Мапа

Вид книгарня-кав’ярня

Клас культурно-мистецький центр

Назва культурно-мистецький центр «Інтермеццо»

Місце популяції м. Чернігів, вул. Шевченка, 9

[geo_mashup_map]

Період З 10.00 до 19.00, без вихідних

КМЦ “Інтермеццо” знадвору

Еволюція

У словосполученні культурно-мистецький центр «Інтермеццо» важливі всі слова.

Про те, що в Чернігові останнім часом розбуялося культурно-мистецьке життя – легко дізнатись із численних статей, репортажів, світлин у спеціалізованих книжково-літературних виданнях. Читаєш і думаєш: ну, нарешті. Щодо центру, то розташування молодої і найважливішої книжкової точки Чернігівщини – справді найцентральніше: головна вулиця, головна площа, зусібіч історичні будівлі, циркуляція туристів. Залишилось пояснити слово «інтермеццо», що в перекладі означає «музична пауза», але тут, на Чернігівщині, мабуть, більше літературна. Адже хіба кавування за дерев’яним столиком із цікавою книжкою – це не приємна пауза? Крім того, ненароком спливе у пам’яті фантастичне «Інтермеццо» земляка Михайла Коцюбинського; і якщо згадати за яких особливих умов роздвоєної любові писався цей біографічний і, вочевидь, центральний твір, то вдалішої і промовистішої назви – годі шукати.

Тому в культурно-мистецькому центрі «Інтермеццо» важливі всі слова. І не тільки слова. Бо не на слова, а на діла (яка сумна алюзія з печальними наслідками) було налаштоване обласне товариство «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка, коли розробило концепцію земської книгарні початку ХІХ століття, що згуртує місцеву інтелігенцію і популяризуватиме українську книжку. Але в країні Україна концептуальної ідеї замало. Тому історія, як завжди, ускладнена, а почалась ще 2005 року з маленької однокімнатної книгареньки (до речі, це місце просто наскрізь книжкове – тут колись теж розміщувався книжковий магазин «Добра книга»). Коли концепція культурно-мистецького центру визріла, то почались довгі розмови з представниками обласної ради, міської влади про потрібність розширювати приміщення. І коли досягли порозуміння, виникла інша проблема: де знайти гроші на ремонтні роботи, купівлю стелажів, книжок тощо. Звертались до всіх політичних сил, банків, діаспори, до Президента України й прем’єр-міністра й навіть до депутата на той час Славка Вакарчука на його ж концерті (якраз у рік книги в Україні). Але ні в кого не виявилось часу навіть написати відмову – змовчали. В Олександра Миколайовича Жогалка, члена обласного товариства «Просвіта», а тепер виконавчого директора «Інтермеццо», виявилась найкраща хата серед усіх просвітян: вирішили її заставити.

Виконавчий директор КМЦ Жогалко Олександр

На заставлені гроші найняли бригаду майстрів з ремонту й по змозі платили кредит. Наприкінці літа 2009 року через економічну кризу кредитування призупинили на половині, але це аж ніяк не стосувалось орендних платежів і процентів за кредити. Над відкриттям книжкового магазину знову навис дамоклів меч, і якби не випадкове знайомство з мамою теперішнього піар-менеджера «Інтермеццо» Олександра Ясенчука, заробітчанкою з Іспанії, то про книжковий рух на Чернігівщині ми ще не почули б.

19 вересня минулого року культурно-мистецький центр відкрили, хоч досі владні працівники не можуть зрозуміти, як із запиленого пустого приміщення за три дні постала затишна книгарня-кав’ярня. Мабуть, дуже хотілось працювати. І хочеться, не зважаючи навіть на сплачування кредиту, розрахунків із будівельною фірмою, проблем із орендою приміщення. «Буквально недавно була перевірка від фонду комунального майна при міській раді, що виявила нецільове використання. Адже, крім книг, тут художні роботи, кераміка, розпис, різьблення, карти-схеми, путівники! Все фотографувалось, і складався відповідний акт», – сміється Олександр Миколайович. І зовсім нещодавно з обленерго виставили рахунок 53 тисячі гривень за те, що працівники КМЦ самі поміняли старий лічильник на новий.

Асортиментність

За цей короткий час «Інтермеццо» потоваришувало з 60-ма видавництвами з усіх областей України. Важче, правда, працювати з державними видавництвами, бо вони вимагають попередньої проплати. Спеціалізація – більш гуманітарна, тому що в Чернігові вже є книжковий магазин, що продає тільки підручники-посібники. «Я часто відправляю читачів до книгарні «КС», що неподалік, за книжками. «КС» нам не конкуренти, бо в них своя спеціалізація: більше закордонної літератури»,  – говорить виконавчий директор . Найбільшим попитом користується література для туристів різними європейськими мовами видавництва «Балтія-друк». До того ж, помітно, що кожен іноземець воліє читати рідною мовою і дуже радіє, якщо знаходиться відповідний путівник.

Книжки, сувеніри, путівники

Цікаво, що чернігівські автори стоять на полицях разом із нобелівськими лауреатами, класиками, щоб не ображались. Тому тут розподіл тільки за жанрами – проза, поезія, сучукрліт, детективи, жіночі романчики тощо. Є навіть ноти й букіністичні книжки, видані у Лондоні, Мюнхені, Чикаго, Сіднеї, серед них – кобзар для таборів ДІ-ПІ.

Крім того, культурно-мистецький центр постійно друкує квартальний рейтинг «найпродажніших» видань «ТОП-десятка – Інтермецо» в обласній газеті «Сіверщина», а також виставляє у ЖЖ. У десятку входять «Чорний ворон» Василя Шкляра, «Пригоди бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека», казки Всеволода Нестайка, книжки з серії видавництва «Дуліби» «Дамська сумочка».

Замість “Дамської сумочки” – “Дамська корзина”

Якби тільки книжки, то КМЦ міг би не вижити. І щоб не ходити з простягнутою рукою і переконувати всіх у важливості книгочитання, в «Інтермеццо» – купа сувенірів як загальнонаціонального, так і місцевого виробництва. При «Просвіті» є мистецька галерея «Круті сходи», звідки й черпається сувенірна авторська продукція. А ще тут – диски з українською музикою, канцтовари.

Читання

Як корисно, що українські сучасні письменники їздять закордон. Наприклад, кілька речень Оксани Забужко про європейські книгарні стимулювали Олександра Миколайовича для того, щоб звичний холодний бетон у книгарні замінити на м’яке покриття. Це все створює затишок. Дуже маленькі читачі можуть на килимку читати або просто роздивлятися книжечки. І, звісно, як без чашечки кави, зручних лавок і столів, книг і свіжих газет на вибір?

Отож бо й воно.

Читачі обирають книжки

Додаткові ритуали

У кого ще немає фірмового екслібрису зі стилізованим зображенням Красної площі Чернігова та Катерининської церкви на купленій в «Інтермеццо» книжці? Це така неодмінна особливість книгарні – ставити екслібриси на куплені видання усім бажаючим. Як вичитав пан Олександр, це була така давня традиція у престижних дореволюційних крамничках Чернігова, а зараз найбільше вона до смаку туристам.

Так виглядає фірмовий екслібрис

Все в «Інтермеццо» стилізовано під часи Михайла Коцюбинського – столи, шпалери, штори, люстри, а ще в інтер’єрі світлини зі старим Черніговом тих років, які теж продаються. Як і дореволюційних книжкових магазинчиках, над стелажами – картини, незважаючи на закиди чернігівських художників, що «так живопис не висить, потрібно на рівні очей». І картини, й світлини можна придбати. Крім того, відбуваються виставки місцевих художників, наприклад, Олега Синельника, що працює у стилі ГОП-АРТ.

Крім того, літом був відкритий літній майданчик зі столиками надворі, водою і морозивом. Бери книжку – і читай у холодку. Не варто забувати й про вільний доступ до інтернету (Wi-Fi).

Щодо заходів, то в КМЦ їх завжди багато. Із унікальних – спілкування міського голови з журналістами, лекції для студентів-філологів, радіопередача «Гість в «Інтермеццо» на обласному радіо. Зі своїми книжками приїжджали Любов Голота, Дмитро Корчинский, Андрій Кокотюха, Олесь Ульяненко, Михайло Слабошпицький та багато інших. Щочетверга в «Інтермеццо» проводять літературні вечори «Подаруй своє слово», де літературна молодь обговорює свої творіння у неформальній атмосфері. Тут дбається й за популяризацію читання: авторитетні чернігівці читають свої улюблені книжки (соціальний проект «Людина з книгою»).

Світлини чернігівських фотографів і книжки

До речі, у КМЦ «Інтермеццо» – чудова акустика. У цьому могли переконатись усі, хто заплатив по 10 гривень за концерт мандрівних поетів і музикантів з-під Києва. З нових проектів – співпраця з Чернігівською бібліотекою для юнацтва, у приміщенні якої відбуватимуться скайп-конференції з відомими людьми.

Пошук

Здійснювати пошук вам допоможе виконавчий директор, піар-менеджер, а також продавці-консультати.

Важливий епізод

Крім усіх інтермецівських заслуг, є ще одна, варта окремого підрозділу. Коли заходиш у книгарню, можеш натрапити на великого пса, що спочиває між книжковими стелажами. Не лякайтесь. Це Керзон, пес без домівки, що любить читати. На відміну від бутіків, де Керзона постійно виганяють віником, в «Інтермеццо» до нього ставляться спокійно й розуміюче.

Керзон йде читати

Але це ще не все. В КМЦ весною жив Говіній, чорний ворон, укоханий відвідувачами і телекамерами. Його улюбленою книжкою був новий роман Василя Шкляра «Чорний ворон», на якому він зазвичай сидів, обхопивши видання лапками й рекламував. Олександр Миколайович знайшов його біля школи, з перебитим крилом і контузією дзьоба, збитого автівкою. День у день ворона годували бульйончиком і навіть возили до головного хірурга області, який сказав, що пташка літатиме. Після одужання – зіркове життя Говінія. Олександр Миколайович замріяно згадує прогулянки з вороном на плечі… Одного разу ворон таки полетів, покинувши «Інтермеццо» назавжди, а на ранок його знайшли на тому ж самому місці біля школи, де його збила автівка, уже неживого.

Цінова політика

Якщо вірити Івану Малковичу, який одних вихідних завітав з родиною в «Інтермеццо» й навіть накупився книжок, то ціни тут дешевші, ніж у столиці. Працює і клубна система – власники клубних карток мають знижки.

Типовий читач

По-перше, це люди середнього і старшого віку, які не втратили хисту читати багато. Проте, за словами виконавчого директора, до книгарні-кав’ярні ще жодного разу не прийшли місцеві інтелектуали – поети, патріоти української книжки, очільки відділів культури, освіти. Зате був очільник відділу комунального господарства і знайшов цікаву літературу з екології і земельної справи.

По-друге, це молодь, яка, на диво, охоча до поезії. Вихідними сюди заходять молоді пари з інших міст: з Києва, Кіровограда, Луганська, Одеси – й кажуть: «а нам тут подобається». Часто люди з Східної України вражені кількість українських книжок, мовляв, ми й не уявляли, що таке є. Молода пара з Одеси сюди приїхала спеціально затаритись укрсучлітом.

І, по-третє, це туристи, що стають шанувальниками європейського затишного «Інтермеццо» й люблять посидіти за чашкою кави й англомовною версією «Day».

huha.mohovynka