Інтерв’ю

Донбас – це специфічна територія, яка має багато суперечливих характеристик. Регіон, який у медіа завжди позиціонував себе як вільна територія, що хоче свободи та незалежності, сьогодні став залежним від обставин та війни, яку йому нав’язали. Всі ці речі досить неоднозначні та дискусійні. Чи є межа цій «свободі»? Які кордони цієї тиранії?

Під час Книжкового Арсеналу можна буде спробувати знайти відповіді на ці питання. Дослідницький проект «Донбаські студії» (Фонд ІЗОЛЯЦІЯ) та Книжковий Арсенал за підтримки міжнародного телеканалу Ukraine Today підготували подіумну дискусію «Донбас: кордони і межа свободи», що відбудеться 24 квітня, у п’ятницю, о 18.00 — 18.45. Зал Папір. Спеціальний гість події – американський історик японського походження, професор історії історичного відділення Індіанського університету (Блумінґтон, США), автор книги «Свобода та терор на Донбасі» Гіроакі Куромія. «Читомо» підготував до Куромії декілька запитань.

– Ви пишете про поняття «свободи» в рамках Донбасу. Що означає це поняття для регіону? Чим воно відрізняється від загальноприйнятого поняття «свободи»?

– Часто складно точно визначити поняття «свобода» та «воля» або розрізняти «свободу» і «волю». Коли я пишу про «свободу», маю на увазі історичну характеристику Донбасу яка, на мою думку, визначила його політичне життя. Історично Донбас ніколи беззаперечно не приймав зовнішньої політичної влади, неодноразово представляючи себе як безстрашний центр опору. Це не виключало прагматичного союзу з тієї чи іншої зовнішньої владою. Донбас не хотів панування ззовні. Можна називати це «свободою від будь-якої спроби покладатися на зовнішню владу».

– Якщо дивитися на Донбас як прикордонну зону конфлікту, то сьогодні бачимо негативні наслідки прикордоння. Які можуть бути в подальшому шляхи подолання конфлікту з урахуванням того, що ця територія перебуває на кордоні інтересів і держав?

– Так як неможливо змінити географію, важко усунути «негативні наслідки» прикордоння. Я, як і всі українці, хотів би знайти шляхи подолання конфлікту. Але абсолютно зрозуміло, що Росії потрібно зупинити військову агресію і поважати територіальну цілісність України так само, як Росія хоче, щоб інші країни поважали територіальну цілісність самої Росії. Мені не ясно, чи хочуть сепаратисти Донбасу дійсно приєднати свої області до Росії. Не можна забути, що у прикордонних країв є як негативне, так і позитивне. Потрібно використовувати позитивне.

– Військова ситуація на Донбасі змушує людей гуртуватися навколо місцевих еліт. Так сталося, що місцеві еліти, за великим рахунком, залишилися тими самими. Але саме проблема місцевих донецьких та луганських еліт загострила конфлікт. Який вихід з цього кола?

– Це така собі махновщина! Батько Ахметов, батько Янукович тощо!? У військових умовах таке угрупування, думаю, є неминучим. Людям потрібно захищати своє життя, свою родину, свою власність, свою землю. Перш за все, потрібно зупинити військовий конфлікт назавжди, і потрібно встановити правовий порядок управління політичного та господарського життя. Потрібно обмежити корупцію. Звичайно, це буде дуже важко. Легше говорити, ніж робити. Треба сказати, що і в західних демократичних країнах проблем багато, але там взагалі діє правовий порядок, який полегшує вирішення проблем.

– На вашу думку, з яких книг потрібно починати вивчення Донецької та Луганської областей як цілісної території? Складіть ваші топ-5 таких видань.

– Тільки п’ять! Звичайно, я не знаю всіх книг, написаних про Донбас, і боюся образити багатьох хороших українських науковців та письменників, у разі якщо я їх пропущу. І так згадаю тільки старі книги радянського періоду: Історія міст та сіл Української РСР. Донецька область (Київ, 1970) та Історія міст и сіл Української РСР. Луганська область (Київ, 1968). Думаю, що є й російський варіант цих книг. Дуже корисні книжки. Тільки треба їх читати, пам’ятаючи їхнє походження.

До речі, подія за участю Курамії на Facebook.

Повна программа Фонду ІЗОЛЯЦІЯ на Книжковому Арсеналі.

Візуалізація – Марина Самохіна