16.08.2014 0 Автор: Ольга Ренн

Та врешті, доводити потрібність і корисність таких книжок, мабуть, не варто: в Україні це вже колись зробила художниця Олена Рубановська зі своїм видавництвом «Кашалот». Книжки з тканини – особливо теплі, особливо приємні на дотик. Мабуть, єдиний їхній недолік – це достатньо висока ціна.

– Десь два роки тому в мені прокинулась велика любов до ниток. Я почала скуповувати їх ледь не кілограмами: бавовняні, шерстяні, шовкові, бамбукові, пухнасті, яскраві. Але тоді я їх просто купувала і насправді до кінця не знала, що з ними буду робити.

Спочатку сплела шалик, потім «бабусин квадрат», згодом – плед. Поступово почала в’язати «з голови», не дотримуючись жодних схем чи рамок. В’язати гачком для мене – наче малювати.

Читайте також про м’який проект «Книжки героїв книжок» Вікторії Черняхівської

Ідея зробити текстильну дитячу книжку виникла у моєї знайомої. Переважно такі книжки роблять з фетру, часто за основу беруть тканину. Але мені хотілось зробити щось особливе, тому я вирішила поєднати в’язання, від якого я вже не можу відірватись, та шиття. Створивши першу книжку, я зрозуміла, що це саме те, чим я хочу займатись. Мої книжки в’яжуться з думками про щасливого малюка, якому така забавка буде приносити не тільки радість, але й користь. Ні про кого конкретного тут не йдеться. Я сама ще є великою дитиною.

– Є досить багато майстрів, які створюють розвивальні дитячі книжечки. Звісно, за кордоном їх більше, ніж в Україні. Не дивно, бо за кордоном, думаю, така справа цінується більше. Придумати і зробити таку книжку – це велика робота, яка потребує часу, терпіння, вигадливості та, банально, матеріалів.

Перш ніж почати робити свою книжку, я дивилась на ті, які вже хтось зробив. Помітила, що є певні сюжети, які повторюються у багатьох книжках різних майстрів. В мережі повно сайтів з ідеями для таких книжок. Я намагаюсь вигадувати свої історії, хоча інколи використовую і вже відомі. Звичайно ж, я поки новачок в цій справі, але все ще попереду.

– На створення однієї книжки потрібен мінімум тиждень, а краще 2-3. Зазвичай я роблю замальовки в блокноті перед тим, як сісти за книжку. Але в процесі роботи часто сюжети можуть змінюватись, я вигадую нових героїв чи нові завдання, за допомогою яких малюк буде розвивати тактильні навички, дрібну моторику, уяву та інше.

Тут важливо, щоб були різні цікаві елементи: ґудзики, защіпки, кнопочки, щоб щось шурхотіло, дзвеніло, стирчало, щоб було за що вхопитись. Коли починаю в’язати, то відразу покращується настрій, а думається тільки про хороше: про гори, домашні пироги з яблуками, про плани на майбутнє та діток, які будуть бавитись моєю книжкою.

В розвивальній книжці головне, аби вона була цікавою. Якщо дитина не захоче нею гратись, тоді яка з неї користь. Я намагаюсь вигадувати прості сюжети, які близькі діткам.

У першій книжці у мене «живе» зайчик, який має свою хату, вирощує моркву та доглядає за яблунькою. Друга книжка присвячена порам року, там є сніжинка з дзвіночком, снігова баба, білий зайчик, гори та озеро, де плаває качка, сонечко, джміль, який літає поміж квітів, осіннє дерево, з якого опадає листя. Ці книжки призначені для наймолодших «читачів».

У наступній книжці я запланувала багато елементів, що знімаються, тому дитина зможе з ними бавитись не тільки «читаючи». Книжка ця буде про тварин, класична дитяча тема, але я постараюсь, щоб вона була втілена оригінально.

Твитнуть

дитячі видання, поради читання, техніка