Читомо > Інтерв’ю > Євгенія Глушкова: управителька хаосу й мати богів

Інтерв’ю

Євгенія Глушкова: управителька хаосу й мати богів

27.08.2010 1 Автор:

Сьогодні ті сотні кілометрів, що віддаляють Київ від Вільнюса, не є перешкодою, аби дізнатись дещо про книжкове мистецтво в Литві. Тим більше, що зявилась нагода познайомитись із цікавою художницею, Євгенією Глушковою. Їй лише 24 роки, живе та працює у Вільнюсі, де закінчила академію мистецтв за спеціальністю «графічний дизайн». За словами Євгенії, зараз у Вільнюсі відбувається багато подій доволі високого рівня, які пов’язані з сучасною книжкою. Пропонуємо намалювати портрет модерної литовської книжкової індустрії, і Євгенія як вправний художник, у цьому читачам «Читомо»  допоможе.

–  Вітаю, Євгеніє. Розкажи, будь ласка, про сучасне оформлення книжок в Литві.

Мені здається, поки що не так багато ідей та ілюстрацій виходять за межі виставок, і навіть ті проекти, які могли б бути комерційно реалізовані, на жаль, нечасто є цікавими для видавництв. На мою думку, вони обережно ставляться до нових віянь.

– Те ж можна сказати й про українських видавців, у багатьох доволі консервативний погляд на художнє оформлення книги. А як справа з освітою в цій галузі? У Вільнюській академії мистецтв, наскільки відомо, давні  традиції в книжковій графіці?

Графіка – дуже сакраментальний вид мистецтва в Литві. Хоча окремого факультету книжкової графіки немає, але традиційному книжковому ілюструванню навчають на факультеті графіки. Знаю, що серед викладачів є дійсно видатні особистості, такі як Рімвідас Кепежинскас (відомий ілюстратор книг та оригінальний каліграф, отримав премію UNISEF на Болонському книжковому ярмарку), Кястутіс Васілюнас (він є також організатором виставок книг художників), Марія Марцельоніте. Також ілюстрування книг викладають на факультеті графічного дизайну, його курують Аудрюс Клімас, Аушра Лісаускене (вона також є організатором проекту «Подорожуючі літери»). Як і багато інших професорів академії, вони викладають, проводять майстер-класи за кордоном. І в академію часто приїздять читати лекції відомі люди з інших країн.

А які найважливіші завдання, що перш за все ставлять в оформленні книги графічним дизайнерам?

На час мого навчання було два завдання з оформлення книги. На першому курсі – це ілюстрації до тексту, одна з умов –  якомога менше комп’ютерного оброблення.  На третьому курсі – «типографічна книга з елементами POP-UP».

На факультеті графічного дизайну найважливіше завдання – це розроблення концепції, і тільки потім – втілення ідеї в життя. Від концепції залежить форма книги. Якщо ідея потребує того, щоб відмовитись від обкладинки, сторінок або іншого важливого складника, й автор аргументує своє рішення, то обмежень немає майже ніяких, і подібні інтерпретації вітаються. Звісно, бувають проблеми і нерозуміння з боку викладачів, якщо це деформація заради деформації, без вагомої для цього причини. Тож навчання йде за схемою «ідея-аргумент-дія». Якщо пояснити суть своєї ідеї, то робити можна все що завгодно : ) От, у завданні «типографічна книга з елементами POP-UP» обов’язковою умовою було використати декілька POP-UP сторінок в книжку, що так чи інакше часто змінювало форму й характер книг.

Цікаве поєднання – поп-ап і типографія. Твоя книжка «Симетрія» – результат роботи саме над цим завданням?

Так. У завдання входило створення єдиної концепції, теми, візуального характеру. Текст як об’єкт оповіді відсутній. Техніка виконання книги – монотипія, також використовувались елементи типографії, фрагменти газет, потім – комп’ютерне оброблення.

1simetrija_4

2simetrija_8

3simetrija_2

12simetrija_5

Це книга про симетрію, асиметрію, орнамент. Вона складається виключно з ілюстрацій, які і є способом передачі повної інформації, моїх роздумів про те, що ж таке симетрія. Це спроба наблизитись до досконалості, ідеалізувати зовнішній світ, пошуки гармонії, можливо, це навіть спосіб управляти хаосом. Все: від коми до часток літер, слів, текстів – може бути використане для створення «ідеального світу».

З одного боку, симетрія – це витвір людини, але з іншого…все наше життя – це повторення дій, фраз, кадрів. Все навколо є частками нескінченних симетрій, безкінечного орнаменту. Моя книга – безсловесний роман про де-жавю…

Євгеніє, які можливості дає тобі книга художника для самовираження?

Книга художника для мене – спосіб розказати через власне бачення цілу історію. Можливість вдягнути на «читача» свої окуляри і показати, як я бачу цю історію. На відміну від комерційних проектів, обмежую в книзі лиш те, що сама вирішила обмежити. Можна дозволити собі бути будь-ким, не зважаючи ані на моду, ані на стиль, ані на бажання клієнтів. Це багато значить. У таких проектах, як книга митця, де є повна свобода дій, намагаюся бути новою. Подивитись під іншим кутом на проблему. Одне з моїх правил – не робити того, що перше спадає на думку, бо, швидше за все, саме це придумали багато з тих, хто замислився над цим, а зробити варто навіть навпаки. Намагаюсь бути сміливою – це є одним з основних прагнень у творчості. Чим далі, тим більше з’являється бажання показувати елементарні речі по-новому, докладати зусиль для пошуків іншої сторони місяця, а не для створення нової планети.

У ще одній свої книжці «Sorry» ти використовуєш каліграфію як художній засіб…

Так, єдиний примірник цієї книги був створений під час тижневого каліграфічного проекту під керівництвом всесвітньовідомого каліграфа Броді Нойєншвандера (Brody Neuenschwander). Він давав майстер-клас із каліграфії під назвою «Ходяча поезія для міста / Walking Poems for City» та відкриту лекцію «Броді Нойєншвандер: слово як картинка / Brody Neuenschwander: The Word as Image». Для майстер-класу було зібрано 15 студентів з усієї Литви і протягом тижня зранку до вечора тривали заняття.

6kaligr_psl5

5kaligr_psl13

4kaligr_psl16

Ідеєю проекту було «покраяти» книги з власних відчуттів, із різних каліграфічних робіт, і «Sorry» це така книжка-лист всім, перед ким я винна, і хто колись образив мене. Лист-пробачення.

Часто у Вільнюсі проводяться подібні заходи з каліграфії?

Все частіше. На мій погляд, каліграфія у Вільнюсі з кожним роком стає все популярнішою. Щорічно тут відбувається міжнародна виставка каліграфії та типографії «Travelling Letters». Проект «Подорожуючі літери» організовують литовські дизайнери (один з них – Аушра Лісаускене). 2008 року він стартував у Петербурзі, в генеральному консульстві Литовської Республіки, відвідав Київ та Львів, 2009 року був представлений у Вільнюсі, а цього року перебуває у Фінляндії – у Фінському музеї міста Лахті.

Так, тепер я згадала. В Києві виставку можна було подивитись в галереї «Совіарт», а у Львові її показували в рамках Форуму видавців. Не всі об’єкти – типова каліграфія, типографія, радше художні оригінальні інтерпретації теми тексту, літер, письменності. А як щодо проектів, які стосувались би книги митця? Чи цікава художникам авторська книга, чи проводяться виставки?

Наскільки мені відомо, у Вільнюській академії мистецтв організовується чимало майстер-класів, одним із завдань яких буває створення авторської книги. Думаю, видання є гарним способом зв’язати докупи декілька завдань чи робіт одного автора, гарний формат для подачі результату. Тим більше, що книга останнім часом перестає бути об’єктом «певна кількість сторінок + обкладинка». Книга набуває більш абстрактних форм, і це розкриває перед авторами більші можливості. Часто відбуваються підсумкові виставки майстер-класів, на яких можна поспілкуватися з авторами книг, а також викладачами та кураторами майстер-класів.

Виставки теж є. До прикладу, 5-та Міжнародна Трієнале книги митця у Вільнюсі (Artist’s Book Triennial Vilnius), цьогорічною темою була тема «Тексти» (минулорічні звучали як «Щоденник: 8 днів», «Апокаліпсис», «23 гріхи», «Кролик та дім (будинок)»). Виставка зацікавила 330 художників з 56 країн. Куратором її виступив Кястутіс Васілюнас. У цього заходу достатньо тверді позиції на міжнародній арені. Для того, аби забезпечити якісну експозицію, виставці передує серйозний відбір книжок. Навіть постійна участь не гарантує стовідсоткової участі в наступній трієнале. Митці багато уваги надають не лише «тілу» книги, ефектній формі, але і її архітектоніці, графіці. Це, мабуть, найсерйозніший проект з авторської книги, що регулярно проводиться у Вільнюсі.

І, звісно ж, книжкове мистецтво представлене на Міжнародному книжковому ярмарку у Вільнюсі. Там експонуються як книги відомих авторів-художників, так і роботи початківців.  Багато уваги приділяється і класичній, і новій ілюстрації. Це місце, яке дійсно варто відвідати.

Дуже хотілося б. А хто з сучасних литовських художників тобі особисто здається цікавим?

Наприклад, Стасіс Єідрігявічус (Stasys Eidrigevi?ius), Аушра Лісаускене (Au?ra Lisauskien?), Рімвідас Кепежинскас (Rimvydas Kepe?inskas).

Євгеніє, розкажи про свій диплом. Як на мене, цікава робота з папером в об’ємі і сучасна, свіжа подача такої прадавньої теми.

Це «Календар 2010. Міфологія Балтів». Створювався він як дипломна робота, потім продавався в сувенірному магазинчику Музею ужиткового мистецтва під час виставки «The Art of the Balt», демонструвався на книжковому ярмарку. Зараз його можна знайти в деяких художніх галереях Вільнюсу.

Працюючи над календарем, я вивчала міфологію древніх балтів. Розглянула й класифікувала основні символи та риси поведінки, що характерні для основного пантеону богів. Спираючись на висновки, що їх зробила із зібраного матеріалу, створювала короткі та ясні коди, точніше навіть формули для кожного з богів, які пізніше й стали за основу 3D композиції. В принципі, думаю, основна робота й полягала в тому, щоб визначити характерні особливості, які виділяють кожен наступний об’єкт з ряду інших. Далі залишалось лише застосувати ці формули.

7kalendat_austeja

8kalendar_zemina

9kalendar_velinas

11kalendar_laima

Об’єкти створювались з паперу, оскільки це, на мою думку, дуже гнучкий, точний та чистий матеріал, водночас він має свій характер, з яким іноді було непросто упоратись. Врешті-решт «народилося» 6 «богів» розміром в середньому метр на метр. Це Перкунас (бог небесного вогню), Жеміна (богиня землі), Лайма (богиня долі), Андояс або Нептун (бог моря), Аустея (богиня плодючості та покровителька бджіл) та Велінас (бог підземного царства, за християнських часів перкваліфікувався у Чорта:)

Нарешті, третій етап роботи – студійна фотографія «богів» та складання календаря. В кінці календаря є короткий опис до кожного з паперових богів, в якому пояснюються основні особливості «характерів», куди також внесені ключові слова, що зіграли важливу роль у створенні кожного «бога».

Що ж, Євгеніє, хай боги принесуть удачу. Дякую за розмову.

Портфоліо Євгенії Глушкової можна подивитися на сайті:

http://www.behance.net/jevgenija

Розмовляла Настя Денисенко.

Світлини надані Євгенією Глушковою

.

13_kalЗа висловом Петра Вайля, географія – найважливіша наука про людину. Мабуть, це стосується найбільше художників, і приклад литовських митців це лише підтвердить. Таке враження, що джерелом лінеарно-пластичного характеру литовського мистецтва є сам пейзаж цієї прибалтійської країни, де домінують горизонтальні розтягнення, плавкі вигини та перетікання, контурність. Це як звивисті вулички старого Вільнюса, як піщані дюни, як переливи бурштину та чіткі контури соснових лісів та довга-довга лінія узбережжя Балтійського моря…

Якась особлива спринятливість литовськими митцями лінії та пластики, контуру та структури, здається, закладена природою в їхній художній свідомості. Чи не найяскравіше, найсамобутніше це втілено в мистецтві скульптури та графіки. В литовській книжковій графіці прикладом може бути творчість таких майстрів як Вітаутас Юркунас, Альбіна Макунайте, Альгірдас Пакелюнас, Рімтаутас Гібавічюс, Стасіс Красаускас.

Що ж до сучасного оформлення книги в Литві, то нерідко в ньому традиційна графіка поступається місцем дизайну. Втім, це тенденція глобальна, а не виключно локальна. Хоча мистецтво книги представлено тут не лише як оформлення конкретних видань, але як і художніх творів ілюстративних та книжкових виставках. Наприклад, на Вільнюському книжковому ярмарку (Vilnius Book Fair), який сам є доволі масштабною та важливою подією міжнародного рівня в книжковій галузі. Взяти хоча б статистику цьогорічного ярмарку, що відбувся у лютому. Як для невеликої країни з населенням близько 3,3 млн., дуже втішні цифри: 59200 відвідувачів (рекорд за 11 років), більш ніж 300 заходів, 200 видавництв з семи країн (Литва, Польща, Естонія, Білорусь, Японія, Італія та Грузія). Такі успіхи та масштаби радують. Тому сподіваємось і надалі слідкувати за цікавими подіями в книжковій галузі в Литві, а також за творчістю митців, які працюють з книгою.

Настя Денисенко

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Комментарі читачів:

  1. стронґовський
    27.08.2010 в 1:57 pm

    Сподобалося – і текст, і ілюстрації.


Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe