Новини

Нещодавно у Києві відбувся авторський курс Тараса Прохаська (організатор – Центр літературної освіти). Протягом двох днів письменник ділився зі слухачами власним досвідом творення літератури, роздумами на тему світогляду митця і його впливу на письмо; радив, як писати якісні тексти.

Читомо записали для вас найцікавіші і найвартісніші, на наш погляд, думки.

Досліджуйте себе

Немає подій менш чи більш цікавих для літератури, адже писати можна абсолютно про все, навіть відсутність подій можна описувати. Неповторювана послідовність будь-яких явищ та речей вже є матеріалом для унікальної оповіді, і всі обставини є частиною цієї неповторності. Кожна людина, розвиваючи в собі літературне мислення, може написати принаймні один роман – про себе, адже кожен сам по собі вже є бездоганним матеріалом для досвіду і розповіді. Тож найважливіше – максимально описувати та досліджувати себе.

Для дослідження себе раджу спробувати написати автобіографію в різних іпостасях. Наприклад, спершу написати суцільно добру, позитивну, так, ніби ти повністю задоволений життям, але писати лише правду. А в іншому варіанті ? написати про всі свої невдачі, розчарування, про все погане, що траплялось, але теж лише правдиві факти. А тоді досліджувати, спостерігати, як це співіснує в одній історії, в одній людині. І таких іпостасей можна придумати безліч: наприклад, кат, жертва, рятівник.

Читайте також: 15 цитат про літературу і життя від Тараса Прохаська

Щоб тренувати в собі літературне мислення, Прохасько радить:

• Вчіться шукати зв’язки між будь-якими речами, віднаходьте словосполучення навіть для кількасекундних відчуттів та вражень, якихось невловимих нюансів. Це «похід по дотичних площинах» ? те, що перебуває між двома стисненими долонями, не є вже просто двома долонями, між ними є ще щось, так звана «межа дотику». Викриття різних послідовностей та зв?язків є «чудесною літературою».

• Асоціюйте всі речі та події, що вас оточують та трапляються з вами, адже головне у мисленні і літератора, і читача – це асоціації.

• Один із способів літературного творення – це відгалуження від драматургії, основних дій героя, натомість – увага до деталей. Не бійтеся часом відходити від першопочаткового задуму своєї оповіді, адже кожна така «помилка» ? це новий сюжет. Тут важливо не втратити основну сюжетну лінію, адже краса повинна поєднуватись з функціональністю.

• Для того, щоб твір знайшов свого читача, потрібно уявити його образ і визначитись, для кого ви пишете. Наприклад, пишучи свої перші оповідання, я уявляв, що пишу комусь листа, одним із таких адресатів був брат Юрко.

• Поряд з образом читача слід чітко вибудувати свій образ оповідача – знайти власний стиль, інтонації, зрозуміти свою мотивацію: для чого ви пишете.

• Не наслідувати, не віддзеркалювати навіть улюблених авторів. При творенні літератури варто уникати будь-чого не свого, не шукати не своїх форм, хай навіть вони і привабливіші. Описувати слід знання не здобуті, а пережиті.

• Підсумовуючи вступні поради: «Якщо можете не писати – краще не пишіть».

«Ефект свідка»

При написанні літературного тексту слід пам’ятати про цінність власного досвіду та відчуттів, адже те, що ми знаємо, не можемо в такому ж вигляді передати жодній іншій людині, наскільки б тонко вона нас не відчувала. Йдеться про так званий «ефект свідка» ? кожен бачить одну й ту ж річ по-різному, залежно від власного досвіду та світосприйняття.

Читайте також: Тарас Прохасько про старість

Про художній репортаж

Дотримуюся репортажного принципу в літературі: розповісти історію, зацікавити, оповісти про те, що бачив і відчував, і таким чином спонукати читача до власної розповіді, а не виховувати й повчати. Важливий момент ? викликати в читача певні спогади, асоціації, тобто знову ж – спонукати його поділитись власною історією і досвідом.

«Нема ні одної найкрутішої книжки»

Письменники, ? це творці, що роблять абсолютну правду. Сама література є вибором, і невибране в ній є такою ж реальністю, як і вибране. Але письменник завжди повинен пам’ятати, що поряд із написаним у творі існує все інше. Кожен автор є учасником так званої «великої співдружності текстів», бо кожен текст – це також розмова і співіснування з іншими текстами. Цінність кожного автора полягає в унікальності й у тому, що насправді всі ці унікальності пов’язані між собою та взаємодіють.

Про літературу

Саме художній репортаж, нон-фікшн, а не белетристика, сьогодні є кращим і швидшим входженням в літературу. Однією із мотивацій є розширення поняття «оповідання» та інших жанрів літератури, стирання міжжанрових меж. І хтозна, можливо, скоро ми прочитаємо мій нон-фікшн.

Щодо поняття «якісної літератури» ? такою є література органічна та наповнена; та, що створює певний емоційний стан у читача; та, що зроблена відповідно до того завдання, яке поставив перед собою автор.

Що радить почитати Прохасько:

• Данило Кіш. «Енциклопедія мертвих»
• Войцех Боновіч. «Капелюх на воді»
• Патрік Зюскінд. «Контрабас»
• У. Еко, Ж.-К. Кар’єр.«Не сподівайтеся позбутися книжок»
• Катя Петровська. «Мабуть Естер»
• Автобіографія та записні книжки М.Павича, В.Єрофеєва, А.Чехова

Всі фото – Богдан Пошивайло