Читомо > Новини > Хосе Боргіно про піратство і міф «безкоштовного контенту»

Новини

Хосе Боргіно про піратство і міф «безкоштовного контенту»

16.02.2018 0 Автор:

Хоча концепція боротьби з піратством у міжнародній книжковій галузі зараз зосереджена на проблемі цифрової вразливості, Хосе Боргіно, генеральний секретар Міжнародної асоціації видавців (МАВ) цього місяця нагадав на конференції Асоціації арабських видавців у Тунісі, що піратство – «з самого початку» була проблемою для книговидання.

«Повага до творців»

Піратство згадується у зміненій формі у другому томі 1615 року видання першого сучасного роману «Дон Кіхот з Ламанчі» Мігеля Сервантеса, коли автор посилається на неавторизоване продовження першого тому його «Дон Кіхота», створене самозванцем, «піратом його ідей».

«Звичайно, – сказав своїй аудиторії Боргіно, – у 1615 році ще не винайшли авторське право, і неавторизоване продовження – це не зовсім те, що ми сьогодні вважаємо книжковим піратством. Але у цьому прикладі неповаги до автора і видавця «Дон Кіхота», а також у спробі отримати вигоду від експлуатації чужої праці та репутації, ми можемо побачити всю базову мотивацію піратства».

Читайте також: Хосе Борґіно: «Видавці завжди виступали як воротарі»

Міжнародна асоціація видавців надала журналу Publishing Perspectives копію звіту Боргіно, у якій він доводить, що навіть сьогодні книжкове піратство не завжди означає конкретне поняття. В країнах на південь від Сахари це може означати підробку друкованих книжок, в той час як в Європі та Північній Америці це стосується головним чином електронного формату.

«У чудовій статті, опублікованій у Granta кілька років тому, – пише Боргіно у своєму коментарі, – перуанський письменник Даніель Аларкон описував піратство у своїй країні як таку собі ринкову помилку. Він описав ситуацію, у якій видавці мейнстріму могли належним чином задовольняти потреби ринку в столиці, Лімі, але дійшов висновку, що якщо автор хоче, щоб його книжка розповсюджувалась за межами метрополії, краще за все створювати піратські копії».

IMG_4916

Хосе Боргіно на Книжковому Арсеналі 2017

Останнім часом з’явились автори, які самі видають свої книжки й зазначають, що їхня робота стає помітнішою завдяки піратству, хоча це, звичайно, супроводжується втратою прибутків.
Боргіно також посилається на звіт Євгена Гердена у Publishing Perspectives за серпень, згідно з яким, за оцінкою міністра внутрішніх справ Росії 25-30 відсотків книжкового ринку країни – контрафакт, а в деяких регіонах ця цифра перевищує 50 відсотків. За прогнозами – ці показники зростатимуть. Оцінка: 13,9 мільярда піратських сторінок за один місяць.

«У звіті, якому вже п’ять років і отже він, можливо, недооцінює проблему, – каже Боргіно, – Девід Прайс, директор відділу аналізу піратства NetNames, зазначив, що у січні 2013 року 432 мільйони унікальних користувачів Інтернету шукали контрафактний контентУ Північній Америці, Європі та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, де проживає більшість (82.6 відсотків) користувачів світового Інтернету (які на той час споживали 95,1 відсотка контенту), за оцінкою Прайса обсяг споживання контрафактного контенту збільшився на 159 відсотків з 2010 по 2013 рік і становив майже 24 відсотки загального обсягу споживання контенту всіма користувачами Інтернету у цих регіонах. Навіть більше, він стверджував, що 13,9 мільярда переглядів сторінок були зафіксовані на піратських веб-сайтах лише у січні 2013 року».

line

Одна з менш очевидних проблем, яку Боргіно досліджує у своєму туніському звіті, є проблема «тіньового ефекту» піратства. Він добре її розуміє завдяки своєму досвіду, оскільки до Міжнародної асоціації видавців входять організації з понад 70-ти ринків та територій.

line

«Навала електронного піратства впливає не лише на фінансові показники, – пише Боргіно, – але також значним чином погіршує психологічний стан видавцівДеякі з них навіть стримують технологічний розвиток своїх внутрішніх ринків, надаючи перевагу знайомому злу – піратській підробці друкованих книжок, перед запаморочливою загрозою втрати контролю над своїми електронними файламиЦе серйозна проблема, особливо на деяких менш розвинених світових ринках. Якщо ми хочемо, щоб видавництво було інноваційним, розвивалось у руслі цифрових технологій та сприяло економічному, культурному і соціальному розвитку цих країн».

«Відмова цифровій продукції у доступу до ринку – це утопія, беручи до уваги, що у звіті за 2016 рік МакКінсі зазначив, що 98 відсотків американської економіки – результат перемоги цифрової революції, і що за прогнозами до 2025 року переведення контенту в електронний формат принесе 2 трильйони доларів у ВВП США».

Читайте також: Копіратство: 7 міфів, чому копірайт – ок, а піратство – ні

Копілефтери й авторські права

«Друк і публікація, –  пише Боргіно, – можуть бути артефактами європейського Ренесансу, але авторське право – дитя Просвітництва».

Він згадує, що авторське право з’явилося у 1710 році з прийняттям у Великій Британії Статуту королеви Анни, який проголошував «персональні права на противагу владі Держави».

«Мовою класичного лібералізму, – продовжує Боргіно, – йдеться про персональне право створювати та обмінюватися своєю інтелектуальною власністю. У термінах марксизму це означає персональну можливість експлуатувати й отримувати додану вартість від інтелектуальної власності. А з точки зору етики, якщо, перефразувати австралійського письменника Джона Бірмінгема, авторське право – це просто «вияв поваги» до авторів».

710-Jose-Borghino-speaks-APA-Tunis-ftw-710x450

«Попри всі зусилля противників авторського права – копілефтерів, як їх називають у Бірмінгемі – інформація і досі – абстрактне поняття», – пише Боргіно, – День, коли автор або правовласник не отримує плату за свій твір – це поганий день. Це не «бажання бути вільним». Це просто «небажання всього». Інформація або лежить без діла і її ігнорують мільярди людей, або стає новим вірусним мемом, який поширюють всі користувачі. Але незалежно від статусу споживання єдине, що є спільного у всіх бітів інформації – це те, що їх створили люди. І на відміну від інформації, люди не абстрактні: вони конкретні й навіть мають імена».

Боргіно пропонує видавцям чотири засоби боротьби за авторські права:

  • Пропонуйте твори на комерційній основі в усіх електронних і друкованих форматах, тому що споживачі хочуть саме цього. Книжки повинні мати конкуренту ціну і найвищу якість, а також їх необхідно доставляти найзручнішим способом.
  • Видавці мають активно поширювати інформацію про вартість своїх книжок. Не лише про ціну, але також про культурну, освітню та інтелектуальну цінність.
  • Видавці мають боротися з піратами, застосовуючи всі законні засоби, які є в їхньому розпорядженні. У Міжнародній асоціації видавців є підкомітет Комітету захисту авторських прав, робоча група боротьби з піратством, яка раніше проводила успішні міжнародні кампанії.
  • Видавці мають створювати лобі, щоб уряди вчасно приймали відповідні рішення.

 

Автор: Річард Лок

Переклала Ольга Брагіна за матеріалами Publishing Perspectives

 

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe