Book Art

Читомо неодноразово розповідало про вартісні дипломні проекти молодих українських ілюстраторів. Деякі з них, як наприклад, «Українські прислів’я» Анастасії Стефуряк були помічені видавцями й з’явилися на полицях книгарень. Цього разу ми помітили ще один цікавий проект – «Абетку про Крим» від Наталії Гут та Івана Дегтярьова, випускників Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну імені Михайла Бойчука. Детальніше про книгу нам розповіла сама Наталія.

– Чому абетка і чому про Крим?

– Я завжди мріяла зробити дитячу книгу і тому обрала абетку темою свого дипломного проекту в інституті. Книга планувалася саме в той час, коли Україна втратила Крим, що й відбилося на її задумі. Ми любимо Крим, і не хочемо, щоб від нього відверталися й забували його. Тож вирішили зробити так, аби маленькі діти також мали змогу познайомитись із півостровом, хоча б через цю книжку.

– Видання має двох авторів, хто над чим працював? І як, власне, відбувався процес творення?

– Це була наша спільна з Іваном ідея. Ілюстрації до книги я малювала сама, а вірші ми писали разом. Робота над проектом тривала близько трьох місяців. Із моменту виникнення ідеї почався довгий, складний і цікавий процес пошуку стилю, кольорового вирішення. Водночас ми підбирали героїв для кожної літери в абетці, складно було вибрати лише тридцять три теми з усього розмаїття цікавинок Криму. Загалом, героями книги стали кримські міста, мешканці півострова, представники флори і фауни. Багато віршів та ілюстрацій не ввійшли до фінальної версії видання – ми залишили лише найкращі.

– Що найбільше хотіли передати у виданні?

– Я хотіла, щоб книга була світлою і позитивною, цікавою як для дітей, так і для їх батьків. Я використала чисті яскраві кольори й прості форми для того, щоб маленьким читачам було легко сприймати і запам’ятовувати образи, пов’язані з буквами.

– Як, власне, відбирали пам’ятки й цікавинки для ілюстрування й опису? Наскільки я зрозуміла, ви не кримчани, тож, як легко / складно вдалося це здійснити?

– Так, дійсно, ми не кримчани, але тим цікавішою видалася робота над проектом. Відбір пам’яток і цікавинок для віршової частини книги був чи не довшим, ніж створення самих ілюстрацій, що й не дивно, бо в Криму стільки всього, що вартує уваги. Про деякі букви ми довго сперечались, перш ніж дійти згоди. Загалом, ми прагнули показати півострів із усіх можливих сторін, відтворити своєрідну природу, розповісти про найцікавіші місця, знайти якісь маловідомі факти. Сподіваємось, нам це вдалось.

– Який момент абетки є вашим улюбленим?  

– Це сторінка з буквою «Т». Під час роботи над книгою ми дізнались багато нового про Крим, але факт щодо тролейбусної лінії, описаний у віршику на літеру «Т» був для нас особливо несподіваним.

– Чи мали якісь видання за взірець? Можливо, просто були чиїсь роботи, що надихали вас у процесі створення абетки?

– Є багато хороших ілюстраторів, роботи яких я люблю переглядати. Мені дуже симпатизують книжки Аґрафки, ілюстрації української ілюстраторки Анни Хоменко, видання А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ. Хороших іноземних ілюстраторів взагалі не злічити. До прикладу, кілька видань: «Along a Long Road» (автор й ілюстратор Frank Viva, видавництво «Little, Brown Books for Young Readers»), «The Great Paper Caper», автор й ілюстратор Oliver Jeffers, видавництво «HarperCollins Publishers»), «Vivaldi» (автор Helge Torvund, ілюстратор Mari Kanstad Johnsen, видавництво «MAGIKON»).

Я не є прихильницею якогось одного стилю, і, на мою думку, класно, коли книги одного і того ж ілюстратора можуть бути дуже різними з огляду на його постійні пошуки й експерименти. Водночас, не можу сказати, що орієнтуюсь на когось з відомих ілюстраторів – я намагаюсь знайти свою художню мову. І наступна моя книга точно не буде схожа на цю абетку.

– Плануєте співпрацювати з видавцями?

– Ми зовсім нещодавно закінчили книгу і питаннями видання, розповсюдження ще не займались. Зараз абетка існує лише в декількох примірниках. Ми відкриті до співпраці й мріємо, щоб книга була видана.

Про авторів

Ім’я та прізвище: Наталія Гут, Іван Дегтярьов

Освіта: Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва та дизайну імені Михайла Бойчука; продовжують навчання в Академії образотворчих мистецтв у Вроцлаві.

Посилання на онлайн-портфоліо: Наталія, Іван.

Світлини з архіву Н. Гут, behance.net