Читомо > Майстер-клас > Світи Меркатора, або каліграфічна картографія

Майстер-клас

Світи Меркатора, або каліграфічна картографія

11.06.2015 0 Автор:

Післямова після майстер-класу

?
Я досить давно викладаю каліграфію та історію шрифту, і з часом зрозумів, що загальні початкові курси у багатьох викладачів будуються приблизно однаково. Необхідно вигадувати спеціальні тематичні інтенсиви, щоб під особливим кутом відкрити мистецтво каліграфії та вчити не лише тому, як пишеться один чи інший тип курсиву або в’язі, але намагатися вводити студентів в особливу атмосферу епохи і показувати, яким чином ці навички можна використовувати в сучасних проектах для нашого часу.

Mercator_02

Ідея цього майстер-класу в мене народилася давно. Як і всі хлопці, я любив старовинні мапи і з дитинства знаю спадщину фламандського картографа Ґерарда Меркатора. Його «Атлас світу» 1595-го року видання – класика жанру. У старовинних мапах, попри на деякі застарілі дані, дивним чином поєднуються науковість, художній смак і віртуозне володіння каліграфією.

Mercator_03

Меркатор у цьому плані – унікальна особистість для викладача мистецтва письма. Він автор підручника з гуманістичного курсиву латинською мовою, який вийшов в 1540 році. Картограф був послідовником італійських каліграфів початку XVI століття: Арріґі, Тальєнте, Палатино. Але роботи Ґерарда, на відміну від їхніх книг, де були представлені алфавіти різних мов і різних шрифтів, зосередив свою увагу на одному тільки типі письма — італійському курсиві, адресуючи його насамперед вченим та граверам.

Mercator_01

На основі цього підручника і його мап були започатковані майстер-класи, які пройшли в Мінську (школа «Типографіка») та Києві («Арт і Я»). Завданням цих занять було навчити художньому синтезу між графікою і шрифтом, яке характерне для книг XVI століття. Це важливий досвід, оскільки сучасний дизайнер мислить часто окремими категоріями, у нього не завжди виходить поєднувати образ, інфографіку і шрифт у єдиний гармонійний проект.

Mercator_04

Ґерард Меркатор народився 5 березня 1512 року у Фландрії. Батьки віддали його на виховання дядькові священику в містечку Хертогенбос. Коли настав час вчитися, була обрана школа, що належала «Братству спільного життя», заснована Ґертом Ґротом. Особливістю цього братства була увага до рукоділля і освіти бідних дітей. Саме тут Ґерарду прищепили любов до книги та письма. Великий вплив на нього мав філолог, поет і священик Ґеоргіус Макропедіус. Надалі йому пощастило з учителями в Левенському університеті, де він увібрав традиції та ідеї Еразма Ротердамського. У сусідньому Антверпені він здобував знання з космографії та мистецтва гравюри на міді. Корисні були для нього знайомства з гуманістами Корнеліусом Скрібонія і ченцем Франциском та ін.

Меркатор тяжів не тільки до богослів’я, мов і філософії, а й до точних наук, і тому не дарма міцна дружба пов’язала його   з математиком і картографом Ґемою Фрізіусом. Саме для нього він почав виготовляти глобуси і вдосконалювати своє гравіювальне мистецтво. Якоб Циґлер, Григорій Рейс, Себастьян Мюнстер, Антоній Корнеліс — це неповний список тих вчених і картографів, на творчість і роботи яких він орієнтувався.

Mercator_05

У 1552 році після релігійних гонінь Меркатор переїхав з Фландрії до Німеччини в місто Дуйсбург. Цей переїзд плідно позначився на його творчості. В оточенні великої родини (3 дочки, 3 сини) і друзів він створив головні свої мапи і атласи, які принесли йому всесвітню славу. Цікаво, що між картографами його кола не було конкуренції, а була дружба. Наприклад, Меркатор чекав, поки розкуплять атласи його друзів Абрахама Ортеліуса і гравера Франца Хоґенберга, щоб надрукувати свій. У 1554 році вийшов у світ докладний атлас Європи. Ось кілька островів з нього:

Mercator_06

До кінця життя він закінчив свою масштабну роботу «Атлас світу» 1595 року (який надрукував уже його син), де він спробував мовою ліній, написів і математичних розрахунків розповісти про своє бачення цього світу, розкрити свою космографію. У XVI столітті Меркатор став не тільки законодавцем в області картографії, в каліграфічному оформленні наукових видань також часто орієнтувалися на його роботи та підручник. У 1590 році він несподівано був паралізований, а за чотири роки він помер від крововиливу в мозок.

 

Mercator_07

Для середньовічної та ренесансної людини, яка не так багато подорожувала, мапи були вікном у невідомий світ, у казку. Таку казку ми й намагалися створити. Перед студентами стояло завдання придумати свій острів, його назву, свою Утопію. І намалювати мапу цього острова. Назви міст, морів і річок написати в дусі почерку Ґерарда Меркатора.

Mercator_08

Процес входження в письмову традицію гуманістичного курсиву відбувався поступово. Спочатку ми вивчали те, як будуються розчерки, їх систематику і логіку.

Mercator_09 ?

Потім намагалися за допомогою розчерків намалювати шлях фламандського торговця, який заблукав у невідомому краю вночі. Траекторія повинна була підкорятися законом побудови ренесансних розчерків.

Mercator_10

Коли ми освоїли простір за допомогою пера, ми перейшли до законів проростання букв. Хлопці та дівчата намагалися знайти різні форми для однієї і тієї ж букви, прикрашаючи її і ускладнюючи.

Mercator_11

Наступним завданням було написання назви острова або моря. Особливістю підписів на мапах Ґерарда Меркатора є складний леттерінг (літерація – Ред.) з розчерками. Фантазія фламандського картографа невичерпна, і це вчить творчо підходити до образу написів. Букви дружать одна з одною за допомогою каліграфічних жестів, спілкуються, сперечаються, сваряться.

Mercator_12

На мапах Меркатора найпоширенішим словом є МОРЕ. І треба віддати належне йому як художнику, що немає жодного повторюваного «моря». Всі каліграфічні рішення різні, повні вигадки та чарівності.

?Mercator_13

Італійський курсив прийшов на зміну готиці невипадково. Італійські гуманісти, починаючи з Петрарки і Поджо Браччоліні, зрозуміли, що античну спадщину переписувати «варварським» письмом не можна. І вони почали шукати в бібліотеках більш пластичний і класичний шрифт. У своїх каліграфічних експериментах вони відштовхувалися від каролінгського мінускула, намагаючись створити гармонійний, зручний для писаря шрифт. Флоренція була законодавцем мод в області гуманістичної каліграфії, і ці естетичні ідеї поширювалися по Європі разом з ідеями Ренесансу. Ось приклад того, як виглядала ця традиція у Німеччині в XVI столітті з мапи Меркатора.

?Mercator_14

Коли ми перейшли до створення мапи острова, кожен придумував свою форму та ідею землі. Хтось робив острів у вигляді кита або качки, хтось зосереджувався на горах і річках або розташуванні бухт і міст. Завжди приємно помріяти, особливо з пером у руці.

?Mercator_15

Загалом тема мап і глобусів актуальна завжди. Їх можна використовувати в різних книгах про вигадані світи, подібних тим, що складав Джон Рональд Толкієн і його послідовники. Якісні мапи необхідні в путівниках і туристичних матеріалах. Зараз дуже популярні дизайнерські шрифтові мапи різних країн. Модними стають глобуси міст. Наприклад, такий глобус був зроблений Максимом Розенфельдом спільно з PanicDesign для Харкова.?

Mercator_16

Але якщо відштовхуватися не від реальності, а від фантазії, то звичайно, придумування своїх світів – це захопливе заняття. Мапа завжди пов’язана з кордонами і як ми знаємо, неправильно проведена межа паркану або кордон країни спричиняють у нашому житті сварки і війни

Mercator_17

Але у своєму світі ми можемо кордон малювати як хочемо і облаштовувати свою Утопію як завгодно.

Mercator_18

Підсумкові завдання мап на майстер-класі мене дуже порадували і в Києві, і в Мінську. Вийшли, з одного боку, дуже індивідуальні рішення, з іншого – вони в цілому відштовхувалися від теми моїх лекцій про каліграфію XVI століття та мапи Ґерарда Меркатора.

Mercator_19

Зараз планується великий інтенсив в Італії у Флоренції, у Russian Academy of Art in Florence (викладання англійською, російською, українською). Це буде велика програма на 5 днів з вивченням гуманістичного курсиву XVI століття, що включає походи в архіви і бібліотеки, щоб доторкнутися до каліграфічного спадщини, і ряд практичних майстер-класів, пов’язаних з малюванням: створення власного герба (геральдичний малюнок + монограма), етикетки для вина (малюнок-гравюра + напис) і створення італійської мапи (малювання острови або міста + написи).

Mercator_20

Олексій Чекаль – каліграф, дизайнер, арт-директор студії графічного дизайну PanicDesign, мистецтвознавець, викладач школи каліграфії (Харків) www.panic.com.ua

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe