Читомо > Новини > Що таке поетизм і з чим його їдять, або авангард по-чеськи

Новини

Що таке поетизм і з чим його їдять, або авангард по-чеськи

10.02.2016 0 Автор:

На 1920-1930-і роки минулого століття припадає один з найцікавіших періодів історії чеської літератури. У мистецтві панує авангард, а це означає, що митці експериментували як з формою, так і зі змістом; у літературу проникають теми, що були раніше табуйовані, також виникають нові теми і способи їхнього розкриття. За часом авангардний період в чеській літературі збігається з існуванням першої незалежної Чехословацької Республіки.

Ви дізнаєтесь про поетизм, «покоління Тайґе», графічну поезію та «Звільнений театр», про які йшла мова на першій лекції курсу «Чеський авангард: 1920-1930-ті у літературі й театрі». Його підготували волонтери Чеського центру у Києві для користувачів Hаціональної парламентської бібліотеки України. Лекцію прочитала Ірина Забіяка – літературознавиця, викладачка університету імені Тараса Шевченка, дослідниця історії чеської літератури.

Читомо теж побувало на лекції і занотувало для вас найосновніше.

Література як підтримка у епоху змін

Звичайно ж, чеська література бере свій початок не у 1920-1930-х роках ХХ століття, але саме на цей час припадає один з найцікавіших її періодів. Виникнення авангардного мистецтва в Європі і в Чехії зокрема було своєрідною відповіддю на злам в економіці, політичному й суспільному житті наприкінці ХІХ століття та на події Першої світової війни.

Авангард – мистецтво першої третини ХХ століття. Різні його течії виникають до Першої світової війни, під час неї і після. Найголовніша риса авангарду в його посткатастрофності: відбулася війна, митці вирішили, що треба кудись ховатися від цього жаху та кардинально змінювати зміст і форму мистецтва.

На прикладі чеської літератури 1920-1930-х років можемо побачити, як відбувалися творчі пошуки.

line_yellow

Багато форм, які нам зараз здаються звичними і традиційними, тоді виникали як радикальні, вибухово-революційні

line_yellow

Оця революційність тісно пов’язує авангард із політикою, зокрема із лівими і правими рухами в Європі.

Багато авангардних митців підтримували німецький та італійський фашизм чи російський комунізм саме тому, що вони приймали їх як форму радикального оновлення свідомості та новий підхід до життя. Вони вважали, що мистецтво в цьому оновленому житті має виконувати інші функції: нести інформацію в маси, розважати, бути грайливим та доступним.

A_teige__

«Абетка» Карела Тайґе

 

Читайте також: Томаш Прокупек про чеський комікс як мрію про Захід

Зараз авангардне мистецтво, наприклад, живопис, може здаватися нам замкненим у собі, і не всі його розуміють, хоча однією з головних настанов авангарду було максимально наблизити його до людей. Це намагання проявилося у тісних зв’язках авангардної літератури з кіно, з фотографією, з цирком, з розважальними формами мистецтва.

Вся авангардна література, насамперед чеська, спрямована на те, щоб підтримати людей у бурхливу епоху змін, які настали після Першої світової війни. Змінювався увесь світ, змінювалася Європа, і література почала говорити на нові, дражливі і доти не порушувані теми. Наприклад, про те, як жити в місті, як розважатися в місті, чим там займатися і де працювати. В літературу проникають теми, раніше табуйовані, наприклад, еротика.

Виникають не лише нові теми, але і нові способи їх розкриття. Митці експериментують з комбінування різних видів мистецтва. Один із основних принципів авангарду – поєднання різних видів мистецтва та різних способів зображення.

Основними авангардними течіями були:

  • Кубізм – проявив себе насамперед у малярстві, але проник також і в літературу. Кубізм характерний бажанням знайти нові форми, сказати просто про складне і абстрагуватися від точності та конкретики.
  • Дадаїзм – зводив все до гри, жарту, фантазії.
  • Сюрреалізм – говорив, що реальності немає, вона розмита, і ми не можемо пізнати її до кінця, хіба тільки уві сні або якихось галюциногенних станах.
  • Футуризм – обіцяв, що люди побудують світле майбутнє, у якому все буде не так, як зараз, все буде прекрасно;
  • Конструктивізм – хотів, щоб все було дуже чітко, зрозуміло, економно, наприклад, в архітектурі він ознаменувався виникненням забудов, відомих сьогодні як панельні будинки, житло дуже продумане і специфічне.
  • Експресіонізм – виражав жах і острах перед новим (але можна сперечатися щодо авангардності цієї течії).

Всі ці течії стосувалися не лише літератури і представлені в різних країнах світу.

line_yellow (1)

Авангард ? явище міжнародне, це мистецтво, яке долає національні кордони та починає спілкуватися вільно і широко з усім світом

line_yellow (1)

alphabet1

«Абетка» Карела Тайґе

Читайте також: Зелене коло і червоний зиґзаґ «Української авангардної поезії»

Чеський авангард виникає поступово і під дією різних чинників ? як внутрішніх, які є в самій Чехії, чеській літературі, так і під дією зовнішніх чинників. Основою чеського авангарду, з одного боку, є власна літературна традиція, що походить ще з романтизму, який теж захоплювався світом фантазій, мріями, вигадками, що потім проявилися у сюрреалізмі; з іншого боку, чеська література наближається до європейських зразків: велика перекладацька школа Ярослава Врхліцького, чеський символізм 1920-1930-х років.

 

line_yellow (1)

Чеський авангард виник на національному підґрунті під впливом, з одного боку, Європи, зокрема Франції та Італії, а з іншого боку, Радянського Союзу

line_yellow (1)

Авангардний період збігається в часі з існуванням першої незалежної Чехословацької Республіки, до складу якої входило і наше сьогоднішнє Закарпаття, — 1918-1938 роки (певною мірою, це частинка і нашої історії). В цей період Чехословаччина шукала опертя в Європі, в її мистецтві, шукала шляхів подальшого розвитку.

Чеські митці також були захоплені процесами, що відбувалися у ті роки в Радянському союзі: побудовою нового суспільства, радикально лівого. Треба сказати, що в самій Чехословаччині комунізм тоді не був провідною ідеологією.

Також чеські авангардисти захоплювалися французьким та італійським мистецтвом. До Праги приїжджав Марінетті, якого всі там мало не на руках носили. Один з чільних представників авангарду, Ярослав Сайферт, говорив у своїй книзі спогадів про те, що Марінетті теж був захоплений: чеська мова виявилася єдиною, де його прізвище могло мати різні форми.

В італійській, як і в більшості європейських мов, його прізвище не змінювалося, і письменника страшенно захопило те, що чеською казали «з Марінеттім», «на Марінеттьому». Увага до мови, яка виявилася в маленькій згадці, яку після себе залишив художник, теж дуже характерна для авангарду. Авангардисти слухали слова і ними гралися.

 

Поетизм як власний «авангардний голос» Чехословаччини 1920-1930-х років

Авангардною основою чеської літератури можна вважати цивілізм, що був зосереджений на анархістських рухах. Письменники-анархісти згодом дали початок «пролетарській літературі». Зараз ми радо відкидаємо все, що стосується пролетаріату і текстів з подібною тематикою, але в історії української культури була Вільна Академія Пролетарської Літератури, до якої входили чільні представники літератури 1920-1930-х років ХХ століття.

Представники цивілізму вважали, що потрібно говорити і писати про нове, актуальне, наприклад, про заводи і фабрики, про те, як важко живеться робітникам. Погодьтеся, в 20-ті роки це була справді нова тема, до якої раніше ніхто не звертався.

line_yellow (1)

«Пролетарська література» з часом зазнала певних трансформацій і стала частиною суто чеського літературного напряму – поетизму

line_yellow (1)

Найяскравішим автором «пролетарської літератури» був Іржі Волькер. Письменник помер у молодому віці, йому було лише 24 роки. Перша збірка Волькера «Тяжка година» містить  текст «Балада про кочегарові очі», де він описує, як важко працює кочегар, як він поступово втрачає зір на цій роботі. Тексти збірки болючі та актуальні, водночас за формою вони досить незвичайні: можемо спостерігати гру слів, гру римами, авторські новотвори; часто це неримована поезія, що теж було новаторством для початку ХХ століття.

«Пролетарська література» з часом зазнала певних трансформацій і стала частиною суто чеського літературного напряму – поетизму, яскравим прикладом якого є книга Константина Бібла «З корабля, який привозить чай та каву».

Всі авангардні течії були представлені в різних країнах, а поетизм – тільки в Чехії, це своєрідний синтез всього з усім. Навіть найосновніші представники напряму не могли дійти згоди щодо його визначальних рис. Вважалося, що частково це конструктивізм, тому що поетистичні книжки тісно пов’язані із формами та способами друку текстів.

Ярослав Сайферт розповідав, що, коли мала вийти друком його книжка «На хвилях TSF», яка належить до поетизму, в типографії всі хапалися за голову і не знали, як її друкувати. Одна сторінка мала бути надрукована знизу вверх, друга зверху вниз, з права на ліво, великими літерами, малими літерами, різними кольорами.

Навіть сьогодні в типографіях не дуже люблять книжки, які відрізняються від стандартних, а на той час це взагалі була катастрофа.

Поетизм представлений угрупованням, яке виникло в Празі у 1920-му році і мало назву «Дев’ятсил». Назва досить дивна – це не лише маленька зелененька рослинка, а ще це – 9 людей, які заснували угруповання. Воно не було лише літературним, сюди входили і письменники, і художники, і танцюристи. Насамперед, їх об’єднувала дружба, як це не парадоксально, і бажання змін.

 

KT_cz

Карел Тайґе

Ідейним натхненником угруповання був Карел Тайґе. Сайферт говорив, що якщо треба якось назвати це покоління в історії чеської літератури і культури загалом – це «покоління Тайґе», він був рушійним мотором всього, що відбувалося.

З письменників, які належали до поетизму найбільше говорять про Вітезслава Незвала, Сайферта (який є єдиним чеським Нобелівським лауреатом з літератури) і Владислава Ванчура.

Читайте також: Італійський футуризм: естетична війна чи війна естетики

Однією з найпоказовіших поетичних книжок напряму була «Пантоміма» Незвала, що вийшла у 1924 році. Вона присвячена Тайґе і «моїй музі», і є справді складним поєднанням всього з усім. Книга починається абеткою, яку видавали і окремо. Її ілюструвала танцюристка, яка ставала у різні пози, демонструючи таким чином усі літери абетки. У книзі було вміщено різноманітні малюнки, картинки та музичні твори, записані нотами. Це зразок того, чим був поетизм і як виглядала поетистична книжка.

В радянський період «Пантоміма» була перевидана у зібранні творів Вітеслава Незвала, і тут уже нічого такого немає, звичайна типографія.

Карел Тайґе, якого називають натхненником цього покоління, народився у 1900 році, майже як всі чеські авангардні письменники. Тайґе був також архітектором, що проявилося в його збірці «Маленька квартира» («Nejmen?? byt»). В ній автор-конструктивіст, намагався сконструювати житло, яке було б максимально комфортним та функціональним.

Тайґе розробляв форми та засоби зображення, перекладав, писав маніфести конструктивізму, він також був типографом, тобто оформив майже всі поетистичні видання. Його стиль оформлення книжок – це різні форми, фігури, різні типографічні штучки, які він винаходив. Як художник Тайґе займався колажуванням, це поєднувало його з іншими предстваниками образотворчого мистецтва, які належали до «Девятсили».

karel_teige

Колажі Карела Тайґе

line_yellow (1)

Колажування – це накладання частинок різного і поєднання того, що, можливо, важко собі уявити

line_yellow (1)

Наприклад, можна було побачити тіло, на якому око посередині і руки стирчать не зрозуміло звідки, або око в ложці. Основний принцип авангарду – робити не так, як робили до того, змусити зреагувати не так, як зазвичай.

Карел Тайґе був також вчителем для своїх сучасників і взагалі дивовижною людиною. Якщо почитати спогади Незвала, Сайферта або когось іншого з письменників того періоду – він фігурує скрізь. У Тайґе збиралися всі митці, коли їм не було де жити – вони могли жити у нього. Часто він давав поради щодо того, куди і кому рухатися у своїй творчості, тобто був ідейним натхненником покоління.

Тайґе помер у 1951 році, коли вже стало очевидно, що в Чехословаччині перемагає дикий комунізм. Причини смерті незрозумілі: Тайґе чи то отруївся, чи то в нього стався серцевий напад.

У своїй творчості Тайґе еволюціонував, пройшовши всіма авангардними течіями: він підтримував «пролетарську літературу», був основним теоретиком поетизму: написав кілька маніфестів, де викладав положення цього напряму; також підтримував сюрреалізм.

nazval

.

 

Серед поетистичної творчості на окрему увагу заслуговує графічна поезія: тексти стають вільнішими, позбуваються рим, позбуваються класичної форми, поезія стає частиною чогось більшого, частиною зображення. Крім «Абетки» Незвала, якравим прикладом графічної поезії є «Рахівниця любові» Сайферта з книги «На хвилях TSF». Письменник спочатку пояснює, що таке «рахівниця», а потім дає сам текст:

 

Po?itadlo

Tv?j prs
je jako jablko z Austr?lie
Tv? prsy
jsou jako dv? jablka z Austr?lie
Jak m?m r?d toto po?itadlo l?sky!

 

Рахівниця любові

Твоє персо
як яблучко з Австралії
Твої перса
як два яблучка з Австралії
Як же мені подобається ця рахівниця любові!

 

У цій поезії візуальний еротичний образ поєднується із конкретним явищем: яблука з Австралії, з якими Сайферт порівнює в тексті перса коханої, справді завозили до Чехії з того далекого континенту у спеціальних ятках, кожне з них було загорнуте в особливий папір. Відповідно, всім було зрозуміло, про що йде мова.

line_yellow (1)

Авангардних письменників цікавило все екзотичне і дивне, наприклад, країни, які раніше не описували, далекі острови

line_yellow (1)

Графічні поезії можна також побачити у збірці Бібла «З корабля, який привозить чай і каву», оформлення якої виконав Тайґе.

Авангардних письменників цікавило все екзотичне і дивне, наприклад, країни, які раніше не описували, далекі острови: Ява, Суматра; невідомі птахи, люди, дерев’яні фігурки племен, які відкривали для себе європейці; циркове мистецтво, наприклад, клоуни брати Фрателліні, надихали як представників авангардної літератури, так і представників театру.

Останнім, третім, етапом чеського авангарду був сюрреалізм, який виникає вже в 1930-х роках під впливом французів: чеські письменники в цей час почали активно спілкуватися з Бретоном та іншими французькими сюрреалістами. Вітезслав Незвал заснував угруповання сюрреалістів.

Чеський сюрреалізм трохи штучний, тому що виріс із захоплення французами і бажання бути подібними до них. Порівняно з поетизмом, який є суто чеським, намішаним з усіх різних стилів, зі своєрідним гумором, зацікавленістю світом, його красою, сюрреалізм більше продовжував французьку писемну традицію. Основним його представником в літературі був Незвал, в поезії він грається метафорами, як от в сюрреалістичному тексті «Скляний плащ»:

Sklen?n? havelok

Otec p?i?el dom? v haveloku
pov?sil ho na v???k za dve?e a ?ekl
?e dostanem piano
necht?l jsem se u?it hr?t
otec mn? sl?bil perka
byl to sen m?ho ?ivota
kdy? se zul vytahoval jsem z nich tenkou
nar??ov?lou gumi?ku
pak se n?hle spustil ohromn? lij?k
slu?ka p?es sebe p?ehodila havelok
a b??ela na dv?r
kdy? se vr?tila do kuchyn? byl havelok jako ze skla
sklen?n? havelok
to se mn? l?bilo
l?b? se mi to dodnes

 
Скляний Плащ

Батько прийшов додому в плащі
повісив його за дверима на цвях і сказав
що ми купуємо піаніно
я не хотів учитися грати
батько мені обіцяв черевики
це була мрія мого життя
коли я роззувався то натягав тоненьку
рожеву гумку
аж раптом почалася страшенна злива
служниця накинула на себе плащ
і вибігла на подвір’я
коли ж повернулася до кухні плащ усенький був ніби зі скла
скляний плащ
мені це сподобалося
подобається ще й досі

Ця поезія поєднує в собі різні образи, вони, звичайно, дуже індивідуальні, тобто лише для Незвала мокрий плащ схожий на скляний, і з цього виникають його метафори, асоціації. До сюрреалізму можна віднести також прозові тексти Вітезслава Незвала, в яких він намагався автоматичним способом письма занотувати власні сновидіння та думки.

 

photo17

Адольф Хофмейстр «В. Незвал у Т. Едісона»

Читайте також: Від поезомалярства до монтажу — як

авангардисти синтезували мистецтво

Щодо теоретичного аспекту авангардизму, слід сказати, що авангардисти, імовірно, розуміючи, що не дуже широкій масі народу вони зрозумілі, намагалися самі себе потлумачити. Наприклад, Незвал видав книжку «Сучасні поетичні напрями», де пояснює, що таке поетизм та сюрреалізм, як вони між собою співвідносяться, наводить уривки з художніх текстів та коментує їх.

Гендерна соціалізація в авангардному живописі

У живопис 1920-1930-х років проникають нові техніки та засоби зображення, переважно це мистецтво конструктивістське та сюрреалістичне. Представниками авангардного живопису були Штирський і Тойен, обоє – сюрреалісти. Вони часто послуговувалися методикою колажування. Штирський – чоловік, а Тойен – «можливо, жінка», насправді це жінка, але з дуже цікавою самоідентифікацією.

Ці двоє художників були друзями і колегами, довгий час працювали разом, тому їхні імена часто зустрічаються у парі. Штирський помер раніше, Тойен дожила до 1980-х років у Парижі, вона емігрувала, але сама про себе сказала б: «він емігрував». Тобто Тойен ідентифікувала себе як чоловіка, вимагала від усіх звертатися до неї відповідним чином. До неї і справді зверталися як до чоловіка.

Це була, можливо, одна з перших активних спроб подолати статі. Можливо Тойен була лесбійкою, а, можливо, і не була – думки з цього приводу розходяться. Суть в тому, що художниця намагалася подолати поняття статі і самовизначення. Тематика шкіців Тойен часто еротична, якщо продивитися всі її роботи, можна помітити, що вони так чи інакше пов’язані зі статевою ідентифікацією.

toyen

The Shooting Gallery XII, Toyen

Авангард крокує в «Звільнений театр» 

Чеський авангардний театр був частиною угруповання «Дев’ятсил». Це була група людей, які робили все: малювали, писали, танцювали і робили театральні постановки.

«Звільнений театр» виникає спочатку як театральна сцена при університеті. Його учасники, експериментуючи у 1923-1924 роках, виходять на самостійний рівень, а з 1926 року стають частиною «Дев’ятсилу».

Назва «Звільнений театр» походить від статті Таірова, російського теоретика театру, тобто учасники були орієнтовані на Росію і на Радянський Союз. Театральна частина «Дев’ятсилу» була досить заполітизованою, у 1930-х роках вони дуже активно виступали проти нацистського режиму.

Поступово у «Звільненому театрі» виділяються дві фігури Восковець і Веріг або, як писали в Чехії «V» і «W». Це двоє людей, які не були театральними акторами, але поступово, так би мовити, втяглися у це дійство. Восковець і Веріг казали, що то не вони прийшли в театр, а театр сам прийшов до них. Вони ставили сценки, які були діалогами перед кулісами. У 1920-1930-х роках це ? своєрідне новаторство: поєднання театру, діалогу, цирку (вони одягалися і фарбувалися, як клоуни, на згадку про братів Фрателліні). Сценки-діалоги, як правило, були на актуальні політичні теми. Можна сказати, це був такий собі «comedy club» чи «95 квартал» 1920-1930-х років, але на той час таке явище було дуже дивним і новаторським.

З театру авангард проникає в кіно, воно було трохи схоже на фільми Чапліна.

За нацистського режиму Восковцю і Верігу довелося виїхати до США. Один там залишився, інший повернувся до Праги, де потім працював за комуністичних часів. Після Другої світової війни цей театр припинив існування. Але згадка про нього залишилася в історії чеської культури.

vw

«V» і «W»

Чеський авангард мовчить українською мовою

Авангард поєднував усі види мистецтва ? неможливо говорити про літературу і не згадувати при цьому художників чи говорити про театр і не згадувати музику. Проблема тільки в тому, де і як почитати чеську авангардну літературу, оскільки українською мовою вона майже не перекладена.

Твори, що репрезентували «пролетарську літературу», перекладали доволі добре в радянський період, тому що вони мали актуальну тематику і проблематику. Наприклад, поезії Іржі Волькера вийшли окремою книгою українською мовою у 1986 році.

Для Вітезслава Незвала і Ярослава Сайферта, який є Нобелівським лауреатом, у нас так і не видали окремі книги українською мовою. Деякі твори представників чеського авангарду можна прочитати в книзі «Чеська поезія. Антологія», яка вийшла друком у 1964 році за редакцією Григорія Кочура та Максима Рильського, в ній представлені різні чеські поети (антологія є в Парламентській бібліотеці). Окремі переклади поезій Сайферта виходили в різних часописах.

І це – все, тобто дуже великий пласт авангардної чеської літератури у нас не присутній, навіть не в усіх літературних енциклопедіях згадуються напрями та імена чеського авангарду, хоча у світовому масштабі це визначні постаті.

Фото з події:

Світлини Марії Задорожної
Чільне зображення – фрагмент «Абетки» Карела Тайґе

Матеріал вийшов за сприяння Чеського центру у Києві

Детальна програма лекторію — тут.

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Comments are closed.


Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657
Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe