Ілюстратор Даша Ракова відповідає на традиційні 7 запитань “Казкарки”
Розкажіть про себе і свій творчий стиль
Мене звати Даша Ракова. Я ілюстратор, я малюю. Щоб це сказати, потрібно було багато чого пережити. Але зараз все так. Займаюся тим, що мені подобається більше за все.
Мій стиль…він якийсь різний. Один – стиль ілюстрування дитячих книжок, інший – дорослих. Коли малюю дитячу ілюстрацію, намагаюся, щоб в ній було затишно, тепло, зворушливо, а коли малюю для дорослих – стиль може бути більш різким, більш відвертим.
Назвіть книжки, що ви проілюстрували
Кристина Росетті «Sing Song», Видавничий дім Periscop, 2008
Єдіт Несбіт «Книга драконів», ВСЛ, 2010
Гурам Петріашвілі «Казки дідуся Гурама», ВСЛ, 2012
Оскар Вайльд «Зоряний хлопчик», ВСЛ, 2013
«Казки під подушку від друзів «Львівської Хвилі», ВСЛ, 2013
Мар’яна Савка “Пора плодів і квітів», ВСЛ, 2013
Зоя Казанжи «Якби я була», ВС, 2014
Чи є улюблена техніка? Яка?
Улюблена техніка – акварель та акварельні олівці, також туш-перо, простий олівець. Зараз шукаю чогось нового. Вже давно хочу спробувати зробити ілюстрації на графічному планшеті, але щось мене втримує, звикла малювати на папері. Мені здається, що таке малювання більш справжнє.
Опишіть (і покажіть) ваше робоче місце
З робочим місцем у мене все досить складно, чи, навпаки, просто. Дома я створила разом з друзями стіл, який мені дуже подобається. Я би хотіла вставати вранці і сідати малювати за своїм чистим білим столом у повній тиші з чашечкою кави, з моєю улюбленою собакою на колінах. Але, так склалося, що я роблю в Академії дизайну та мистецтв, в лабораторії ліногравюри та ксилографії. Тому, моє справжнє робоче місце саме там. Тиша там є лише на початку семестру, коли студенти ще не почали активно працювати. В найважливий момент, коли ти зібралася малювати щось складне, може хтось увійти, тоді треба відволікатися. Чи хтось може зазирнути в розпочату ілюстрацію, і спитати – а що ти робиш? Я вже звикла малювати як на вулкані, але тиші і спокою мені бракує.
Що надихає вас до роботи? Що заважає?
Надихає мене тиша, відсутність необхідності робити багато справ, які мені не хотілося б робити. Надихає мій син, мій дім, тихий ранок, кава в улюбленій чашці, природа зранку, коли у моїх близьких все добре. Заважає необхідність вирішувати якісь складні питання, дзвонити, домовлятися про щось, поспішати, кудись бігти, їхати. Коли ти маєш зробити багато справ і не маєш можливості сісти і спокійно зосередитися.
З якими темами для дитячої книжки вам подобається працювати? Чому? З якими темами не подобається? Чому?
Мені подобається малювати до чарівних казок, не простих текстів. Таких, де є почуття, душа, таємниця, трошки суму. Чи до тонких віршів, образних, зворушливих. Мені не подобаються надто прості тексти, зрозумілі з першого прочитання, де нема над чим замислитись, помріяти. Не люблю також малювати щось страшне, або зле.
Що для вас значить термін “книжка-картинка” (книжка в малюнках)?
Книжка – картинка – це коли більше картинок, ніж тексту. Текст супроводжує, пояснює, доповнює картинку. І навпаки. Це схоже на діафільм. Дорослий читає, а дитина дивиться кіно в картинках. Якось так. Але саме тому, що тексту в такій книжці небагато, він має бути дуже cконцентрованим, все має бути на своїх місціях. Ничого зайвого, випадкового, лише головне і влучне.
P.S. Зараз війна, і я розумію, що мистецтво і малювання стоять далеко не на першому місці. Але щиро сподіваюсь, що вона якнайскоріше скінчиться і у всіх дітей буде час і можливість читати книжки, дивитися картинки, усміхатися і спокійно жити в своїх затишних домах.
Найкращий лайк — це 30 гривень))
Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.
Спасибі.
Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook