Читомо > Майстер-клас > Абетка у стилі Brush Pen – майстер-клас за мотивами курсу

Майстер-клас

Абетка у стилі Brush Pen – майстер-клас за мотивами курсу

16.08.2015 0 Автор:

Робота з текстом – дуже важливе уміння для дизайнера, без якого реалізуватися, принаймні у книжковому оформленні, навряд удасться. І хоч сьогодні відкрилось достатньо шкіл і курсів, які навчають цього мистецтва у різних варіаціях, рівень підготовки книжкової продукції українських видавництв у переважній більшості говорить про те, що на курси записуються точно не ті, хто працює з книгою.

Ми поспілкувалися з дизайнером, каліграфом і викладачем Kiev Art College Женею Спіжовим про те, кого йому доводиться навчати і як побудувати процес, якщо в одній групі опиняються люди з різним візуальним досвідом. Спеціально для Читомо Женя звітується про виконану роботу, продовжує поширення прекрасного у маси, а також дає можливість усім, хто не потрапив на його курс, поспостерігати за народженням літер. А тим, хто створює книжки – наша окрема присвята.

Що таке каліграфія?

У більшості джерел можна прочитати визначення слова «каліграфія» як похідного від двох грецьких слів ?????? «гарне» + ????? «письмо». Так, насправді, такою і є етимологія слова. На першому занятті я намагаюся поговорити зі студентами і з’ясувати роль каліграфії у сучасному світі. Безсумнівно, з часів скрипторіїв та рукописної книги як основного джерела передачі інформації роль каліграфії дуже змінилася. У контексті дизайну каліграфія є однією з систем графічної комунікації. Існує досить багато можливостей для застосування каліграфії, однак далеко не всі графічні задачі можна вирішити з її допомогою.

На відміну, скажімо, від піктографії, мова якої є універсальною, переважно мінімалістичною і покликаною передавати лише важливу й однозначну інформацію, каліграфія оперує більш абстрактними поняттями. Каліграфія дає нам можливість створювати слово-образ, слово-емоцію, не вдаючись, скажімо, до ілюстрування.

Отже, каліграфія залишається абстрактним, але досить інформативним й емоційно забарвленим засобом графічної комунікації. Загалом роль каліграфії у сучасній візуальній культурі дуже складна й цікава. Все більше людей звертають увагу на мистецтво каліграфії і хочуть його опанувати. Можливо, з розвитком технічного прогресу і комп’ютерних технологій роль живого і вишуканого письма набиратиме нових обертів і нових сенсів для людини.

Чим є курс «Абетка у стилі Brush Pen»?

Попит народжує пропозицію. Саме таким є випадок з браш-курсом. Киянам цікава каліграфія, вони мають можливість відвідувати різні курси, є достатньо інформації щодо історії різних видів писемності. Але саме щодо каліграфії браш-пеном систематизованої інформації дуже мало. Зокрема, складно знайти прописи, особливо кириличні, а попит на браш-пенову літерацію відчутно зростає. Ось чому було вирішено організувати курс саме з цього інструменту.

Мені складно назвати себе теоретиком. Теорія і систематизація знань потрібна, і в курсі все це присутнє, але зараз мене самого більше цікавить практика, техніка і графічна форма, тому було вирішено навчання загострити саме на цих аспектах.

Це практичний інтенсивний курс. У першій частині учням курсу запропоновано виконати значну кількість практичних завдань задля освоєння інструменту та техніки письма, другу частину присвячено літерації на основі каліграфії. Простими словами кажучи, літерація — це малювання або побудова слова за допомогою будь-якого графічного інструменту, починаючи від олівця і закінчуючи графічними редакторами на комп’ютері. Однак у даному випадку, у контексті курсу, йдеться про літерацію на основі форм, написаних каліграфічним інструментом.

Як опанувати каліграфію і з чого почати?

 

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.36.06

 

Не зважаючи на те, що каліграфію ми уявляємо неодмінно пов’язаною з літерами, починається опанування будь-якого виду письма не з літер, а з простих вправ, спрямованих на ознайомлення з інструментом, з його властивостями і можливостями.

Якщо йдеться про натискний інструмент, наприклад, гостре перо, то спочатку слід уважно дослідити властивості натиску пера, якщо це широке перо — треба розібратися, як змінюється пластика лінії, коли нахиляєш інструмент під іншим кутом, адже саме від кута нахилу залежатиме контраст літер (різниця у товщині вертикальних і горизонтальних рисок).

Одна з характерних рис інструменту Brush Pen (надалі називатиму його круглим пензлем) — те, що під час письма ним пластика лінії та контраст залежать як від натиску, так і від повороту руки і самого пензля.

 

11836809_910938178945515_1666091586118298409_n

 

Перше ознайомлення відбулося, треба рухатися далі. Для початківця на ранніх етапах дуже важливо зосереджувати свою увагу на певній низці параметрів.

По-перше, це висота рядка, його верхня і нижня лінії.

По-друге, це рівний ритм (спочатку бажано обрати найпростіший).

По-третє, це сила натиску, її також треба контролювати.

 

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.33.46

 

Як не дивно, багатьом людям подобаються монотонні вправи. Але якщо вони починають набридати, то ритм завжди можна ускладнювати, вводити складніші елементи, створювати орнаментальні рядки.

 

11796282_910943395611660_8315283632511992304_n

 

Також я пропоную вводити колір. З ним процес стає значно жвавішим.

Слід зазначити, що спочатку багато уваги треби приділяти положенню всього тіла. Ноги не мають бути схрещеними, спина повинна бути рівною, обидва лікті мають зручно лежати на столі, щоб не перенапружувати руку, в якій знаходиться інструмент, вагу тіла слід переносити на вільну руку.

Ще один важливий момент — це естетика заповнення аркуша. Всі люди мають різні смаки, і, як правило, я не наполягаю на якійсь шаблонній композиції на аркушах з вправами, натомість наполягаю на тому, щоб студенти слідкували і контролювали композицію на ранніх стадіях навчання. Такий підхід, як на мене, очевидний, він робить навчання ефективнішим, а прогрес відчутнішим.

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.36.28

І все ж всі студенти дуже різні, дехто вже сформував власний підхід до роботи. Дуже цікаво спостерігати, наскільки різним шляхом всі йдуть до хорошого результату.

Хтось просувається крізь хаос і майже стихійну наполегливість, а хтось навпаки підходить до роботи як педант, іноді навіть занадто переймається через незначні похибки на шляху. Особисто я пропоную серединний шлях.

 

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.36.52

 

Так, звісно, треба привчати себе до охайності, це важлива риса для каліграфа, але не слід замикатися на цьому. Іноді варто йти на провокацію, експериментувати, часом треба бути розкутішим. Але тут я підкреслюю, що розкутість не означає відсутність зосередженості.

 

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.37.08

 

Для подолання скутості на одному з занять, я пропоную студентам переміститися на великі формати. Це дуже корисна вправа, адже існує не лише дрібна моторика.

 

11846664_910938405612159_5727369634029694822_n

* я не раджу поєднувати серйозні заняття каліграфією і пиття кави, але от деякі студенти влаштовують собі і такий досвід.

 

Отже, від простих ритмів ми переходимо до складніших, від простих елементів — до пластичних. Коли з прямими все зрозуміло, слід починати писати овали, напівовали, вісімки, петлі тощо.

Вправи — надзвичайно важливий аспект у каліграфії. Перейшовши до літер і опанувавши певний вид писемності або інструмент, все одно завжди слід повертатися до вправ, іноді більш складних, більш досконалих, а іноді і до початкових прямих рисок.

 

Отже, літери

 

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.37.25

 

Як можна було здогадатися, наші початкові вправи, окрім усього іншого, є ще й елементами літер. Насправді, не враховуючи деяких нюансів, цих елементів не так вже й багато: пряма риска, похила риска, S-подібна лінія, шаблеподібна і хвилеподібна лінії, дуга, овал та варіації петель, от, мабуть, і все, або майже все.

 

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.37.36

 

Коли учень переходить до літер, спочатку я пропоную такий же підхід, як і у попередніх вправах — ритмічне написання однакових елементів. Літери — це ті ж елементи, просто скомбіновані, і, на відміну від окремих елементів, вони умовно несуть для нас знаково-синтаксичне навантаження.

Хоча відмінності у написанні вправ з окремими елементами і вправ з літерами також існують. Якщо кожен рядок простих вправ може бути окремим і красивим сам по собі і ніяк не співвідноситись з наступним рядком, а ні за нахилом, а ні за контрастом, то кожен наступний рядок літер повинен бути схожим на попередній за цілою низкою ознак, навіть якщо мова йде про різні за графемою літери.

 

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.33.13

 

Не слід квапитись з літерами і намагатися якомога швидше складати їх у слова. Експериментувати можна завжди, на будь-якому етапі навчання, але експеримент має бути хорошим доповненням до вправ, а не їхнім замінником. Слід приділяти максимальну увагу кожній літері, кожному елементу літери.

 

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.37.55

 

Поступово літери, написання яких вже добре проаналізовано та вивчено, можна писати чергуючи. Особливо це корисно і зручно робити, коли чергуєш круглі і прямокутні літери (ОНОНОН), або, скажімо, трикутні, круглі і прямокутні (АСПАСП) тощо. Таким чином, поступово опановуючи всю абетку, можна переходити до складання слів, а тоді — і речень.

 

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.38.10

 

Коли учні отримують своє перше, не схоже на попередні завдання (написати уривок тексту на великому форматі) — це завжди цікавий момент для мене. Не зважаючи на те, що до цього моменту усі вивчали літери по однакових прописах, літери у тексті у всіх виходять абсолютно різними.

Частково це пов’язано зі зміною формату, частково — з тим, що літери у слові починають взаємодіяти і трохи деформуються у слові й рядку, а частково — з тим, що під час написання тексту у більшості випадків людина, що пише, автоматично додає певні особливості власного почерку.

 

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.38.26

 

Тут слід зазначити, що «Абетка у стилі Brush Pen» — це курс, присвячений не історичній каліграфії, не історичному різновиду письма, а сучасному його варіанту.

Літери я розробив і запропонував учням особисто, тому немає жорстких правил їхнього написання, як, скажімо, в уставному або готичному письмі. Так, звісно, літери повинні мати правильну графему (скелет літери), правильний, згідно з особливостями інструменту, контраст, літери обов’язково мають гармоніювати між собою. Але також я вітаю будь-які стилізації та варіації учнів, якщо вони є обґрунтованими і доречними.

 

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.38.43

 

Тому немає нічого дивного, що на завданні з написанням тексту всі отримують дуже різний результат.

 

 Screen-Shot-2015-08-15-at-1.39.02

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.39.20

 

Окрім завдань, про які я розказав вище, на курсі учням пропонують й інші вправи. Наприклад, в одному із завдань, студенти повинні створити власні абетки з літерами не схожими на ті, що є у прописах.

 

 Screen-Shot-2015-08-15-at-1.40.23

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.39.59

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.39.40

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.40.31

 

Дуже цікавим було завдання створити автопортрет пензлем. Це допомагає звикнути до властивостей та поведінки інструменту, не задумуючись над літерами та їхніми елементами.

З однієї сторони, вправи — це рутина, яку треба проходити, щоразу вивчаючи кожен новий різновид письма або опановуючи новий інструмент, а, з іншої сторони, ця рутина також може бути і захопливим елементом навчання, головне — правильно сформувати своє ставлення до неї.

Вправ може бути безліч, я завжди пропоную студентам не зупинятися на тому арсеналі вправ, що є у альбомах з прописами, і тих вправах, що я даю на заняттях окремо. Вправи можна вигадувати самостійно, їх можна ускладнювати або полегшувати відповідно до свого рівня, настрою, будь-яких інших обставин, можна писати на великих форматах, а можна тренуватися на звичайному офісному папері формату А4 — це не має суттєвого значення. Набагато більше значення мають зацікавленість учня, ступінь зосередженості, наполегливість.

 

Що таке літерація, де її використовують?

 

Другий блок курсу присвячено створенню літерації на каліграфічній основі. Що це означає? Коли ти навчився писати, будеш вчитися малювати літери і слова. Це можна робити за допомогою олівця, кальки та гумки, можна це робити за допомогою графічних редакторів на комп’ютері — принципової різниці немає.

Хоча я особисто люблю перед переведенням напису у цифровий вигляд максимально опрацювувати його на папері, те ж раджу і студентам.

Щодо створення літерації я хотів би розповісти більше про етапи, ніж про технічні особливості, про які можна знайти достатньо інформації в інтернеті.

 

11855844_910938458945487_5712638875860634452_n

 

Оскільки мова йде про літерацію на каліграфічній основі, то і починати слід з каліграфії. Це дуже важливий пошуковий етап, його також можна розкладати на міні-етапи.

 

11811576_910938512278815_7520512954547231683_n

 

Саме на цьому етапі є найбільше можливостей для експерименту. Тут треба спробувати все: всі реальні і нереальні ідеї, різні інструменти, різну динаміку, різний масштаб, і різну текстуру паперу.

 

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.40.52

 

На цьому етапі я пропоную студентам взагалі вимкнути мозок на деякий час і довіритися рукам та інструменту. Часом це буває дуже непросто.

 

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.41.21

 

На цьому етапі краще не намагатися серйозно оцінювати та відмовлятися від певних ідей, якими б дивними вони вам не здавалися.

Такий пошук може тривати різну кількість часу, залежно від завдання та особливостей людини, що пише.

Якщо певні написи дуже сподобалися, можна їх прописати декілька разів, подивитися, які ще графічні елементи можна вводити у напис, який сподобався, але не слід заглиблюватись у певний конкретний напрямок. Важливо проробити якомога більше різних варіантів, різних рішень та підходів.

Наступний етап або міні-етап — це аналіз. Зазвичай цей етап починається, коли каліграфічний потенціал напису вичерпано. Тоді можна звернути увагу на написане і попрацювати з тими написами, літери яких здалися привабливими, швидше за все, кожна варіація дасть ще кілька розгалужень. На відміну від наступного етапу, тут ще не слід відкидати ідеї, які здаються непривабливими. Пошук — це одна з найцікавіших частин роботи, але рано чи пізно він мусить скінчитись, і тоді почнеться відбір.

Дуже важливо робити перерву між фазою пошуку і фазою відбору. Не слід оцінювати і проводити відбір одразу після того, як було створено безліч варіантів. Краще оцінювати на наступний день, або, якщо є можливість, за кілька днів.

Що менше досвіду, то важче зробити відбір, якщо не дати мозку відпочити і переключитися на будь-яку іншу задачу, існує можливість недооцінити, не помітити і відправити у смітник хороші ідеї, які «свіже» око помітило б, бо з ними можна працювати далі.

 

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.41.43

 

Після того, як відібрано напрямки, з ними можна працювати окремо. А тоді знову відібрати найкращі. Таким методом селекціонування варто поступово зменшувати кількість варіантів.

 

Screen-Shot-2015-08-15-at-2.00.58

 

Ще один важливий момент — це систематизація і візуалізація. Добре, якщо ваші пошукові аркуші виглядають зразково, і достатньо лише проставити якесь маркування, щоб відмітити всі відібрані варіанти, але зазвичай буває так, що пошукові ескізи схожі на поле бою, де докупи змішалися коні і люди.

За таких обставин дуже складно адекватно оцінювати адекватність напису. Тому я завжди наполягаю на тому, щоб всі варіанти, які людина розглядає як потенційно робочі, були винесені з пошукового хаосу і переведені у певну систему для порівняння.

 

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.42.02

 

Це може бути зроблено за допомогою ножиць, або ж відскановано і вирізано у графічному редакторі — немає різниці. Головне — побачити свою роботу у новому, чистому оточенні, аби порівняти з іншими відібраними написами.

 

11817031_910938138945519_3701161648230573653_n

11846789_910938238945509_1484181789530074110_n

 

Також іноді корисно змінювати колір тла або напису, або просто переводити написи у негатив. Так їх сприймаєш зовсім інакше, і це дає змогу подивитися на них більш критично.

 

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.42.22

 

Після того, як обрано декілька основних напрямків, можна починати літерацію. Як я вже казав, я пропоную студентам працювати з написом на кальці, перш ніж почати роботу у графічному редакторі. Так досить зручно і швидко можна спробувати додати літерам новий контраст (або прибрати його), обіграти виносні елементи у декількох варіантах, а головне, якщо немає великого досвіду у літерації, це дає можливість відчути лінію власними руками, на відміну від роботи у будь-якому векторному редакторі.

 

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.42.34

 

Отже, я пропоную студентам, перед тим, як почати свою роботу над цифруванням і будуванням напису у векторі, максимально випрацювати всі деталі на аркуші або за допомогою кальки, накладаючи їх одна на одну і домальовуючи усі дрібні нюанси.

Між написаним та вибудованим у векторі словом є різниця. Відбудовуючи векторну літерацію на основі каліграфії, постійно стикаєшся з елементами, які можна трактувати дуже по-різному. Саме тому я наполягаю на максимальному ручному опрацюванні.

Набагато простіше працювати з вектором, коли від початку концептуально розумієш, скажімо, конструкцію закінчення штрихів, або конструкцію зламів у літерах і багато інших дрібних, але дуже важливих для хорошої літерації нюансів.

 

11796447_910938145612185_4900937320527689891_n

 

Ну і, власне, сама векторизація. Процес досить технологічний і цікавий, але я не хотів би його надто розписувати. По-перше, з технічної точки зору, на цю тему вже і так існує достатньо матеріалу, а, по-друге, з точки зору композиції, проектування шрифтового дизайну — це досить складна тема, яка потребує ретельного розгляду і стосується багатьох інших аспектів, окрім безпосередньо літерації.

На курсі я намагаюся підходити до цього питання індивідуально і пояснювати учням матеріал за потреби. Хтось лише починає освоювати графічний редактор і для нього рівно повторити контур напису — це вже непоганий результат, а хтось потужно займається дизайном, і моя консультація у такому випадку зводиться до мінімальних порад та коректив щодо безпосередньо пластики літер, а не суцільної композиції у слові. Найчастіше моя робота — це своєрідний артдирекшн.

Людина отримує завдання і сама працює з ним, а я допомагаю визначитися з напрямком, уникнути певних помилок та складнощів, довести роботу до фінальної стадії, згідно з можливостями кожного окремого студента.

Для мене особисто найцікавішими на курсі є перший та останній дні. У перший день люди приходять, ми знайомимось, обговорюємо, хто ми і навіщо прийшли, я прошу людей написати декілька слів або речень інструментом (багато людей на цьому занятті робить це вперше), далі ми пишемо і я приблизно вже можу зрозуміти, з ким я маю справу і яка робота на нас чекає. Місяць ми плідно працюємо, і останнє завдання, яке отримують студенти — це вхідні дані для створення презентації. Я намагаюся пояснити і наштовхнути на певні ідеї щодо її оформлення, але ніколи не контролюю сам процес. Я лише з радістю і нетерпінням чекаю на останнє заняття, щоб побачити звіти про весь курс і захисти фінальних робіт.

Для мене це схоже на свято з подарунками. Певна річ, я і так знаю, хто чим і як займався протягом курсу, але впродовж місяця я бачу це своїми очима, і лише на останньому занятті за допомогою презентації я можу побачити курс очима кожного студента.

 

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.43.07

 

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.43.30

 

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.44.30

 

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.44.09

 

Screen-Shot-2015-08-15-at-1.43.44

 

11811425_911310018908331_9046994077265369854_n

 

11800301_910943338944999_528374129815489743_n

 

11825783_910938172278849_7667770130089436736_n

 

11817252_910938232278843_5185632221996148563_n

 

11831695_910938578945475_8104519003483323009_n

 

Мені це все дуже подобається. Навчати цікаво, перш за все, тому що у процесі і сам багато чому навчаєшся.

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

code

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe