Новини

У Буенос-Айресі вперше відбулася бієнале «Борхес-Кафка» тривалістюз 19 по 30 квітня. Впродовж цих днів в аргентинській столиці мали відбулися виставки, наукові події, зустрічі із міжнародними гостями (зокрема, почесним гостем була вдова Хорхе Луїса Борхеса Марія Кодама) та різноманітні мистецькі презентації , двом видатним письменникам ХХ століття..

.

Бієнале вже проходила раніше в Празі, проте, перенісшись в Буенос-Айрес, вона виглядає якось природніше, хоча б з огляду на тему, адже пропонується поглянути на Кафку крізь призму осмислення його Борхесом. Саме Борхес відкрив творчість Франца Кафки іспаномовним читачам та був незмінним популяризатором класика на своїй батьківщині: «Його творчість перевертає наші уявлення не лише про майбутнє, але й про минуле» («Кафка та його попередники»).

Рукопис Борхеса “Кафка та його попередники”

Цього року на бієнале втілювали, інтерпретували, досліджували те, що об’єднувало двох видатних літераторів. Натхненні класикою організатори відзначають спільне: обидва майстри короткого оповідання, вони збагатили суть та значення таких тем та мотивів в літературі, як лабіринт, пошук я, перевтілення, сновидіння, дзеркала, різні рівні сприйняття дійсності. А ще в обох простежується потяг до фантасмагорії, вміння гостро та проникливо розкрити непередбачуваність та невловимість повсякденного життя.

Обидва, кожен у своїй манері, мали тонке особисте ставлення до рідного міста. Борхес сприймав Буенос-Айрес споконвічним, «як вода та повітря». Борхес зізнавався: «В моїх сновидіннях точна топографія. Наприклад, я бачу, завжди бачу уві сні певні перехрестя Буенос-Айреса. Перетин вулиць Лапріда та Ареналес або Балкарсе та Чілі… Я впевнений, що перебуваю на такому-то перехресті Буенос-Айресу і намагаюсь відшукати дорогу».

Перехрестя, роздоріжжя як елемент того ж таки лабіринту часто присутні в творах Борхеса. Та й до образу рідного міста він повертався знов і знов, а перша його книга «Жар Буенос-Айреса», за словами самого письменника, стала прообразом всього, що було написано потім.

Франц Кафка описував своє місто як «матінку з пазурами, яка не випустить тебе з них». Проте Кафка, всупереч уявленню, яке створюють ці рядки, обожнював Прагу. Своїй нареченій Феліс Бауер він з гордістю та ніжністю відписував, що з нетерпінням очікує на її приїзд, щоб показати «свою Прагу». Інший житель вже сучасної Праги письменник Петр Вайль назвав Франца Кафку «підсвідомістю Праги». На бієнале ця локація присутня цілком свідомо – в світлинах на виставці «Прага Франца Кафки» в Національній бібліотеці. Не покидаючи бібліотеки можна побачити експозицію «Перші видання»: підбірку текстів Борхеса, Кафки, Лугонеса та інших.

Перше видання “Перевтілення” Франца Кафки іспанською. Переклад та передмова Хорхе Луїса Борхеса.

Митці ж запропонували своє бачення борхесівсько-кафкіанських мотивів. Так на виставці «Борхес/Кафка. Графічна інтерпретація Франциско Толедо» вперше в Аргентині презентували разом серії мексиканського художника, на які надихнули його «Книга вигаданих істот» Борхеса та «Звіт для академії» Кафки.

Показали в Буенос-Айресі й ретроспективну виставку Здравко Дуцмеліца (1923-1989), який дружив з Борхесом. Письменник вважав його твори найточнішим втіленням своїх літературних образів.

В культурному центрі Recoleta демонстрували «Лабіринт» Рохельо Полесейо

кібернетичну скульптуру від Маріано Сардона,

ілюстрації та художні твори з теми «Борхес-Кафка».

Програма бієнале включала також театральні вистави, перформанси, цикл кінофільмів. А наукова інтернаціональна спільнота зібралась на симпозіумі «Єдність у різноманітності», де обговорювали такі теми як Борхес та універсалізм, Борхес-Лугонес-Гуіральдес: аватари в літературі та традиції, Кафка: «маленька» література та універсалізм, Література невеликих країн – Гашек-Масарик.

Джерела: Вienalborgeskafka, Сentroculturalrecoleta

Підготувала Настя Денисенко