) просто не може носити інше ім’я. У приміщенні є музей Олександра Довженка, оглядати який щороку приходить порція школяриків, що саме вивчають літературну творчість митця. Наявна колекція усіх фільмів Олександра Довженка на  DVD, тож тут улаштовують справжнісінькі кінопокази.

Відвідувачами бібліотеки свого часу були працівники кіностудії, актори, люди причетні до кіномистецтва. Маргарита Криницина – виконавиця ролі екстравагантної Проні Прокопівни розповідала відвідувачам  про фільм «За двома зайцями», гостями бібліотеки були також відомий кінорежисер, сценарист, письменник, генеральний директор кіностудії імені Довженка Микола Мащенко; відомий довженкознавець Сергій Плачинда; кінознавець Сергій Тримбач; диктор Олена Коваленко; однокласник Леоніда Бикова.

Асортиментність

Книжковий фонд налічує 24 000 екземплярів. Бібліотека може похвалитися великою кількістю видань, що безпосередньо стосуються кінематографу, акторського мистецтва, життя акторів тощо. Велика колекція цих книжок приваблює зокрема студентів профільних вишів. Крім кіномистецької літератури, багато класики, до якої привчають читачів. Через те, що останніми роками нових книжок надходить зовсім небагато, бібліотекарі пропонують читачам «вічні цінності» – класичну літературу. Є кілька поличок і сучасної української літератури. Цікаво, що читає її не лише молодь.

«У нас є два постійних відвідувача-пенсіонери. Щоразу, приходячи сюди, вони беруть твори сучасних українських авторів, ще й запитують про нові надходження», – говорить бібліотекарка Ніна Духота.

У бібліотеці є абонемент, книгосховища, читальний зал, кімната-музей Олександра Довженка.

Пошук

електронних каталогів немає, як і комп’ютерів. Велика проблема сучасної бібліотеки – відсутність технічного забезпечення. Тож, пошук здійснюється традиційно – за паперовими каталогами та порадою бібліотекаря.

Типовий читач:

Аудиторія бібліотеки різноманітна. Більшість – це школярі, студенти (зокрема лідирує НАУ та КПІ – географічно близькі до книгозбірні) та пенсіонери. Щороку в новобранці бібліотеки вступає біля 3 000 осіб, а за день відвідує в середньому 30-40.

Додаткові ритуали

Щомісяця у читальному залі змінюються виставки, приурочені різним подіям та відомим людям. Крім того, за ініціативою бібліотекарів та читачів проводяться зустрічі та дискусії. Одним із таких заходів, стала зустріч присвячена відомому архітектору Павлу Альошину. Лектором попросився бути читач бібліотеки, випускник КІСІ, а серед вдячних слухачів було багатенько студентів. Пізнавальною для загалу була лекція про талановиту, але не надто відому письменницю 19 століття Марусю Вольвачівну.

Бібілотека виконує функцію «естетичного виховання» хоча б у тому, що тут досить часто проходять такі освітні заходи та долучає читачів до їх проведення, адже ініціатива вітається. Школярі дивляться кінофільми Олександра Довженка, студенти вивчають право, фінанси та кіномистецтво, а літні люди читають класиків та сучасну українську прозу. Ось така реальна естетика.

Оля Мілянович