Читомо > Новини > Чому Фінляндія любить читати: бібліотечні роялті, формат pop-up та booktalks

Новини

Чому Фінляндія любить читати: бібліотечні роялті, формат pop-up та booktalks

15.10.2014 0 Автор:

Вчора ми опублікували першу частину матеріалу «Чому Фінляндія любить читати», де йшлося про фінські бібліотеки нового типу та загальні прнципи їхньої роботи. Сьогодні публікуємо другу частину – про інше, чого немає у нас.

У Фінляндії діє система виплати роялті письменникам та іншим власникам інтелектуального продукту за використання їхніх творчих праць у книгозбірнях. Ці компенсації виплачуються громадськими бібліотеками усім власникам авторського права – як літературної, так і мистецької і музичної галузі – що належать до країн-членів Європейської економічної зони. Усі претенденти на «бібліотечні роялті» отримують свої кровні через відповідні організації, письменники та перекладачі текстів – через систему «Sanasto».

Загальний розмір усіх компенсацій визначається державою. У 2013 році сума компенсацій у Фінляндії складала 3,825 млн евро.
Сума виплат залежить від жанру, виду твору та від інших чинників. За романи та іншу художню літературу виплачується повна компенсація. Якщо ж, наприклад, над твором працювали кілька людей і вони усі ідентифікуються як власники авторського права, то компенсація ділиться порівну, або ж у відповідності до наступних положень:

  • за казки автор тексту отримує 73 %
  • за дитячі ілюстровані книжки – 41 %
  • за комікси – 37,7 %
  • за переклади – 50 %.

sanasto1

Усе це звучить дуже привабливо, поки не дізнаєшся, настільки мізерна ця компенсація – всього 4 центи за одне використання. Тому очевидною є обурена реакція усіх учасників ринку авторських продуктів у Фінляндії. У 2012 році в газеті «Helsingin sanomat» був опублікований матеріал про вимогу письменників підвищити виплати за використання творів у бібліотеках. Така вимога здається цілком справедливою тому, що у бібліотеках Фінляндії книжок на прочитання беруть втричі більше, ніж купують. Така ситуація сформувалася тому, що бібліотеки закуповують багато різної літератури, яку потім заощадливий читач візьме в читальні, проте водночас позбавить прибутку книгарню, де така книга коштуватиме в середньому 22 євро. Отже, посилаючись на статистику, автор статті робить висновок, що ринок бібліотечних закладів значно ширший від книжкового ринку. Через цю проблему, письменники часто звертаються до стипендій, які частково компенсують їм низькі продажі.

Я звернулась до українського форуму порталу «Бібліотечному фахівцю», де працівники швидко і зі знанням справи відповідають на всі питання. Запитання «Чи виплачується авторам компенсація за користування їхніми творами в бібліотеках? Якщо так, то яка сума? Чи така компенсація вважається також “роялті”?» дещо здивувало відповідача: «Будь ласка, просимо вказати документ, на підставі якого у Вас виникла така дивовижна думка?». Зрозуміло, що наші письменники не отримують подібних виплат, а їх впровадження призвело б до більш комічної ситуації, ніж у Фінляндії.

До слова, наведу приклади компенсацій авторам від книгозбірень у Скандинавії:

Країна Кількість взятих книг на прочитання за рік Загальна сума виплат за останній рік, € Рік впровадження компенсацій
Данія 75 млн 22 млн 1946
Швеція 90 млн  14,7 млн 1954
Норвегія  40 млн 12,5 млн 1947
Фінляндія  100 млн 3,625 млн 2007

З таблиці видно, що у фінських письменників таки є причина для невдоволення, адже їхні колеги з сусідніх країн, попри меншу читаність у книгозбірнях, отримують відчутно більше заслужених коштів від держави. Кажуть, що причина набагато більших виплат також криється у тому, що в інших скандинавських країнах автори наукових та навчальних творів є повноправними претендентами на виплати, тоді як у Фінляндії останніх чомусь дискримінували.Як не крути, а ідея таких роялті дуже приваблива. Сподіваюся, що ця система має гарні перспективи у Скандинавії, звідки швидкими темпами прибуде й до нас.

У Фінляндії намагаються запроваджувати різноманітні проекти для заохочення читання. Один серед них привернув і мою увагу. Проект називався «Pop-up бібліотека». У 2012 році бібліотека міста Котка, що на півдні Фінляндії, на один день частково перемістилася до торгового центру. Працівниця книгозбірні розповіла, що pop-up бібліотеку можна порівняти з pop-up рестораціями (тимчасово облаштовані заклади). Ідея полягає в тому, щоб перебувати у місці великих скупчень людей, наприклад, у торговому центрі. Ятка з книжками поза стінами традиційного закладу діє так само, як і в бібліотеці: прямо посеред центру можна взяти книги на прочитання або ж повернути прочитані. Працівниця каже, що книгозбірня таким чином наближається до людей.

popup

Серед іншого цікавим видається практика тваринної терапії. Наприклад читацький песик B?rje в одній зі столичних читалень здається дуже корисним «бібліотекарем» для людей, в яких з якихось причин є відхилення від стандартів читання. Біленька пухнаста мальтійська болонка приходить до читачів і уважно їх слухає, ніколи не критикує і не виправляє своїх клієнтів. B?rje народилася в Каліфорнії й успішно склала іспити в організації International Therapy Animals R.E.A.D. Тепер вона на втіху собі й читачам старанно виконує у Фінляндії обов’язки безмовного слухача. У песика є навіть свій цікавий блог. Словом, усі, а особливо діти, просто в захваті від такого бібліотекаря. Звісно, не беру до уваги алергійних до собачого хутра читачів, яких у Фінляндії чимало. Такого песика треба заздалегідь замовити, послуга може тривати не довше 10 хвилин.

borje

Також у Фінляндії започаткували так званий «Канал бібліотеки». Цей інформаційний сайт із відео- та радіосюжетами, які готують власні журналісти, описуючи життєвий плин книгозбірень, літератури та взагалі книжкової галузі.

У життя читачів Фінляндії гармонійно вписався kirjavinkkaus, або англійською – booktalk. Мені важко сказати, настільки це популярно в Україні. Наші письменники та фахівці, дотичні до літературної галузі, вже давно і дуже активно радять книжки для прочитання. Однак цей процес все ж таки ще у зародковому стані. Він не організований, ініційований окремими авторитетними учасниками книжкового ринку, тоді як у Фінляндії звичайні службовці долучаються до книжкових рекомендацій так само природно, як і до інших побутових професійних справ. Ці службовці, здебільшого – бібліотекарі. Щоправда, бібліотекарі часто мають і письменницьке амплуа. Отже, вони коротко розповідають про прочитані книжки і зачитують уривки.

Працівники читалень регулярно приходять до шкіл з ненав’язливими порадами для прочитання і пакунками книжкової продукції, яку після уроку можна відразу взяти додому. До ряду рекомендацій включають як нові книжки, так і праці вже призабутих класиків. Крім того, в пакунку можна віднайти і невеличкі за обсягом книги, що розраховані на геть юних читачів. Таких книжкових порадників можна замовити заздалегідь. Для школярів міста Сейняйокі протягом 2012 року було проведено 35 «книжкових розмов» для 682 учнів. Школам принесли 157 пакунків з бібліотеки, в які зібрали 4775 примірників книг.

Дітей та юнаків намагаються заохочувати до читання усіма можливими способами в рамках різних проектів, які генерують спільними зусиллями бібліотеки, навчальні заклади та державні структури. В місті Оулу списки літератури для учнів можна відшукати, не виходячи з дому – в інтернеті. Для цього потрібно завітати до сайту мережі бібліотек міста Оулу і вказати назву книги чи автора. Результати пошуку показують в яких книгозбірнях чиїх муніципалітетів наявні книги, скільки їх і навіть нумерацію полиці. Якщо ж книги у когось «на руках», то система показує дату вимоги повернення примірників. Книжку можна також замовити і потім забрати з бібліотеки. Такий підхід, звісно, полегшує пошук літератури і приваблює сучасних активних користувачів інтернету. Для мотивування найкращих учнів-читачів нагороджують спеціальним літературним дипломом.

Може, з цього варто було б щось запозичити. Але реформувати наші бібліотеки не вийде, допоки українські читачі не доведуть, що їх багато і вони спраглі до книжок. І це буде один із тих багатьох кроків, що наблизить нас до Європи, або просто допоможе включити Україну до списку найрозвинутіших країн світу.

Статистичні дані взяті з інтернет-ресурсу «Бібліотечному фахівцю», сайту Міністерства освіти та культури Фінляндії та Статистичного центру Фінляндії.

 

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe