Читомо > Новини > Література у провінції: 5 книжкових ініціатив українських міст

Новини

Література у провінції: 5 книжкових ініціатив українських міст

28.03.2014 0 Автор:

Найважливіші літературні події в країні, як-то, приміром, Форум видавців чи Книжковий Арсенал, відбуваються у великих містах. Поза тим, книжкові ініціативи почали просочуватись у провінції, у принципі, не без успіху. Ентузіасти–книгомани власними силами створюють бібліотеки, садять письменників на «електричний стілець», влаштовують книжкові лотереї, запроваджують моду на літературні презентації та шукають все нові і нові способи завоювати читача. Читомо дізналося про літературні ініціативи Рівного, Тернополя, Дніпропетровська, Луцька й Криму.

                                     Луцьк: «100 Вт»

10151062_733024930070873_1831852338_n

100Анна Поліщук-Єкименко, учасниця культурного об’єднання «100 Вт», організаторка зустрічей для людей, які хочуть поділитися враженнями від прочитаних книжок.

“Проект «З домашньої бібліотеки» стартував торік у жовтні. Охочі поспілкуватися приходять у місцевий мистецький клуб – невелике приміщення зі сценою, піаніно, книжковими полицями і плюшевими ведмедями. Учасники, які хочуть розповісти про улюблене чтиво, попередньо реєструються у соцмережах (не більше 6 людей за вечір). Для презентації кожен має 10 хвилин. Можна розповідати по автора або сам твір, не переказуючи сюжет у деталях, а також зачитувати уривки. Опісля публіка ставить запитання.

Зустрічі влаштовуємо двічі на місяць. Перед стартом страшенно хвилювалися, чи прийдуть люди. Але нікого навіть не довелося шукати: самі активно зголошувалися.

Один захід відвідує приблизно 30–40 людей різного віку і з різними літературними смаками. Серед них – знані волинські письменники і видавці, громадські активісти, студенти, актори з аматорського театру.

Давно мріяла, щоб лучани, які читають книжки, збиралися їх обговорювати. Більше року тому створила у «Фейсбуці» групу «Луцьк читає». Планували наповнювати її рекомендаціями і рецензіями, але не вистачає часу, аби писати повноцінні тексти. Вирішили, що книгоманам ліпше познайомитися в реалі. Так виникла ідея проекту «З домашньої бібліотеки».

Ініціативу підтримало волинське видавництво «Твердиня». Його директор, письменник Микола Мартинюк та редактор, поет Петро Коробчук залюбки брали участь у зустрічах. Вони ж подарували 100 книжок для мистецького клубу, а також організували для відвідувачів безпрограшну літературну лотерею.

Окрім обговорень, організували імпровізовану книгозбірню, що працює за своїми особливими правилами. Книжки приносять самі відвідувачі. Нині бібліотечний фонд налічує близько трьохсот примірників, що перебувають у постійному русі. Серед них — рідкісні видання Франца Кафки та Кобо Абе, сучасна українська література, добротні дитячі видання, серії любовних романів.

Не записуємо, хто що бере – віримо на слово, що повернуть. Обходимося без формулярів, але книжки штампуємо, щоб поширити інформацію про проект. Фотографуємо обкладинки і викладаємо в соцмережі, щоб зорієнтувати читача в асортименті. У нас вигідне сусідство із справжньою бібліотекою – якщо не знаходять потрібного в нас, йдуть туди або й навпаки.

Акцентуємо на домашній атмосфері зустрічей: невимушена обстановка, чай із печивом. Кажуть, опісля презентацій люди  хочуть придбати обговорювані книжки, але їх у клубі не продають.

Взялася за проект, бо обожнюю читати і хочу, щоб люди знаходили більше часу для книжок.

 

Тернопіль: «7 герц»

     10150124_733024920070874_1122652933_n

ternopil7Юрій Вітяк, модератор заходів

“Діяльність тернопільської літературної групи “7 герц” розпочалася у лютому 2013 року. Вона виокремилася з угрупування “87”. Вважаємо себе генерацією свідомої молоді, котра намагається абстрагуватися від кліше, копірайту, графоманства й епатажу. Непорушні правила для нас – це безперервна робота над власними текстами, розширення ідей і тем у творчості. Вірші літераторів тяжіють до “артхаусного, елітарного письменства”. Це філософська лірика з усіма її модифікаціями.

Про досягнення говорити ще рано, але, тим не менше, майже кожен із них має персональні успіхи на творчому поприщі.

На заняття приходять і наші ровесники, і молодші, і люди, які годяться нам у батьки, а то й дідусі–бабусі. Збираємося щочетверга у 87 аудиторії педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Практикуємо метод електричного стільця, перейнятий у німецької “групи 47” (унікальне явище в історії німецької літератури післявоєнної доби: автори сідали на “електричний стілець” і вислуховували нищівну критику, не маючи права на заперечення – Ред.). Людина, котра представляє свій текст, сідає посередині аудиторії і мовчки вислуховує відгуки і критичні оцінки. Потім поет висловлює свою позицію з приводу почутого, інтерпретує текст або його частини.

Окрім цього, проводимо поетичні читання. У найближчих планах – організувати квартирник “Клубу 27”. Своїми проектами намагаємося розвивати власний естетичний смак, і заразом — і своїх слухачів”.

 

         Рівне: «Література. rv»

 10151529_733024933404206_1535017102_n

101Вікторія Дикобраз, організаторка.

“Проект “Література.rv” розпочався з того, що молодий місцевий поет Марк Оплачко став збирати перший десяток творчих людей для невеликих літчитань та обговорення книжок.  Я майже відразу до нього долучилася. Фактично вдвох ми працювали впродовж року. Зараз у команді, що позиціонує себе молодіжною громадською організацією “Література.rv”, працює семеро людей.

Якщо ще років три тому до міста вряди-годи заїжджав котрийсь відомий автор, то про його візит навіть не скрізь чули. Зараз намагаємося проводити зустрічі регулярно – як мінімум щомісяця.

“Література.rv” організовує презентації і творчі зустрічі з письменниками, поетами, видавцями, перекладачами, ілюстраторами, а також — молодіжні поетичні читання, конкурси, акції. Також проводили заходи у сусідніх Луцьку, Львові та Острозі. При організації функціонує літературна студія і прокат сучасної української літератури.

Ми з Марком не можемо стояти осторонь, коли йдеться про рідне місто. І для нас обох є близькою українська література. Аби подолати прикру колишню тенденцію “1 письменник на рік”, одразу визначили свою мету: цілеспрямований розвиток літературного середовища у Рівному. Щоб не тільки люди прагнули ходити на зустрічі, а й письменники самі хотіли приїжджати.

“Література.rv” працює у двох напрямках. Поетичні читання та студійні зустрічі приваблюють передусім активну молодь. А презентації — це аудиторія всього міста.

Ходити на літературні презентації у Рівному стало не тільки цікаво, а й навіть модно. Це результат двох років активної наполегливої роботи. Як для “маленького міста” ми вже зробили стрибок уперед. Наше гасло – “Письменники стають ближчими”. Презентації справді відбуваються у особливій атмосфері відкритого спілкування. Більше того, тепер приходить не лише зацікавлена молодь, а й люди старшого віку, часом навіть із своїми малими дітьми. Ми працюємо за принципом “роби свою справу якнайкраще”, тому кожен успішно проведений захід є досягненням. Але найбільше наше досягнення, на мою думку, – це те, що нам вже два роки, у команді нас є семеро, і найближчі кілька років ми налаштовані якісно зростати”.

 

                                   Дніпропетровськ: «ВіЗ»

10152767_733024926737540_1560230874_n

xAHdI--JTPIОльга Чорна, директор книгарні

“Ми живемо літературними подіями країни, бажаннями та забаганками своїх читачів, які хочуть перебувати у мейнстримі сучасної української думки, Друзів нашої книгарні можна сміливо назвати літературними гурманами.    Кожна справа починається з ідеї, захоплення та любові. Для нашої сім’ї, яка заснувала і дбає про «ВіЗ», це абсолютно родинна «інвестиція». А  дивіденди – це захопливі, вдячні, подеколи здивовані погляди її читачів.

Тут ти свій. Тобі розкажуть про новинки, познайомлять із найкращим. Якщо подія очима відвідувача сприймається як абсолютно буденна, організаційно невибаглива справа, все ж будьте певні: робота вимагала титанічних зусиль. Ми не женемося за презентацією кожної україномовної книжки, для нас це занадто швидкоплинно. Ми за те, щоб бути в на 90% російськомовному місті й знати: ми тут бажані.

Було непросто заявити про себе. Ми й досі щоденно докладаємо чималих зусиль для цього, адже “штат” незначний, проте потужний, доручення доводиться давати самому собі. Книгарня покликана поширювати якісні україномовні видання з теренів України. У нас пристойна дитяча, історична, сучасна, філософська, мовознавча, краєзнавча, народознавча література.

За нетривалий відтинок часу свого існування «ВіЗ» із задоволенням вітав у себе шанованих гостей: Івана Малковича, Любомира Дереша… Також ми часто запитуємо читачів, із ким би вони хотіли  поспілкуватися. Щотижня книгарня влаштовує «Тематичні полиці». Простір книжкового «ВоЗу» невеличкий, полиці спрямовані не у довжину, до неба. Такі собі крихти піднебесся”.

 

Крим: Шорох

      10153365_733024923404207_187907945_n

106Олена Малая, керівник літературного клубу “Хорошо”, культуролог

“Хорошо” шумно і креативно живе в Сімферополі, ганяє чаї, строчить тексти і влаштовує різні літературні проекти. За 5 років у його арсеналі назбиралася маса легенд, пригод і різного фольклору. А також три міжнародні фестивалі поезії “Шорох”, півсотні виступів і літературних вечорів, буккросинг, лекції, семінари, майстер-класи, квартирники і “дахівники”, авантюрні читання у старих скрипучих театрах і на площах і багато-багато іншого.

Від початку самостійного плавання “Хорошо” йде власним шляхом, не приєднуючись до жодних статусних, владних чи тотально-комерційних організацій. Разом із тим літклуб активно інтегрується в літературний простір Західної Європи: то через організацію виступів Любка Дереша чи Арсенія Барзеловича в Сімферополі, то представляючи кримське літературне середовище на Форумі видавців у Львові, то запрошуючи “Перший канал” і київську ударну поетичну групу на найвищий дах у столиці Криму  (літературний open-air «Съезд Крыш»). Якщо ж літклуб не запрошує нікого до себе, значить, він сам йде «на ви» і їде підкоряти фестивалі (київські «Слов’янські традиції», «Каштановий дім» і інші) чи літературно-освітні проекти («Школа літературного менеджменту» в Києві, «Контекст» у Львові).

Ідея нашого клубу виникла під час морської прогулянки у компанії активних пасіонарних молодих людей. А вже згодом виявилося, що “хороші” досить пристойно творять.

Одне із наших найважливіших досягнень – міжнародний фестиваль поезії “Шорох”, який традиційно відбуваються в листопаді. Ми спеціально вибрали спокійний час курортного міжсезоння. Для нас важливо, щоб захід був живим, динамічним, з потужною підготовкою та інформаційним бекграундом. Але  передусім живим. Особистісний та суспільний розвиток можливий тільки через діалог, через душевний контакт, через взаємопроникнення внутрішніх світів. Це корелює і зі специфікою кримського контексту. Головна особливість соціального та культурного простору Криму — його мозаїчність. Тому під час будь-яких соціальних пертурбацій літклуб «Хорошо» виступав і виступатиме за гуманізм та вміння чути іншого, за взаємоповагу та діалог. І, найголовніше — за творення. За творчість.

У той час, коли Кримський півострів став центром політичного дискурсу, ми проводимо культурно-просвітницькі акції та реалізуємо проект з інтерпретації літературного тексту Book Owl, який присвячений текстовому характеру культури та аналізу книжкових знаків і символів. Саме так — глибокою роботою, просвітою та творчістю — на наш погляд, можна розвивати і покращувати суспільство, країну та свій регіон. Зараз на півострові напруга, рівень агресії і нервозності зріс, тому, мені здається, література повинна врятувати нас від сварок і війни”.

 

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe