Читомо > Новини > Ці мінливі у часі книжкові форми

Новини

Ці мінливі у часі книжкові форми

02.03.2010 1 Автор:

Найдавніша книга на планеті датована 3350 роком до Різдва Христового.  Вона, звичайно ж, має абсолютно інший вигляд, ніж її сучасники. Це папірусний сувій, знайдений у гробниці міста Фіви, який зберігається в Паризькій національній бібліотеці. Відтоді книжка пройшла значну еволюцію. Так-так, її матеріальна форма була мінлива в часі й пов’язана з рівнем матеріального виробництва, розвитком техніки і технології, еволюції книжкового матеріалу (глина, камінь, папірус, береста, папір), а також процесом паперового розвитку, розташуванням знаків і зображень. Найменше схильна до змін конструкція книжки. Про неї ми й поговоримо.


Сувої шовкові для заможних

У давнину склалися два основні типи книжкової конструкції: сувій, що є згорнутою в рулон стрічкою, і кодекс – це така собі сукупність пластин  або аркушів, які входять у блок.

kk

8_formu

Полиця з сувоями

Сувій з’явився тоді, коли в Китаї для письма почали використовувати шовк як матеріал для книжки замість бамбука (з ІV ст. до Р. Х. до ІІІ ст. після Р. Х.). Певним стандартом тоді був сам сувій, який вміщував один розділ твору («пянь») або вміщував закінчений твір. Так він став одиницею виміру обсягу книжок, а також підрахунку їхньої кількості. Пізніше шовкові видання витіснили паперові, проте на шовку як на дорогому й вишуканому матеріалі  надалі писали багаті люди.

jjj

Паперовий сувій і його фетиші

Перші видання на папері зберегли форму книжки на шовку. За формою вони теж нагадували сувої: декілька аркушів паперу склеювали послідовно один із одним; до цієї паперової стрічки прикріпляли дерев’яну паличку («чжоу») й згортали все зліва направо – так виготовлявся сувій («цзюань»).

Паперовий аркуш розліновували, залишаючи з країв поля. Перші два рядки залишали пустими, як це робили в епоху книг на бамбукових пластинах. У них вписували пізніше назву видання. Потім ішла назва розділу, а також номер сувою. В тексті фарбою виділяли основне (червона фарба) й коментарі (чорна фарба), залишали місце, де зазначалася дата перепису й ім’я переписувача.

Такий сувій закріпляли на лакованій дерев’яній паличці. Палички для книг імператорів і князів виготовляли зі скла, слонової кістки, черепахи, коралу, сандалового дерева, золота, яшми. Щоб сувій було зручніше згортати, паличку робили довшою за ширину аркуша – так, щоб вона виступала з обох кінців. Лівий край паперової стрічки після згортання її в сувій опинявся в середині, а правий край ззовні; цей край міг легко порватися, тому на нього наклеювали спеціальний матеріал, який мав назву «бяо»; найчастіше це був шматок паперу чи шовку. До правого краю сувою прикріплювали, окрім того, кольорову шовкову стяжку.

4_fotmukk

Книжка-сувій

Зазвичай, одна книжка складалася із багатьох сувоїв. У таких випадках, щоб не заплутатися, сувої однієї брали в спеціальну «обкладинку»; в такій «обкладинці» було 5-10 сувоїв, що складали книгу. Для дуже «габаритних» видань треба було робити декілька «обкладинок». Найчастіше їх виготовляли з шовкової тканини або полотна, а іноді з тонких бамбукових пластинок, прошитих різнокольоровими шовковими нитками. На «обкладинці» були ремінчики для її зав’язування.

Сувої розміщували на спеціальних полицях. Кінці сувоїв залишалися відкритими – їх не покривала «обкладинка», тому потрібний сувій можна було легко віднайти. На полиці багато сувоїв, і щоб не розгубитися, до кожного була підвішена табличка, на якій містилася назва книжки, номер сувою або інша інформація.

jj

6_formu

Книжка-гармошка

5_formukk

Книжка, складена у спосіб сюаньфенчжуан

3_formukk

Книжка, зброшурована метеликом

7_formu

Папка з книжками

лл

Кодекси зручніші?

Кодекс (це такі зошити, що скріпляють з одного боку, із зігнутих навпіл і прошитих по згину аркушів пергаменту або папірусу, а з пізнього середньовіччя – паперу)  вперше поширювався в давньоримських східних провінціях в перших століттях після Р. Х., витісняючи таблички і сувої. Близько VІ ст. вони стали основною формою книги. З кодексом пов’язана поява палітурки, сторінки і її оформлення (сторінкова мініатюра, заставка тощо). Форму кодексу зберігають і сучасні книги.

Виникнення кодексу на зламі  I–II століть після Р. Х.  було пов’язане з початком використання матеріалу для письма пергаменту. Порівняно з папірусом кодекс містив значно більший обсяг  інформації і був конструктивно міцнішим. Крім того, перегортання гнучких сторінок, що скріпляють в корінці, виявилося набагато зручнішим для читання, ніж розгортання сувою.

Якнайдавнішими з кодексів, що збереглися, вважають списки Біблії – Синайський, Александрійський і Ватиканський, створені в IV–V століттях  після Р. Х.

9_formu

Синайський кодекс

А першою точно датованою слов’янською рукописною книгою – Остромирове євангеліє, що його написав диякон Григорій за замовленням новгородського посадника Остромира в 1056-57 роках. Нині цей кодекс зберігається в Російській національній бібліотеці в Санкт-Петербурзі.

kk

Сучасна книжка-зошит

Уже в перших кодексах формуються основні елементи зовнішньої форми сучасної книжки: замість капсул, що служили запобіжною оболонкою для папірусових сувоїв, з’являються палітурка зі щільного матеріалу (пергамент, дерево), покликана захищати книжковий блок від пошкоджень і дії часу, титульний аркуш, ілюстрації, що розкривають зміст видання, декоративні елементи оформлення тексту та інше. Від XII століття основним матеріалом для писання в Європі стає папір. Тоді з’являються перші уявлення про папір, картон, шрифт, орнамент, ілюстрації, формати видання і смуги набору, розміри полів.

ll

Прослуховуємо улюблене видання

Аудіокнига не замінює паперового видання, вона є лише додатком. Хоча її переваги вагомі. Аудіокнига заощаджує час людини (ви можете доторкнутися до літературної класики будь-де і в будь-який момент, варто лише послухати диск), декому подобається слухати начитаний твір, хтось краще сприймає звуковий запис, ніж друковані тексти.

10_formukk

kk

Хоча прослуховування твору з диску – це більше особисте, індивідуальне, а не масове явище.

ьь

Електронна книжкова ера

Першими масовими електронними книгами були пристрої з монохромними LCD-екранами, випущені практично одночасно 1998 року компаніями NuvoMedia і Softbook Press. Згодом вони були модифіковані, з’явилися книги з повнокольоровими екранами і розширеною функціональністю. Попри вельми вдале технічне виконання перших моделей (аналоги випускали до 2006 року), пристрої не набули поширення.

Електронні книжки, що з’явилися пізніше на основі холестеричних рідкокристалічних екранів (CHLCD), не зважаючи на збільшення часу автономної роботи, виявилися «трудомісткими». Адже доводилось довго промальовувати екран,  не було підсвічування.

Від  2007 року ринок електронних книжок переживає піднесення, а все через появу екранів із технологією так званого «електронного паперу» – надтонких висококонтрастних дисплеїв, які формують зображення у відображеному світлі, як звичайний папір. А ще показують текст і графіку тривалий час, не споживаючи електричної енергії.

Лава електронних девайсів, що стрімко витісняють звичну книгу в твердій або м’якій обкладинці, – від невідомих обивателеві виробників на зразок Bookeen або Hanvon до рішень гігантів IT-індустрії Samsung (E6 і E10), Fujitsu (FLEPia) і Philips (Liquavista) – вже заполонюють прилавки. Ініціативи книжкових мереж, як наприклад американської Barnes&Noble з її рідером Nook, а тепер  ось і англійської Borders, що розробила біекранний гаджет Alex,  зовсім завдають друкарням удару, що називається, під дих.

Схоже,  що все йде до того, що в книжковому сегменті виживе сектор елітної книги, альбомів і подарункових зібрань творів, деяких художніх творів. Час орієнтуватися на друк книжок на вимогу?

Олексій Гавриленко

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Комментарі читачів:

  1. Ліля
    10.12.2011 в 12:05 am

    Це те, що потрібно.

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe