Читомо > Місця > Читомо в гостях у Мистецької книгарні Nebo

Місця

Читомо в гостях у Мистецької книгарні Nebo

04.05.2017 0 Автор:

Кожен, хто створює нішову книгарню, рано чи пізно стикається зі спокусою видавати книжки. Але Nebo BookLab Publishing та мистецька книгарня Nebo, швидше, виросли з арт галереї Nebo: мистецтво для України досі залишається вузьким сегментом, що потребує особливої медіа-підтримки та просвітницької дільності. Читомо зустрілися з Валерією Івановою, співзасновницею цього міні артхолдингу і першими побачили книжки, які ще тільки готуються до друку, і книжки, які Nebo видавати поки не ризикує.

 

– Це можна назвати нашим сімейним бізнесом. Починали ми з галереї, що спеціалізувалася на роботах грузинських авторів. Але згодом, у 2010-му, проект переріс в галерею Nebo Art Gallery. Весь наш колектив був повернутий на книжках, ми привозили їх звідусіль, і так у нас в галереї спершу з’явився книжковий куточок, де ми почали формувати власний асортимент, і продавати ті книжки, які нам самим дуже подобалися. Спершу це були тільки дитячі видання з усього світу, потім до нас почали приходити відвідувачі галереї з проханням привезти якусь книжку з-за кордону. Так наші відвідувачі самі визначили асортимент дорослої книги, і одного дня, коли це все перестало поміщатися у галереї, ми відкрили мистецьку книгарню Nebo тут, на Чигоріна.

 

небо

І галерея, і книгарня, і видавництво мають, по суті одну мету – рухати культуру в маси. Ми не тільки продаємо і видаємо книжки, ми також маємо книжковий клуб і лекторії: з історії літератури, історії мистецтв, всесвітньої історії. Завдяки цим подіям більше людей стали приходити й до нас у галерею, і сюди. Це навіть не просвітництво, ми просто намагаємося робити світ трішечки кращим).

 

line

Культура – це дуже важливо, якщо ми її втратимо, то за що нам тоді боротись?

line

.

– Що означає мистецька? Не уявляю, як у нас можна створити книгарню, що спеціалізується на мистецтві, нехай і в найширшому його розумінні. Крім вас мистецькою книгою український ринок наповнює тільки «Родовід», «Основи», «Art Huss» і ще, можливо, два-три видавництва. У нас ця ніша майже порожня

IMG_4553

– Мистецькі видання складають 40% всього нашого асортименту. Це видання українською, російською, англійською мовою – ми працюємо з українськими видавництвами («Мистецтво», «Родовід», «Основи», «ВСЛ»), але на українському ринку відчувається не лише брак нашого контенту, але й перекладної мистецької літератури. Насамперед бракує мистецького нон-фікшну, теорії мистецтва як для дітей, так і для дорослих. Тому ми заповнюємо ці прогалини виданнями «Taschen», «Thames & Hudson», «Prestel», російськими «Арт-родник», «Олма», «Магма», «Белый город» тощо.

Читайте також: 5 книг про мистецтво, на які не шкода грошей

Знаєте, який нон-фікшн зараз найпопулярніший серед творчих людей? Література, що мотивує, та видання з тайм-менджменту.

Звісно, тут же продаємо і книжки нашого видавництва Nebo BookLab Publishing. Інші 60% – це художня та науково-популярна література.

Якщо ж казати про продажі, то дуже популярними є енциклопедичні та майже енциклопедичні видання. Їх часто купують (до речі, в книжкові крамниці люди почали приходити по подарунки, раніше такого майже не було, а це дуже приємно). Бестселерами у нас є «Історія мистецтва», «Історія моди» («Magma»). На таких книжках ми майже живемо, 50% наших продажів – саме такі видання, історія мистецтв, історія моди, кіно, фотографії.

– Судячи з вашого асортименту, ви привозите досить багато дитячих концепт-буків і досить екстраординарні видання для дітей. Це дуже важливий пласт літератури, але мені здається, їх надзвичайно важко продати

IMG_4455

IMG_4487 copy

небо

– Я тривалий час жила за кордоном і спостерігала за книжковим ринком, а повернувшись сюди, зрозуміла, що ті книжки, які видаються там, – наприклад, дитячі книжки на складні теми, – в Україні з’являться нескоро, років за десять. У нас ці теми поки бояться порушувати, вважаю, що це особистий вибір кожного – говорити з дитиною на складні теми або ні. Ми б все ж таки хотіли трохи розширювати ці межі і видати щось подібне.

Читайте також: 5 англомовних книжок-картонок для найменших читачів

небо

Наприклад, колись у книгарні у нас була книжка «Острів мого дідуся». Про те, як дідусь маленького хлопчика, якого він дуже любив, «поплив на далекий острів». І звісно, ніколи не повернувся. Ця книжка розрахована на дітей 5+ і допомагає говорити з ними про смерть – бо дітям, на жаль, часто доводиться зіштовхнутися з цим у ранньому віці: бабусі й дідусі в нас часто старенькі. Зараз у нас в асортименті є інша книжка на цю тему «Майя та інші речі».

небо

– Ми би дуже хотіли її видати, але не знаю, хто її купить. Вона теж на тему смерті. Дівчинка Майя дуже любила свою бабусю, вони проводили багато часу разом. Але одного дня до Майї підійшов дідусь і сказав, що бабуся потрапила у лікарню. Хвороба Альцгеймера. Майя приносить до бабусі речі, які їх пов’язували, спілкується з нею. Але поки Майя намагається змусити бабусю все пригадати, помирає дідусь. Лікарі не відпускають бабусю на похорон, адже думають, що вона нічого не розуміє, і тільки Майя знає, що бабуся все розуміє і хоче попрощатися з дідусем. Зрештою вони тікають з лікарні, і бабуся прощається з дідусем. Ми знайшли цю книжку у Болоньї торік, але вона не відпускає нас до сьогодні.

За цей час ви відчули свого читача, порожню нішу, і зрозуміли, що треба створювати видавництво?

– Якщо відштовхуватися від порожніх ніш на нашому ринку, можна створити ще 100 видавництв. Звісно, ми орієнтувалися на запити аудиторії, на закордонні взірці, нам хотілося урізноманітнити ринок важливими книжками.

Читайте також: Видавничий контент: чи готовий ринок до «динамічних публікацій»

– Це, поза сумнівом, неоране поле, але ці видавництва не створюються, тому що нема читача. Та й на мистецьку книжку запит йде від досить вузької категорії інтелектуалів. І при цьому ви створили, можна сказати, цілий мистецький холдинг. Як ви працюєте з читачами – це вже робота з потребами, з формуванням нової читацької аудиторії, людей, які готові до таких видань. Це ціла культурна політика всеукраїнського масштабу.

– Ну ось тому ми й робимо велику ставку на дітей. По-перше – книжками, які самі створюємо, по-друге – безпосередньою роботою із дітьми. Зараз ми їздимо по школах, бібліотеках і розповідаємо про книжки та мистецтво. У нас є і майстер-класи для різних вікових категорій дітей шкільного віку. Ми розповідаємо у школах про Яблонську, тим самим школярі набувають все більше знань про мистецтво, і про нас як про галерею, видавництво. Так ми починаємо ставати впізнаваними.

Звісно, культурна політика – справа не наша, а Міністерства. Але не можемо ж ми стояти осторонь і нічого не робити!

 

Катерина Котвіцька

IMG_4504

Потім ми надихнулися поїздками на виставки й відвіданням закордонних музеїв: дітей 4-5 років приводять, садять перед картиною, і годину їм про цю картину розповідають. Всі діти зацікавлені та слухають. Ви собі можете це уявити у нас? Окрім того, музеї за кордоном часто пропонують великий асортимент видань про мистецтво – і для дорослих, і для дітей.

– Так, я це відчула у Франкфурті, де цьогоріч представили ARTS+ – цілу залу відвели для мистецьких видань – це зовсім інший вимір роботи музеїв і окремий пласт літератури.

 У цьому й річ. У наших музеях є чудові колекції, але люди переважно знають тільки про те, що можна Веласкеса подивитися. Я бувала і на виставках, і на регулярних експозиціях – і щоразу надихалася. Якби я мала дитину, я б із задоволенням її водила і в Національний художній музей, і в музей Ханенків. Соромно з такими розкішними музеями нічого про них не знати й не ходити туди. Тому ми задумали серію «Книга про картину», яка могла би привернути увагу і стимулювати відвідувати музеї. Ми спеціально не брали до уваги картини першої величини – їх і так усі знають, – ми хотіли дати друге життя менш відомим картинам.

Колектив з музею Ханенків каже, що раніше називали картину, за якою ми створили «Перше мереживо Стефанії», просто «Портрет дівчини», а тепер між собою вони називають «Стефанія». А от картина Яблонської, за якою ми написали «Портрет малої Олі» зберігається в запасниках. Не розумію, як так сталося. Ці книжки – не зовсім для музейників. Це для батьків, які будуть водити дітей у музеї.

– Повертаючись до складних тем. Недавно ви представили книжку «Чи скучила за мною твоя борода?». Чому тема любові у родині – це складно?

Нам здалося, що у нас в країні, – як і у всьому пострадянському просторі, – серед чоловіків чомусь не заведено виявляти, а тим більше говорити про любов до своїх дітей. А для дітей дуже важлива підтримка батьків, татів. І це треба вміти артикулювати.

Також ми б хотіли трошки рухатися в бік освітньої літератури для дітей: наприклад, дитячих енциклопедій про мистецтво.

 

Безыwdawdмянный

До Книжкового Арсеналу ми готуємо книжку «Один мільйон метеликів». Ця історія про слона, який одного дня прийшов до батьків і повідомив, що став бачити метеликів. Батьки зібрали його в дорогу і сказали, що йому прийшов час іти. Він йде, і дорогою зустрічає звірів, які в більшості не розуміють його, окрім мудрого Лося, який запевняє, що серце підкаже йому дорогу. Насамкінець Слоник зустрічає Слониху, довкола них кружляють метелики, які залітають до них у животи.

Obkladinka-54554de8

Щойно надрукували нову книжку – вдалося купити права на «Маленького принца» в ілюстраціях тайванського художника Аке, взагалі ця книжка – третя після Біблії та Корану за кількістю перекладів. Я вперше бачу таке прочитання «Маленького принца», це нове дихання для цієї книжки. Ми взагалі робимо ставку на ілюстровані видання.

– Все, про що ви розказуєте – це книжки не стільки для дітей, скільки для батьків. Такі собі тумблери, які вмикають чи налаштовують на потрібні теми.

– Так, мабуть, так і є. А взагалі ми мріємо видавати ілюстровані книжки для дорослих. Зараз у «Laurens King» ми купили права на книжку про собак у мистецтві «The Book of the Dog» (як ви, мабуть, помітили, «собача» тема нас не відпускає)

небо

небо

Покажу вам інший приклад дорослої ілюстрованої прози – це Біблія (Una Biblia, видавництва Edelvives) у сучасних ілюстраціях. Тут працювали кілька різних ілюстраторів, досить специфічних. Видавати таку книжку ми не плануємо – за таке нас, мабуть, розіпнуть. Але вона нас дуже вразила, ми просто не змогли пройти повз неї.

une_bible_relief

Una biblia (4)

Коли ми відкривали книгарню, то чекали, що основною аудиторією будуть студенти, тут же один з корпусів КНУКіМ поряд. Але нашою аудиторією стали місцеві жителі: з Печерська або Новопечерських липок. Люди дізнаються про Nebo по сарафанному радіо, дехто познайомився з нами на Арсеналі. Це – доросла аудиторія і їхні діти. У нас є послуга «формування бібліотеки» – ми формуємо списки літератури для дітей і підлітків. За нашими порадами вони читають книжки влітку, наприклад.

Читайте також: Дуже вигадливий Ерік Карл

(за час розмови до книгарні заходять кілька хлопців і дівчат по черзі, з одним запитанням – «А ви ксерокс робите?»)

– Студенти таки до вас заходять.

– От і я ж про це. Окремо ми працюємо з кураторами та арт-менеджерами, вузькими фаховими групами зі сфери культури та мистецтва. У нас можна знайти чи замовити ту літературу, яку складно відшукати в Києві. Одне слово, клієнти у нас різні, але цікаві. Приміром, маємо клієнта, який купує книги на понад 10 тисяч грн на місяць. А маємо дівчинку, якій 6 років. Вона двічі на тиждень купляє щось. Сама обирає щось для себе і не підпускає консультантів.

 

Адреса книгарні:

м. Київ, вул. Чигоріна, 59

 

Автори: Іра Батуревич, Андрій Мартиненко, Катерина Котвіцька, Алла Костовська

Фото Євгенії Перуцької

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe