Казкарка

Привіт, це Чарлі! або Переваги сором’язливих / Стівен Чбоскі; пер. з англ. Артем Гусак. — Київ : Рідна мова, 2017. — 232 с.

У перекладі українською мовою вийшов друком один із найпомітніших підліткових бестселерів останнього двадцятиліття – «Привіт, це Чарлі! Або Переваги сором’язливих» американського письменника та сценариста Стівена Чбоскі.

Опублікована 1999 року, книжка увійшла до різноманітних топів, розійшлася мільйонними накладами та була екранізована 2012 року. Одну з ролей у стрічці зіграла Емма Вотсон, а сценаристом і режисером виступив сам письменник.

Роман також неодноразово входив до списків заборонених книжок у США. Йдеться про цензуру локального рівня, коли батьки та різні ініціативні групи на рівні школи, міста чи штату вимагають зробити ті чи ті книжки недоступними для їхніх дітей у школах і бібліотеках. Найчастіше причиною таких заборон є згадки про секс, насилля, наркотики, алкоголь та подібні речі. Важливо також знати, що такі заборони породжують не лише активну протидію борців за права та свободи, але й викликають зворотній ефект: найчастіше забанені книжки стають нечувано популярними.

Протагоніст роману, 15-річний Чарлі, має серйозні проблеми з головою. Цей тишко, який відвідує психіатра, пережив у дитинстві серйозну втрату, після чого навіть опинився в лікарні. А тут і новий навчальний рік в незнайомому оточенні старшої школи починається зі страшної звістки: його шкільний приятель вкоротив собі віку.

Щоб якось впоратися з переживаннями, Чарлі починає писати невідомому адресатові. Він почув про нього випадково: однокласниці обговорювали хлопця, який не став залазити дівчині під спідницю, хоча міг це зробити.

У листах Чарлі розповідає про все, що стається з ним протягом навчального року. Ми бачимо навіть еволюцію його стилю: від простих плутаних речень на початку до вишуканої розповіді наприкінці. Чарлі – юнак творчо та інтелектуально обдарований, утім він має досить слабкі зв’язки з реальністю, не завжди розуміє, що відбувається і що від нього хочуть інші. Практично ні з ким, крім родини, він не контактує й віддає перевагу ролі пасивного спостерігача.

Утім саме в старшій школі для Чарлі починаються зміни. Талановитий вчитель помічає здібності хлопця до літератури й починає навантажувати його читанням та творчими завданнями. Але найголовнішою подією для Чарлі стає знайомство зі зведеними братом і сестрою Патріком і Сем. Лояльні до дивацтв, вони невдовзі стають для Чарлі справжніми друзями та містком у світ, посвячуючи його в життя старшокласників.

Найцікавіше, що картини далеко не зразкового підліткового життя, просоченого алкоголем, травою і «спермотоксикозом», ми бачимо очима наївної, непорочної, вразливої дитини, яка, як і Пітер Пен, чомусь не може подорослішати.

Внутрішній світ Чарлі красивий, неегоїстичний, відкритий і тендітний, він не знає за собою підступів і нещирості. Пряме звертання до адресата, а фактично, до читача, посилює занурення в цю не зовсім нормальну голову, тож рівень співпереживання б’є всі рекорди. А хитрун-автор ще й дотискає читача детективною напругою, адже «дивацтва» Чарлі не дають нам спокою аж до фіналу, який ставить діагнози й зриває покрови.

Розставляючи свої пастки, автор, утім, як хлібні крихти, розсипає й підказки. Першою чергою це, звісно ж, книжки, які читає Чарлі за рекомендацією вчителя. Дивним чином вони в більшості тотожні й знаковим творам, що визначили появу та розвиток підліткової літератури як такої: «Ловець у житі», «Вбити пересмішника», «На дорозі», «Голий сніданок» та інші ключові тексти американської культури ХХ століття.

Читайте також: Любов і трішечки сексу: книжки для підлітків

Усі відсилання до книжок, музики чи фільмів у цьому романі невипадкові. Вони зіткані в майстерне плетиво добрим філологом, щоб розставити ті чи ті акценти, звернути на щось увагу, розширити перспективу сприйняття, поглибити занурення в проблему. Згадки про «Пітера Пена» чи «Інтерв’ю з вампіром» підкреслюють неспроможність Чарлі подорослішати, «Великий Гетсбі» – його донкіхотське кохання, а «Товариство мертвих поетів», культовий фільм і до сьогодні, – герметичну атмосферу, радість і потенціал творчості… Текст, адресований старшим підліткам, із задоволенням читають і дорослі читачі, адже йому властиві не лише глибина, а й апетитна гра смислів.

Текст Чбоскі поєднує риси проблемного підліткового роману і роману перехідного віку, торкаючись цілого ряду як цілком собі мирних, так і провокативних тем: дорослішання, першого кохання, тілесності, свободи, зради, насилля, наркотиків, алкоголю, небажаної вагітності, гомосексуалізму, боротьби за права жінок, нетерпимості, психотравми, булінгу, педофілії…

Він охоплює майже весь спектр проблематики, властивої сучасним реалістичним романам для підлітків. Звертаючись до досвіду реальних людей – себе та своїх знайомих – автор досить наполегливо (що, можливо, дратує дорослого читача) доносить думку: чому ми настільки себе не любимо, що дозволяємо таким речам ставатися з нами? І ще одну, вже більш пафосну: ми отримуємо ту любов, на яку, на нашу думку, заслуговуємо.

Читайте також: 13 причин, чому варто прочитати підлітковий роман Джея Ашера

Поза сумнівами, популярність «Переваг сором’язливих» пояснюється передусім власними принадами цієї книжки. Роман не просто розповідає захопливу історію про підлітковий досвід, змушуючи читача сміятися, хвилюватися, співпереживати й насолоджуватися атмосферою унікальної дружби. Він абсорбує досвід ключових претекстів американської підліткової літератури, водночас і викликаючи дежавю, і пропонуючи щось сучасне й своє.

Текст Чбоскі стає настільки еталонною концентрацією жанрових рис, що це межує з кічем. Власне, саме в 1990-ті, разом з подібними книжками, англомовний young adult остаточно виокремлюється в самобутній потужний потік, що невдовзі підкорить читачів з усього світу.

Український переклад, виконаний Артемом Гусаком, можна назвати загалом дуже вдалим. Текст легко читається, в очі не кидаються стилістичні недоречності й анахронізми, як це часом буває із сучасними перекладами українською мовою, голоси підлітків звучать природно. «Привіт, це Чарлі! Або Переваги сором’язливих» – книжка, яку можна сміливо рекомендувати до читання.

• Починаючи з 14-15 років;
• Не розповідаючи подробиць батькам, якщо вони дуже консервативні;
• Для знайомства із сучасною підлітковою літературою;
• Письменникам-початківцям – як зразок майстерного конструювання сюжету.

• Якщо ви терпіти не можете Холдена Колфілда;
• Якщо ви – ті самі дуже консервативні батьки;
• Професорам-снобам.

Чільне фото: кадр із фільму «Переваги сором’язливих»