Читомо > Новини > Райтшустер: Режим Путіна для європейців, як сніг для кубинців

Новини

Райтшустер: Режим Путіна для європейців, як сніг для кубинців

18.03.2015 0 Автор:

Днями німецький журналіст, очільник московського бюро німецького журналу “Фокус” Боріс Райтшустер презентував книгу Путінократія. Людина влади та її система”. Книжка вперше побачила світ у 2006 у Німеччині і була перевидана там. В Україні вийшла російською і українською мовами у видавництві Віват і очолила рейтинг “Книга року 2014″. У Росії книжки Райтшустера заборонені, а його самого вважають ворогом Путіна. З Москви автор виїхав наприкінці 2011, коли зрозумів, що залишатися у Росії надто небезпечно.

Читомо записало кілька його цитат про війну на Донбасі, російську опозицію і слабкість Путіна.

im578x383-3540

У школі довідався дуже багато про 30-ті роки і я завжди запитував себе, чому мовчали тоді мій дід, мої родичі, чому нічого не робили?.. І ніколи не думав, що я потраплю в ситуацію, яка хоча б приблизно подібна до тієї. Люди тоді вони неймовірно ризикували. В нинішній ситуації, ризик – це буквально невеличка якась частинка того ризику, який був тоді. Але люди повставали проти режиму. Сьогодні рівень маразму настільки високий, що просто важко утриматися від того, щоб не висловитися. Ну і коли дивишся російське телебачення, російські ЗМІ, чуєш російських політиків, то складається враження, що на тебе висипають купу гною або лайна, і виникає, так би мовити, бажання відмитися від цього лайна самому і можливо допомогти відмитися іншим. Ну це можна сказати політична антисанітарія. У Кремлі є люди, які розуміють це, але не говорять.

У Німеччині далеко не усі усвідомлюють, що Україна існує окремо від Росії. Німецька інтелігенція розчарувала мене значно більше, ніж Путін.Від Путіна я очікував чогось подібного, а від нашого суспільства – ні. Коли Америка почала війну в Іраку, сотні тисяч, якщо не мільйони німців вийшли на вулиці на знак протесту. А коли іде війна по-сусідству, у Берліні виходять 50-100 людей. Винятком є Герта Мюллер (письменниця, лауреатка Нобелівської премії 2009 року – Ред.) — вона чітко висловилася щодо подій в Україні. Вона із східної Німеччини, тож знає про що йдеться. А решта німців – вони не проти України, вони проти Америки.

Зараз відбувається підміна понять. Якби замість “конфлікт”, казали “війна”, а замість “сепаратисти”, казали “російські війська”, тоді важко було б просто піти ввечері попити пива. Можу порівняти це із ситуацією, коли поруч нападають на вашого сусіда: ви можете пройти повз, або втручаєтеся у цю ситуацію і берете на себе відповідальність, а це певна небезпека.

Європа не була готова до Путіна. Навіть навпаки, Європа була наївною, явно наївною. І мушу Вам сказати, що енергозалежність Німеччини спочатку була низькою, не такою високою як нині, але Герхард Шрьодер, який зараз працює на Газпром сприяв значному підвищенню рівня енергетичної залежності.

Ця наївність стосовно режиму Путіна, є незбагненною, залишається неймовірною ще й нині. Під час своїх зустрічей із слухачами, і з людьми в Західній Німеччині, бачу, що вони не ймуть віри в те, про що я розповідаю, що це казочки, що це перебільшення, а я є таким Мюнхаузеном. Гадаю, що це виходить за рамки уяви тих людей на Заході, які ніколи не переживали чогось подібного. І я порівнюю це, скажімо, із Кубою, коли один кубинець запитав мене, що таке сніг і як це можна уявити, на що я довго йому намагався пояснити, той нічого не розумів. І тоді я запитав, чи є в нього морозильник, і я йому сказав, що в морозилці є такий білий матеріал, який відпадає, так би мовити, і ось так виглядає приблизно сніг. І ось уявіть собі, що скрізь, по всьому куди око сягає ось цей білий матеріал, який ви бачите покриває весь земний шар. Ну, і ви знаєте, в нього очі відразу стали круглими, і можна було помітити, що він собі зміг все-таки уявити, але водночас йому було важко це зробити, це виходило за межі його уяви.

Те ж саме трапляється із західними європейцями, коли їм розповідаєш про систему Путіна, навіть ті, що вірять у сказане ним, не можуть собі цього уявити. І це повторюється сьогодні щодня, і в будь-якій сфері часто доводиться чути: але ж Путін хоче мирного розв’язання, не може бути, щоб він був таким злим. Це виходить за межі їхньої уяви. Але, якщо говорити про територію колишню НДР, то там всі це прекрасно розуміють і добре це знають, ті самі німці. Тобто це пов’язано не з нацією, не з приналежністю, а з переживаннями, з тим, що людина пережила. І якщо західні німці будуть продовжувати в такому дусі, то я побоююся, що і їм доведеться колись пережити щось подібне.

11026165_407736236075256_2502535851015817975_n

У Німеччині проживає близько 6 млн російськомовних людей. Всі вони сплачують такий спеціальний податок, який платиться на публічно-правове телебачення (громадське телебачення), але не отримують якихось російськомовних програм і тому вони використовують російсько-пропагандистські передачі, які транслюються по  російському телебаченні. Ну, і це надзвичайно такий засіб посилення ворожнечі і російської пропаганди і донесення її, або отруєння нею масової свідомості. Часто-густо доводиться чути таку думку – так я читав, але це не відповідає дійсності, тому що мій сусід російського походження розповідав про те й те, а увесь цей сусід почерпнув із російського телебачення, російських медіа.

Російська опозиція – із закритим ротом та зв’язаними руками і ногами. Бачте, дехто навіть може розділити долю Нємцова, хоча в нього не було доступу до телебачення, в нього не було можливості висловитися, і навіть у такому стані Путін боявся його. Тому абсурдними є твердження  про те, що ця влада є надзвичайно сильна. Ця влада є слабкою, тому що наскільки слабкою треба бути владою, щоб мати такий страх перед  конкуренцією і своїми конкурентами.

Ті санкції, які були застосовані до РФ у лютому-березні після анексії Криму, навіть заохочували агресора до дій, і якби тоді вони були більш значними, можливо, тоді не трапилося того, що трапилося на сході України. Ну, і нинішні санкції обираються, створюється враження, що за таким принципом – щоб їх якомога краще можна було подати на Заході своїм виборцям, і з іншого боку, щоб вони завдали найменшої шкоди Путіну.

Я гадаю, що якби були застосовані більш серйозні санкції, які б полягали у забороні в’їзду до ЄС усім тим  394 депутатам, які проголосували за анексію Криму, а також Абрамовичу, який би більше не мав доступу до свого Челсі, то я гадаю, що це серйозно вплинуло б на агресора.

Ну, що до питання, чи прагне Путін захопити всю Україну, то він і сам не знає, як далеко хоче піти, тому що він доволі вправний  тактик, але  слабкий стратег. Але гадаю можна сказати однозначно, що він прагне зміни уряду в Києві та прагне запобігти демократичним змінам  в Україні. І поки він цього не досяг, доки не наткнувся на серйозний опір, думаю, він не заспокоїться і зробить все можливе для того.

Новий уряд України, здається, залишає ракові пухлини минулого — корупцію, олігархів. Нелегко зараз у Німеччині захищати новий уряд України. Люди запитують про розслідування злочинів на Майдані, у Одесі тощо. Поки я був в Україні три дні, мені здається, тут повторюють помилки Єльцина у Росії. Тоді зосередилися на макроекономічних проблемах, а людям просто бракувало їжі. У готелі, де я зупинився, офіціант за місяць заробляє 15 доларів. Водночас, президент пообіцяв продати свій величезний концерн, але так цього і не зробив, і нині процвітає. Вам треба критично стежити за діями влади і не доставляти Путіну задоволення від помилок уряду. Маю віру у народ України, бо ви не раз доводили свою громадянську мужність.

Юлія Орлова, директор видавництва Віват

Коли ми вперше прочитали книжку німецькою, здивувалися, наскільки автор може про складні речі говорити просто, смачно, гарно і багатогранно. Тоді здалося, що українці мають право прочитати цю книгу українською. Тож,  зробили тираж на російській та на українській мовах. Хотілося перекласти максимально точно, щоб ви відчули усі нюанси, і як зараз нам кажуть перекладачі – нам це вдалося. Наклад українською у нас практично розійшовся, і можливо ми будемо і її додруковувати, і я дуже рада, що в книжковому бізнесі відбулися такі серйозні  зміни – українською мовою люди читають, її вчать, нею спілкуються.

Дякуємо за допомогу Марії Бєляєвій

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe