Book Art

Вона покинула престижну роботу, аби займатися улюбленою справою – творенням листівок. Цього разу Марія Снєгірьова вирішила трохи відійти від звичних замріяних образів і створила серію «Антилистівок».

Такі лаконічні й стереотипні послання для вже некоханої людини замінять відра сльозосопель і звільнять від прощальних надмірностей.

«Читомо» поцікавилось у самої авторки про те, як виникла ідея антилистівок.

–  Що особисто ти вкладаєш у свою не зовсім звичайну колекцію?

– Я дуже люблю гру контрастів. У цілому стиль моїх листівок витончений і жіночний, так хотілось додати ложку дьогтю в цю всю ніжність. Фрази на листівках – те, що найчастіше чую від подруг і друзів. Та й самій приходилось не раз говорити. Чи слухати.

–  А ти вже комусь їх дарувала?

–  Так, звісно. Антилистівки роздала всій своїм подругам, щоб берегли як «настільну книгу»).

–   Чи буде продовження серії?

–   Антилистівки існують всього пару місяців – рано ще говорити про їхнє продовження. Хочеться, щоб про них дізналось якомога більше людей.

Сама Марія

2 роки поспіль Марія працювала фотографом і дизайнером у жіночому глянці й  збирала гроші. Тепер вона також фотографує моделей, але робить з них персонажів свого світу.

–   Як давно ти «перейшла» на листівковий промисел?

–   Проекту листівок уже рік. Але дизайном я займаюсь 8 років. Вийшло так, що, окрім основної роботи в журналі, я робила дуже багато всяких компіляцій для себе: фото, ілюстрації, колажі. Дуже хотілось, аби моє хобі вилилось у якусь форму. Думала видати альбом чи книжку, або частіше поширювати мої роботи у вигляді листівок. Але рішення прийшло саме – поширювати мої роботи у вигляді листівок. Спочатку просто дарувала друзям, друкуючи на домашньому принтері, а потім ради цікавості віднесла в магазин і дуже здивувалась, коли помітила, що їх почали купувати.

–  Яка була твоя перша листівка?

–  Ось ця. Модель – моя подруга у мить щастя.

–   Що з того часу змінилось?

–   Змінилась якісь. Якщо все починалось із домашнього принтера, то тепер всі листівки друкуються на якісному картоні у професійних цехах хороших типографій.

–  Розкажи про виробничі особливості своєї техніки?

–  Це не хенд-мейд. Використовую особисті фотографії, підбираю текстури, створюю колажі. Роблю листівки у растровому редакторі , а потім готую до друку й забираю готовий тираж.

У Марії своє бачення краси. Десь з 60-х років минулого століття. Дуже романтичне, повне натяків і світлого настрою. Дівчина досить вимоглива до себе і боїться зробити гірше за інших. Це і спонукає весь час шукати себе й тримати планку.

Останнім часом почастішали замовлення з проханням зробити візитки, «особисті» листівки чи серію спеціально для ресторанів, музичних гуртів.

–  Які серії у планах? А які вже є?

–   У мене є ціла серія листівок про Київ і серія ніжних вітальних листівок. : ) А поки що працюю над листівками до 8 березня. Не хочеться робити багато різного, хочеться робити добре.

–  Що видавничого, крім листівок, ти ще майструєш?

–   Я вирішила не розпилятись і робити тільки відкритки, але якісно. Хоча зараз у мене є магнітики, книжкові закладки й обкладинки для паспорта. Хоча це я робила більше з цікавості.

–   А над оформленням книжкових обкладинок не працювала?

– Так, оформляла кілька разів обкладинки для книг)). Дуже приємна й відповідальна справа. Як справжній маніяк-візуал, книги обираю виключно за обкладинкою.

–  Чи є попит на такі речі в Україні? Хто твої покупці?

–  Я роблю листівки для себе. Тобто роблю такі відкритки, яких мені так не вистачало в книжкових магазинах. Із задоволенням їх дарую. Тобто я і є моя цільова аудиторія. Люди, які купують мої листівки, дуже мені нагадують мене. В основному це дівчата 20-30 років, які люблять, перш за все, прості, але красиві й цікаві речі.

–  А як ставишся до відкриток з магазину?

–  Увесь час купую, відправляю і колекціоную їх. Правда, мене більше цікавлять вінтажні. Особливо до вподоби листівки післявоєнного періоду.

huha.mohovynka

Світлини з сайту Марії