Читомо > Інтерв’ю > Григорій Кацнельсон про книги з душею

Інтерв’ю

Григорій Кацнельсон про книги з душею

13.06.2010 0 Автор:

Знайомство із Григорієм Кацнельсоном трапилось через «Вухо Ван Гога». Це була перша побачена нами його книжка. А далі ми побачили самого Григорія – на першому Бу!фесті в Москві. З’ясувалось, що він дуже високий і що він – ціле видавництво, тільки з префіксом сам-. Ми вирішили, що ви теж маєте про нього знати. Тому представляємо.

Друкар із різними іменами, що живе на річці Оккервіль.
Дядя, що веде образ.мист. і студію графіки.
Творець галереї, кіностудії та групи «Асф-АльтЪ».
Людина, що ховається за нерівними буквами та лініями.

– Григорію, як так склалось, що Ви почали створювати книжки?

– В інституті я писав величезну кількість текстів, набирав їх на друкарській машинці і гордо розкладав у папочки. Друзі вибрали з них кращі, перенабрали на комп’ютері та заверстали, а я розтиражував на ризографі накладом у 50 примірників. Вийшла збірка віршів «Красивий двірник» 1999 року, майже без ілюстрацій, на нудному білому папері, але уже з офіційною назвою видавництва («Асф-АльтЪ» – Ред.). Згодом я її намагався «поліпшувати» – розфарбовував аквареллю, щось вклеював та ще якось «псував».

– Поліпшувати книжки Ви в когось вчились чи все прийшло власним шляхом?

– Потрапивши у Пушкінський Дім (Музей російської літератури РАН – Ред.), мені вдалось потримати у руках книги Кручених та інших колег-футуристів. Після цього почав працювати у гімназії і робити з дітьми наприкінці кожної чверті по новій книжці. Так за рік у нас вийшла ціла низка видань: «Книга-Автопортрет», «Книга-Кімната», «Книга-Дім», «Книга-Місто». Паралельно я опинився у сквоті в Коломні, на околиці СПб, а тоді ненадовго в’їхав до величезного розселеного будинку на Садовій. Там почалося спорудження книжкових об’єктів із картонних коробок і фанери: «Книга-коробка», «Книга-стіл». Всі книги були сильно пройняті відчуттям «духу місця», зручно розбиралися і збиралися, навіть несли в собі якусь таємничу функціональність.

Тоді ж у мене з’явилися двометрові книжкові сувої-лаштунки.

У результаті за два роки вийшла друга книжка, вже абсолютно інша, під назвою «ЧАЙ? КОЛОМ НА!». Оригінал-макет був рукописним і складався також з вирізаних літер, шматків афіш та іншого міського сміття.

kasnelso_kolomn

– Тобто створенням арткниг Ви займаєтесь уже давно. Чи може, Ви не вважаєте свої праці арткнигами?

– Вихід моєї першої книжки можна вважати початком цієї діяльності. Хоча до арткниг це видання ще точно не відносилося.

– Тоді що це, по-вашому, таке – «арткнига», «книга художника»? Вона перестане бути такою, якщо її по-справжньому видати?

– Це все досить умовні комерційні бренди. Мені подобається, коли книга випромінює тепло. А взявши її до рук, відчуваєш радість від зустрічі з дивом. Тому я так ненавиджу Фотошоп і різні мертві 3D-картинки. Проганяючи книжку через ксерокс, принтер або ризограф, наче втрачаєш людське дихання. Тому коли я щось тиражую, то намагаюся хоча б обкладинку зробити вручну. І якось «забруднити» сторінки. Я просто намагаюся робити книжки з душею.

– Ваша крайня книга – «Книга для Естер», а хто така Естер?

– Усі книжки зроблені для когось і певним чином для когось визначеного. На перших моїх виданнях були присвяти конкретній людині. Я вважав їх листами, що можуть допомогти або навіть врятувати. Я надсилав їх щомісяця, боячись зупинитись.

– Ви зажди дотримуєтесь «дитячого футуризму»? Чи дитяча книга за своєю природою є футуристичною?

– Існують поблажливі зауваження щодо «псевдо-дитячості». У відповідь я вигадав термін «дитячий футуризм». Книжки в мене виконані у різних стилях. І триматися за якийсь один мені здається нудним. Просто останнім часом я перейшов на ручний трафаретний друк, а він дає досить спрощене чисте зображення. Ідеальними у дитячій книзі зараз мені видаються роботи художника Володимира Лебедєва.

– Напевно, для того, щоби створити книжку для дітей, треба багато з ними дружити. Ви дружите?

– У цій книжці я підсумовував свій педагогічний досвід. А з приводу дружби з дітьми, чомусь згадується Хармс…

– Або Андерсен. Але ваші книжки – не всі дитячі. Розкажіть, які є ще. Для них знаходилися видавці?

– Я видавав книжки власним коштом. Серйозних пропозицій перевидати готові видання поки не надходило. Кілька книжок я зробив на замовлення, чому власне дуже радий. Ближче всього мені з них “ALBERT і SERGE”

pioneer

До цього була книжка «JACQUELINE»

jaq

– А як народився Асф-АльтЪ ИЗДАТ? Це ваше самвидавництво?

– Асф-АльтЪ ИЗДАТ виріс із музичної групи Асф-АльтЪ. Він такий же гучний, безтямний, без слуху і голосу. Пам’ятаю, в інституті я з двома друзями залізли у напівзатоплену баржу на березі Неви. І стали втрьох грати на гітарах. Не знаю, що думали люди надворі. Але ми увійшли в такий ажіотаж, що довго не могли зупинитися. Дійство було абсолютно безглузде, не розраховане на публіку. Тільки залізна розбита баржа і набережна лейтенанта Шмідта думаю, тоді могли б гідно нас оцінити.

– Чи багато хто з художників СПб стають самвидавцями? У вас є колеги, помічники?

– Книгою художника час від часу займалися багато митців. Особливо завдяки Михайлу Карасику, який всі ці книжкові виставки і фестивалі організовував. Зараз його організаційна діяльність дещо стихла. І картина стала вельми сумною. Все дуже замкнуто й сердито. Протягом цих 10 років мені допомагав, словом і справою Едік Вертов. А 2005 року ми навіть придумували журнал поезії та графіки «Вухо Ван Гога», який благополучно виходив раз на сезон і зараз уже дійшов до нуль мільйонного номера

– Чи часто ваші книги купують, просять «продовжити тираж»? Як люди налаштовані щодо подібних саморобних книжока, невже без упереджень?

– Вузьке коло цих людей, страшенно далекі вони від народу… 2009-го я примудрився побувати на трьох книжкових ярмарках у Москві. Останньою була «Книга художника» в ЦДХ.

Там, принаймні, ти особисто бачиш своїх читачів, чуєш якісь оцінки, ну а якщо пощастить, зустрічаєш цих міфічних і загадкових колекціонерів артбуків. А люди – не знаю… Люди дивуються, сміються або проходять повз. Як завжди.

Журнал товариша Кацнельсона girsh1.livejournal.com

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe