Читомо > День > Сновидійне читання від Богдана-Олега Горобчука й Насті Білоусько

День

Сновидійне читання від Богдана-Олега Горобчука й Насті Білоусько

25.10.2010 6 Автор:

Засинати з щойно читаною хорошою книжкою у ліжку, десь на півслові, на незакінченій думці, – можливо, надто ризиковано, але й приємно.  Приємно прокинутись разом із нею, і знати, що читання ще попереду, що не всі думки й слова вичитані, що стільки лишилось на сьогодні, на завтра, на потім… Ризиковано, бо у сні  можна ненароком пошкодити її ніжні сторінки, мимохіть зім’ яти обкладинку. Але це не все: є ризик, що у сні з книжки до тебе прийдуть ті, хто у ній живе, герої – добрі й злющі, нейтральні, головні й другорядні, автори зі своїми авторськими я, контекстами, мотивами й мотиваціями, літературними тропами й стилями. Це куди складніше, якщо читана книжка – це антологія 80-ти снів сучасних українських письменників «Сновиди», яку читали молоді поети Богдан-Олег Горобчук і Настя Білоусько. Таке наснитись може.

А все починалось невинним обміном і враженнями від куплених і подарованих книжок на Львівському форумі…

Ви, мабуть, теж помічали, що деякі книжки мають унікальну властивість хилити на сон. Це стосується здебільшого наукової і навчальної літератури, але бувають винятки й з художньої.

Антологія снів українських письменників на те, щоб надихати на власні письменницькі сновидіння.

І тільки очі примружуються і книжка завмирає на невизначеній сторінці, з неї починають виходити, вистрибувати чужі літературні персонажі, образи й власні вірші.


…і навіщо я  прокинувся для такого пронизливого світу…
це відчуття осені розбудило мене…
не будильник
не збій у наших м’яких обіймах…

(Богдан-Олег Горобчук «Прихід осені»)

Ми в психоделі, цей вимір – не сон
Ми у кімнаті яскравій без вікон…
Серце…
mein Herz,
my heart,
corazon
Робить з моєї в твою душу викидень.

(Настя Білоусько «Ми в психоделі»)

…під ранок я прокидаюся за мить до того
як ти схлипуєш уві сні
[глибоко, всерйоз]
потім перевертаєшся на інший бік, затихаєш
зранку намагаєшся згадати – що ж тобі наснилося?

(Богдан-Олег Горобчук, без назви)

Господи, як добре затулити очі
Квітами. А губи-скотчем.
Дико так.
Не знаю… Це чи протяги ці, чи вокзали
Може-спека, сусідські коти…
Я- трава; дощ-це ти, дощ-це ти, дощ- це ти…

(Настя Білоусько «Три»)

Принеси мені білі лілеї
Це буде так традиційно,
Як і саме вмирання…

(Настя Білоусько «Я буду прекрасною у труні»)

….ранок приходить, стинаючи дим
ти випливаєш із озера снів
в озеро побуту — ніби крізь злив —
(черви танцюють навколо) один.

(Богдан Олег-Горобчук, без назви)

Кіт прокинеться, омана мине
Він забуде всі світи де бував
Лизатиме яйця, проситиме жерти
Поводитиметься невимушено, іноді біситиметься —
Зовсім як герої більшості книг.

(Богдан-Олег Горобчук «Натюрморт із Притихлим Котом»)

…чи то повітря стає менш прозорим
чи пеленою затягує вічі…
ми поступово стаємо зорями
вічними.

(Богдан-Олег Горобчук «Побічні продукти писання»)

Часом сни не закінчуються після формального прокидання, а продовжують тривати завтра, післязавтра, потім, завжди. Часом сни сняться на двох, і сновидійність приємна, ризикована й… очевидна.

Фото Жені Перуцької

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Комментарі читачів:

  1. Анна
    25.10.2010 в 12:26 pm

    Цікавий підхід до подачі цитат!) класно – тре буде й собі цю книжку погортати :)))

  2. перуцька
    27.10.2010 в 7:17 pm

    агов, люди! а чого ніхто не коментує?)

  3. Сергій Бадік
    28.10.2010 в 10:15 pm

    :)
    Женя є однією з моїх найулюбленіших фотографок,а тут ще й такі симпатичні і цікаві люди з гарними книгами з милими усмішками і радістю на обличчах :)
    А потім читаю вірші…
    Гарно ж бо як !
    Поезія і фото – то велика сила у руках майстра :)
    Дякую авторам і Жені.
    Фото-продовження чекатиму і з іншими авторами і книгами.

    Це дуже гарно!

    З повагою С.Б. Львів

  4. Олег Шинкаренко
    13.11.2010 в 12:05 am

    Це все (персонажі, що виходять з книжки) вже було на обкладинці моєї збірки оповідань: http://www.smoloskyp.org.ua/-leftmenu-152/–leftmenu-153/-leftmenu-158/335—-s.html
    Дивно, що художник Сергій Зарудняк, який робив ці малюнки, ніколи не читав моїх оповідань, але всі вони підішли так, ніби були намальовані спеціально!

  5. Равлик Дощовий
    14.11.2010 в 4:57 pm

    А мені пози сподобалися)))

  6. 22.11.2010 в 12:26 am

    вони чарівні))

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe