Автори та ілюстратори

Сьогоднішня розмова – з ілюстраторкою Анною Сарвірою, яка працювала над книжками «Чудова ферма пана Мак Брума», «Монетка», «Даринка і пуп землі» та ін.

Розкажіть про себе і свій творчий стиль

Мене звати  Аня, я ілюстратор. Виросла у Вінниці, у Київ приїхала, коли поступила в Художню Академію. Навчалася в майстерні книжкової графіки. Малювати почала ще в дитинстві і ось досі не можу зупинитись 🙂 Завдяки батькам люблю читати. Тому моя робота поєднує дві речі, які я люблю найбільше – малювання і читання.

Щодо стилю – він ще формується, принаймі я його ще шукаю. Ну, і взагалі, стиль – це штука мінлива, особливо для ілюстратора. Нас змінює кожна нова книга.

Назвіть книжки, що ви проілюстрували

«Даринка і пуп землі»

«Мишкові миші»

«Неслухняний дідусь»

«Чудова ферма пана Мак Брума»

«Монетка»

Але я сама собі іноді клопіт вигадую – починаю малювати ілюстрації для себе, тому в загашнику в мене є і вірші Хармса, і польська легенда про дракона, і «Мандрівний замок Хаула».

Чи є улюблена техніка? Яка?

Зараз багато малюю на комп’ютері – мені подобається велика кількість можливостей, яку він дає. Ще дуже люблю акварель та гуаш.

Опишіть (і покажіть) ваше робоче місце

Працюю вдома. Зізнаюсь чесно – для фото довелося трохи прибирати. Я люблю коли все під рукою, тому в мене на столі завжди купа речей – книжки, олівці, купа блокнотів, печиво. Так з-за столу можна не вставати взагалі. Правда біля столу – вікно, з якого відкривається дуже гарний вид, тож іноді це наштовхує мене на думку, що було б непогано частіше виходити на вулицю 🙂

Що надихає вас до роботи? Що заважає?

Насамперед надихає сам процес роботи, а також гарні книжки, подорожі, спорт, люди, природа –  мені здається, що майже все хороше:) А заважає, зазвичай, брак часу.

З якими темами для дитячої книжки вам подобається працювати? Чому? З якими темами не подобається? Чому?

Я би сказала, що ілюструю переважно веселі книжки. Мені подобається малювати кумедних персонажів, якісь веселі дрібниці. Не скажу, що не люблю ліричні або сумні тексти, але поки що не уявляю, як би я з ними працювала.

Якось в Академії я вирішила, що все, час ілюструвати щось серйозніше. Обрала Булгакова. Мучила його місяць. Вирішила, що він такого не заслуговує.

А не подобається, коли текст занадто солодкий – коли все таке миле-премиле, правильне і обов’язково з якимось повчальним висновком у кінці.

Що для вас значить термін “книжка-картинка” (книжка в малюнках)? 

Це коли текст і ілюстрації рівнозначні і є продовженням одне одного. Це дуже круто – в такі книжки занурюєшся одразу, коли береш їх в руки. Обкладинка, шрифт – усе важливе і є частиною історії, яку ця книжка розповідає.