Читомо > Майстер-клас > 5 cпособів вдосконалити англійську мову від редакторів, перекладачів і менеджерів культури

Майстер-клас

5 cпособів вдосконалити англійську мову від редакторів, перекладачів і менеджерів культури

07.02.2017 0 Автор:

Книговидавнича сфера в Україні набирає обертів, а на ринку з’являється все більше перекладів світових бестселерів. Але якщо зауважити співвідношення виданої перекладної літератури до фахових перекладачів, то останніх гостро бракує. Про переваги професійного та світоглядного характеру, що можна їх відчути, розширивши свій мовний арсенал, знають або здогадуються всі, однак вони чомусь не є достатньою мотивацією, щоби завзято і наполегливо почати працювати над засвоєнням нового матеріалу й розвитком комунікаційних навичок. 

Читомо вирішило дізнатися, які методи вдосконалення англійської практикують редактори, перекладачі і менеджери культури, а також скласти власний список, який може стати корисним для практики: від мовних курсів і найцікавіших подкастів – до флеш-карток та ігор. Корисні лінки – за текстом.

Тож перша порада: поки ви не взялися за самовчителі, погортайте брошури про те, як у людей формуються і закріплюються нові звички. Ваша робота з мовою мусить бути регулярною, бажано, щоб вона проходила за чітким щоденним графіком, і мала для вас допустиме навантаження, щоби ви могли досягати поставлених цілей і не відчували при цьому морального тиску. Навіть 15 хвилин на день можуть бути дуже ефективними, якщо ви налагодите свій навчальний процес.

А далі – слід визначити, у якому форматі вам найзручніше займатися і якими є ваші першочергові завдання: не почуватися скуто під час нетворкінгу з іноземними колегами, писати добрі мотиваційні/грантові заявки, вести грамотну комунікацію з діловими партнерами, читати в оригіналі фахові статті в культурних часописах тощо.

Онлайн-курси

macbook-gif-animation

Для тих, хто вже має певну базу і розуміння структури англійської мови, корисними будуть онлайн-курси від освітньої платформи FutureLearn на кшталт «Exploring English: Language and Culture». Інформація тут добре структурована, а короткі відео, що оповідають про різні аспекти британської культури, можна переглядати за ранковою чашкою кави, насолоджуючись звучанням «позакласної» англійської – на прикладах реального спілкування.

Культурних менеджерів може зацікавити схожий нововідкритий ресурс – English Channel: на ньому зібраний найрізноманітніший контент про сучасне британське мистецтво та культуру, доповнений вправами для покращення мовних навичок.

Тим часом на Coursera можна знайти безліч курсів, що допоможуть вам коректно і ясно висловлюватись у діловому листуванні чи писати солідні академічні праці.

«Оточувати себе мовою. В усіх можливих формах. Читати, слухати, дивитися, говорити, навчатися. Підписатися на розсилки новинних (як от the Atlantic), профільних, професійних і тематично близьких англомовних порталів. Знайти зручну саме вам навчальну онлайн-платформу, як от lingualeo, де пропонують багато нових профільних платних і безкоштовних, відео/граматичних/текстових курсів», — радить менеджерка культурних проектів, координаторка проекту «LITCENTR» Поліна Городиська.

Читайте також: Літературні лекції онлайн: де шукати

Мовні курси

700x394_fe66c9b30257bb844d5bdda05c3547c9

Якщо ж ви тільки почали освоювати англійську, проте маєте амбітну мету якнайскоріше розговоритися, не комплексуючи через поки що не відточену вимову чи не завжди вдалі граматичні конструкції, варто задуматися про заняття у групах, на яких – шляхом постійної взаємодії з іншими студентами й пильним викладачем – ви зможете покращити навички спілкування і сприймання англійської.

На такий курс, приміром, можна записатися у київській школі Британської Ради або подивитись деінде пропозиції. Тут же, у Британській Раді, ви можете продовжити вивчення англійської на рівнях (Pre)Intermediate та Advanced у рамках гнучкої програми відвідування занять myClass.

Непогана ідея – відвідати короткі спеціалізовані семінари для перекладачів. Наприклад, Bartleby & company регулярно влаштовують дуже практичні тренінги на спеціалізовану аудиторію. Вони будуть корисними як для перекладачів, так і для редакторів, які працюють з перекладними текстами (в основному, курси присвячені англійській, французькій та німецькій практикам).

«Знайти співрозмовника та необхідну практику найважче, але й тут є можливості. Як от розмовні курси від British Council, де тобі доберуть групу залежно від твого рівня володіння й потреб, де іде контроль і допомога (все суто англійською), збагачення словникового запасу, обговорення і повне занурення в мову на матеріалі найрізноманітніших тем», — переконана Поліна Городиська.

«Гадаю, мовні курси й репетитори найбільше потрібні, коли треба закласти основу – граматику, вимову, основну лексику – а далі можна продовжувати практикуватися самостійно. Або обирати вже якісь спеціалізовані курси, наприклад, бізнес-лексики і т. д.», — упевнена редакторка Галина Листвак.

Аудіоуроки

headphone

Хороший спосіб відтренувати слух – оформити підписку чи завантажити собі на телефон декілька цікавих серій подкастів від проекту Україна Speaking чи короткі аудіоуроки від Open Culture. Здорово, якщо ви не обмежитесь лише пасивним слуханням, але й фіксуватимете нові слова на письмі.

Флеш-картки

Флеш-картки для вивчення англійської

Для зручної фіксації нових слів можна встановити собі будь-який мобільний додаток, який дозволяє формувати так звані «флеш-картки» (flash cards) й автоматично генерувати вправи для запам’ятовування.

Якщо ви не готові морочитись укладанням віртуальних словників, спробуйте готові тематичні друковані картки від English Student, що поки пропонує чотири набори за різними рівнями складності (від А1 до B2) і особливою методикою запам’ятовування. 1024 картки – можна перебирати в моменти прокрастинації в офісі, транспорті, або ж поєднати корисне з приємним, і взяти за основу для ігор у компанії. Автори проекту вирішили скористатися методом, розробленим німецьким вченим і журналістом Себастіаном Лайтнером. Якщо коротко, то метод передбачає мінімум 5 повторень вивченого матеріалу, щоразу з більшим інтервалом часу. До речі, картки – зроблені в Україні, у Львові, якщо точніше.

Розваги

700x399_mg_welsh_scrabble_comp

Продовжуючи тему ігор – придбайте собі англомовний «Скрабл» («Scrabble»). Завдяки цій забаві ви зможете щоразу швидше висмикувати з пам’яті слова, які нещодавно самі вивчили або «викрали» у ваших опонентів із попередніх словесних баталій. Між іншим, «Скрабл» – прекрасне доповнення до попередньої ідеї з картками.

Конче важливо вводити вивчені слова у мовообіг, але заразом не старатись охопити всі екстравагантні поняття і вирази – виключно те, що вам необхідно для того типу комунікації, який ви вирішили вдосконалити.

«Років у 15 я вирішила, що маю право споживати скільки завгодно розважальної літературки і серіалів, за умови, що ті будуть англійською. Читала без словника, спершу розуміла не надто багато, потім більше. Після кількох років такого занурення у англомовні медіа моєї англійської вистачало на те, щоб мене прийняли на англомовні курси письменницької майстерності в Единбурзі, а згодом і в аспірантуру у США, але це довгий і неефективний спосіб, який спрацьовує лише в тому разі, якщо ви готові гаяти багато годин на тиждень без негайного результату», – ділиться досвідом перекладачка Ярослава Стріха.
.
Англійська мова мусить проникнути у ваше повсякденні справи, тому якщо стоїть вибір – читати довго і в муках в оригіналі чи придбати переклад, обирайте страждання. Те саме стосується серіалів. Розглядайте слова, ніколи не залишайте їх без контексту, і як казав класик, не бійтесь зазирнути у словник. Це пишний яр, а не сумне провалля.
 .
 .

blueline

 

На наше прохання, досвідом діляться досвідчені редактори, перекладачі і менеджери культури:

 

perkonosКатерина Перконос, редакторка:

«Знати іноземну мову можна по-різному. Можна чудово її розуміти, читати нею книжки, дивитися фільми, та й свої думки легко висловлювати. Але зовсім інший рівень — знати мову настільки, щоб твір, написаний нею, перетворити на твір українською.

По-перше, тут самого знання мови оригіналу замало, потрібне і знання української, глибше за шкільний рівень, і підґрунтя з теорії перекладу. По-друге, перекладач мусить не лише зрозуміти зміст твору, а й вловити його настрій, стилістику, всі особливості, не проґавити моментів, які не перекладеш буквально, та вирішити, яким чином усе це втілити українською. Наче такі очевидні речі, але коли берешся редагувати переклади, бачиш, що очевидні вони для доволі обмеженого кола фахівців, а тим часом перекладати (особливо з англійської) беруться ті, хто просто «добре знають англійську» — тобто непогано все розуміють, але адекватно відтворити твір українською їм не вдається: виходить або дослівна кострубатість, або стилістично далекий від оригіналу переспів.

Для мене як редакторки погані переклади з англійської – корисні, бо, працюючи з ними, я доволі ефективно покращую своє знання мови оригіналу. Коли переписуєш мало не весь текст після перекладача, хоч-не-хоч, глибоко зариваєшся у словники, форуми з тлумаченнями фразеологізмів, витягаєш для себе із цих глибин усе нові значення слів і зворотів, тренуєшся передавати міжмовні тонкощі. Але це така сумнівна користь, я воліла б усе-таки редагувати, а не переписувати, а свою англійську покращувати в якийсь менш екстремальний спосіб».

 .

gorodyskaПоліна Городиська, менеджерка культурних проектів, координаторка проекту «LITCENTR»:

«Спробувати і добрати саме ваш додаток з вивчення мови на мобільний. Їх зараз досить багато, й в багатьох із них є можливість встановити ваш темп, під ваш рівень володіння мовою. Система їх символічних заохочень і фіксації вашого прогресу передбачає необхідність регулярного, щоденного повернення до роботи, що теж добре дисциплінує.
Щодня дивитися відео: курси (від, наприклад, engvid.com, де є багато корисного відео) чи перегляд серіалів, що їх, як на мене, краще дивитися взагалі без субтитрів, щоб не прив’язуватися до конкретного перекладу, не дробити діалоги на складові, а сприймати цілісно, у природньому синтаксисі, цілими зворотами, слухати промови на найрізноманітніші теми на ted.com чи переглядати серіали».
 .
 .

vovchenkoАнна Вовченко, перекладачка:

«Почну, очевидно, з трюїзму. Працюючи з будь-якою мовою, важливо пам’ятати, що вона жива й перебуває в постійній динаміці. А отже, оптимальний шлях до вивчення й удосконалення – це перебувати в її природному середовищі. Утім, не для всіх такий спосіб доступний; до того ж, такі мови, як англійська, мають більш, ніж одне природне середовище, і всюди одразу перебувати не вийде.
Словом, наші дії на щодень:
  • читати й слухати. Багато й уважно. Література, преса, блоги, подкасти, музика. Дивитися фільми (оскільки саме з кіноперекладом була і є частково пов’язана моя робота, можу запевнити – це безцінне джерело досвіду й інформації). Якнайбільше й на різні теми. Звертати увагу на деталі й реалії (а саме вони творять мову). Ніколи не знаєш, із чим доведеться працювати згодом. На сторінках однієї книжки, цілком можливо, одного дня «докупи зійдуться» сучасний лікар-нейрохірург, хіпі із сімдесятих і середньовічний англійський чернець. І всіх їх потрібно буде зрозуміти. Або принаймні знати, де знайти для цього інструменти;
  • писати й говорити. Мова повинна мати фідбек і ставати елементом системи мислення. Інакше мовного чуття надовго не вистачить. Практика без теорії сліпа, але теорія без практики – мертва. Тому спілкуватися бажано не так для вдосконалення вимови (однаково від акценту нікуди не дінешся), як для того, щоб відстежувати природний процес трансформації мови й поповнювати лексичний і фразеологічний запас. Я дуже радила би сформувати собі коло більш-менш постійного спілкування, причому здебільшого наповнити його тими, хто володіє мовою краще за вас. Де це робити – у навчальному/робочому колі, у мандрах чи в дружньому середовищі – вибір кожного, аби ефективно допомагав. І, за можливості, не уникати телефонних розмов. Це складно попервах, але дуже полегшує інші види комунікації;
  • нарешті, the last, but not the least, – мій улюблений пункт: читати словники. Просто так, на дозвіллі. Тільки не перекладні, а тлумачні (Вебстерівський, наприклад). Перекладні словники потрібні як тактичний, а не стратегічний засіб, надто в роботі з «вузькими» темами й професійною термінологією – але вони фіксують увагу не на оригінальних словах, а на відповідниках рідною мовою, і допомагають упізнаванню, але не відтворенню;
  • і, звісно, не боятися. Я переконана, що за бажання кожен може опанувати бодай одну іноземну мову, й чужі оцінки тут не показник. Тому – усе вийде, головне потребувати».

 .

lystvak

Галина Листвак, редакторка:

«На власному досвіді переконалася, що мову потрібно вдосконалювати за будь-якої нагоди. Тому всюди, де є можливість, використовую англійську ­– в подорожах, спілкуванні з іноземними друзями (і нестрашно, якщо для декого з них англійська теж не є рідною), інтерфейсах програм і т. д. Це дозволяє позбутися бар’єру і не боятися говорити, хай навіть з деякими помилками.

Якось натрапила на методику вивчення іноземних мов від Іллі Франка, не пригадую, чи використовувала якісь матеріали з його сайту, але деякі ідеї з цієї методики мені дуже допомогли. Наприклад, обирати для читання цікавий вам текст (так, щоб забувати, що читаєте іноземною мовою) і не зупинятися щоразу, щоб пошукати незнайоме слово (бо від такого читання задоволення мало), а намагатися зрозуміти його з контексту.

Також дуже допомагає перегляд фільмів (з субтитрами і без) і всіляких ток-шоу – саме з них можна почерпнути більше розмовної лексики. Тоді з’являється певний запас готових фраз, про які ви навіть не підозрюєте і які будуть «вистрибувати» з пам’яті в потрібній ситуації».

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe