Читомо > Видане > Зниклий безвісти. Кафка

Видане

Зниклий безвісти. Кафка

03.03.2010 5 Автор:

Франц Кафка. Зниклий безвісти. – Київ: Критика, 2009. – 280 с. – ISBN 978-966-8978-34-0.

Перший роман Франца Кафки «Зниклий безвісти», також відомий під назвою «Америка», приходить до українського читача останнім. Восени минулого року книжка побачила світ у видавництві «Критика», а її презентація відбулася аж тепер, напровесні. Новий переклад цього роману здійснив Юрко Прохасько. Для перекладача робота над Кафкою стала етапною та вагомою. Він признався, що, прочитавши Кафку в ранньому підлітковому віці, не був надто вражений і не належав до абсолютних прихильників письменника.

Зараз для Прохаська переклад Кафки не є «самоочевидним зверненням», а лише бажанням визначити його місце в перекладацькому каноні й, що найголовніше, поцінувати класичну модерну літературу, адже, за словами перекладача, «вартість твору є спонуканням до перекладу». До того ж, естетика і письмо Кафки захоплюють; особливої цікавості «Зниклому безвісти» додають людські (а значить – читацькі) переживання, стеження за тим, як людина потрапляє у чужий світ і здобуває в ньому орієнтацію, знаходить сили не впадати в розпач серед багатьох життєвих проблем, що, до речі, і характеризує головного героя роману Карла Росмана.

Юрко Прохасько зазначив, що під час роботи мав труднощі. Він, як перекладач-інтерпретатор, мав уловити і втримати протягом усього тексту настроєність людини, яка перебуває на грані почуттів, а також передати естетику сну, завжди притаманну Кафці. Текст, на думку Прохаська, не є запланованим від початку до кінця, ми можемо побачити роман майже у процесі його створення, простежити, як “виникає” це письмо під час писання. Щоб передати все це, перекладач повинен мати широкий регістр переживань, про що сказав і сам Юрко Прохасько. Він залишив деяку незавершеність твору і слідував тексту. Так чи інакше, але цей переклад значно наближує нас до розуміння Кафчиного світобачення.

.

prohasko_znykly.

Історія роману «Зниклий безвісти» прозора. Тут більш цікавою є історія рукопису. Упродовж своєї роботи Кафка часто відривався від цього твору, паралельно писав інші відомі тексти, зокрема «Перевтілення», часто повертався до цього роману, але, зрештою, так і полишив його незакінченим. Сам роман починав рости із одного оповідання 1913 року, яке у Прохаська має назву «Грубник», у класиків перекладу Івана Кошелівця – «Шмаровоз», у Євгена Поповича – «Кочегар». Українські видавці основною назвою твору обрали автентичну «Зниклий безвісти», на відміну від публікатора Кафки Макса Брода, який дав романові відому назву «Америка». До речі, У самій Америці Кафка ніколи не був.

.

znykly2.

znykly

Книга видана у двох варіантах – у палітурці й у м’якій обкладинці, причому вони різняться дизайном, який виконав Ілля Стронговський сучасно і просто. Оформлення обкладинок вибирали усім видавництвом. На палітурці використано світлину фотографа Володимира Давиденка з Нью-Йорку, на обкладинці – репродукцію картини Никифора Дровняка «Порт».

.

znykly_bezvisty.

Сполучення видавничих концепцій «Критики» і тексту Кафки є надзвичайно цікавим. Переклад Юрка Прохаська – значуща складова, його справді варто читати. Не буду казати надто багато компліментів, щоб не робити слова надто солодкими і не применшувати тим самим читацький потяг до нової книги. Зазначу лишень найхарактерніший епітет до нового перекладу «Зниклого безвісти»: він є поліфонічним, а далі вже справа стоїть за його прочитанням.

.

Олексій Гавриленко

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Комментарі читачів:

  1. абирвалг
    03.03.2010 в 1:34 pm

    Круті обкладинки і крута стаття.

  2. tristana
    04.03.2010 в 10:07 am

    а коли презентація у львові?

  3. абирвалг
    04.03.2010 в 10:44 am

    А ти сама як думаєш?

  4. Jivga
    20.03.2010 в 11:22 pm

    Знаєте, я за кілька днів до виходу цього перекладу придбала росіськомовний варіант “Азбуки классики”. Але ця обкладинка і ім’я перекладача мене настільки спокушають, що, мабуть таки побіжу скоро до книгарні знову. Буду колекціонувати :)

  5. Oxymoron
    29.05.2011 в 4:38 pm

    Переклад дуже хороший, хоча я й не впевнений чи люди, що не знають польської мови зрозуміють деякі слова використані автором. на приклад, допіру.
    можливо, варто почати дискусію про сучасну літературну українську мову. Чи варто впроваджувати до неї галичанізми польського або непольського походження.


Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe