Читомо > Казкарка > Автори та ілюстратори > «Люба Жужжа» – інтерактивна книжка з ефектом «бабиного горища»

Автори та ілюстратори

«Люба Жужжа» – інтерактивна книжка з ефектом «бабиного горища»

21.05.2015 0 Автор:

Інтерактивна книжка “Люба Жужжа” – реліз 2015 року від авторки ідеї й тексту Анастасії Лавренішиної та режисера, аніматора Анатолія Лавренішина. У розмові з “Казкаркою” Анатолій розповідає, наскільки складно створити новий, інтерактивний, проект та опановувати нові формати.

Розкажіть про команду, яка працювала над «Жужжею». З чого все почалося?

Почалося все з того, що ми з Настею зустрілися 🙂 Вона приходила до мене в гості та читала дивні казки. Вони мене зачаровували.

Сам я режисер анімаційних фільмів 🙂 Закінчив Карпенка (КНУТКТ). Настя так само закінчила Карпенка, за фахом – драматург кіно і телебачення. “Люба Жужжа” – наш спільний проект, де Настя, моя дружина, писала тексти, а я займався їх візуалізацією.

1000

А взагалі, якщо зібрати всіх, хто так чи інак брав участь у створенні “Любої Жужжі”, то вийде дуже велика й весела компанія талановитих людей. Багато часу та зусиль було витарченно саме на переклад текстів та роботу зі звуком, адже “Люба Жужжа” – багатомовний проект.

Коли Настя принесла мені всі зібрані докупи казки, моє бажання зробити саме інтерактивні казки стало нестерпним, і я почав працювати над першою казкою. Згодом до роботи приєдналися мої колеги – Антон Байбаков як композитор та Маша Нестеренко як звукорежисер. Паралельно над перекладами декількох казок з російською працювали: на українську (Юля Нестерова), англійську (Оля Макарчук) та французьку (Іра Зайцева).

Коли казки про Жужжу потрапили нарешті до AppStore з дружнью допомогою студії TimeCode, то стало зрозумілим, що все працює, і почалася робота над наступними трьома казками.

В якийсь момент з’явилось бажання не тільки читати казки, але слухати їх. Спочатку ми записали Настю. Вона начитала їх російською. Згодом Оля Макарчук допомогла із записом англійської серії із Сашою Мулвей у Лондоні. До французької начитки долучилася Марина Россе – франкомовна режисерка зі Швейцарії. Український варіант – це Оксана Боровець, київська поетеса.

Презентація "Любої Жужжі" на "Мистецькому Арсеналі". Фото Оксани Боровець

Презентація “Любої Жужжі” на “Мистецькому арсеналі”. Фото Оксани Боровець

Складно опановувати новий формат?  

Робота відбувалася майже навпомацки, методом експерименту. Особливого досвіду у створенні аплікацій для планшетів у мене не було, і тому на кожній стадії проекту відбувалося щось нове, починаючи з розмірів самих ілюстрацій (вони мають бути достатньо великими, аби було зручно натискати) і закінчуючи програмуванням та контролем кожного елемента, з яким може гратися користувач. Виявилося, що звук має працювати трохи по-іншому, ніж у кіно, він мав з’являтися лише тоді, коли користувач тицькає на об’єкти, а коли ні, то взагалі ніщо не має відволікати його від читання самої казки. Здавалося б, прості речі, але поки не сам не розберешся – не дотумкаєш, що так і має бути.

Наскільки непростим був технічний бік?

Мені, як аніматору завжди було цікаво робити інтерактив, а программа Flash дозволяє програмувати найпростіші команди, не маючи при цьому спеціальної освіти. Ось так, методом експерименту, вдалося це зробити 🙂 Але звичайно, що для загального програмування навігації між сторінками та казками необхідно було залучити професійного програміста. Ним виявився Михайло Власов – профі в AC3.

Початковим бажанням було зберегти стиль малюнку на акварельному папері. Тому я вибрав техніку перекладки, вона дозволяє зберегти початковий малюнок. Ілюстрації скануються, нарізаються частинами у PhotoShop CS6 і потім в анімаційній программі Flash збираються до купи й анімуються. Для програмування використовувався спочатку ActionScript2, але згодом виникла потреба перейти на нову версію – ActionScript3.

1002

Казка про «Жужжу» досить вирізняється на фоні українських інтерактивних книжок. Я маю на увазі стриманий колір, вишукану графіку, а також, безперечно, філософсько-медитативний, неспішний текст. Також у «Жужжі» не так багато сторінок. Яким був первісний задум, чи вдалося його втілити?

Задум саме таким і був – створити такі собі вицвілі аркуші старої книжки, знайденої десь у бабці на горищі. У мене й досі збереглося те відчуття знайденого скарбу, коли на очі траплялась якась дореволюційна або довоєнна книжка з малюнками. Тому Жужжа й має такі брунатно-золотаві кольори. Кількість сторінок із часом зростатиме разом із кількістю казок. Задум був створити 33 казки про Жужжу – цілий том… Зараз готові 4 казки і ще з десяток на стадії розробки.

Для читачів Ipad у доступі є друга казка “Жужжа смикає за ниточку”. Наприкінці травня з’явиться апдейт на AppStore та Google Play.

Як виник сам персонаж?

Настя малювала “свою Жужжу” у блокнотах, а потім стала писати про неї казки. Я знаю, що описувала вона власне довкілля. В Обухові живуть її батьки, там є садок, де й мешкає Жужжа, квіти-домівки фей, які насаджувала Настя, альтанка, біля якої сидять гноми. Я сам їх бачив 🙂 Щоправда, вони глиняні.

Я перемалював Жужжу – робив її принадною для анімації та взагалі на свій смак. Але її ознаки я зберіг – ріжки, хоботок, крильця-листя. Лише додав лійку, бо сама Настя часто поливає кімнатні рослини.

1003

Ви маєте статистику завантажень та перші відгуки?

Статистику ще рано вираховувати. Розповсюдження потребує часу. Можу тільки засвідчити, що 70% користувачів, які завантажили аплікацію з однією казкою, відразу ж завантажили апдейт, щойно він з’явився в AppStore. Жужжа подобається 🙂

 «Люба Жужжа» наразі безкоштовна. Чи плануєте монетизуватися з наступними казками?

«Люба Жужжа»  безкоштовна зараз тільки для Android. Найпевніше десь після 3ї казки розпочнеться монетизація.

Під Ipad теж є безкоштовна версія, яка веде до основної версії та має символічну плату за підписку на всю серію казок. Із часом ціна на підписку зростатиме, залежно від кількості казок.

Є думка, що в Україні досі не сформовано культури споживання інтерактивних казок. І ринку як такого немає. Тому ті, хто створює свій інтерактивний продукт, відразу націлюються на міжнародний ринок. Чи так це у вашому випадку?

Так, в Україні на ринок інтерактивних казок розраховувати взагалі не варто, адже в нас немає відповідної культури. Мова передусім про Америку та інші англомовні країни, Францію з усіма франкомовними країнами та російськомовні країни. Хоча є надія, що український ринок з часом виросте. Власне, ми є ті, хто щось для цього робить.

Є бажання зробити переклад китайською та японською. Маю переконання, що Жужжу там прийняли б із радістю.

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

code

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe