Читомо > Інтерв’ю > Рене Вавжкевич: Ми живемо у час, коли навколо дуже багато візуальності

Інтерв’ю

Рене Вавжкевич: Ми живемо у час, коли навколо дуже багато візуальності

04.05.2016 0 Автор:

Нещодавно Книжковий Арсенал  відвідав Рене Вавжкевич, графічний дизайнер та куратор, викладач польської School of Form. У Києві він провів дводенний воркшоп «Брендинг культурних проектів». Цей практикум організували Creative Management Camp 2.0 у партнерстві з Книжковим Арсеналом та за активної підтримки Польського Інституту. Воркшоп привернув увагу культурних менеджерів, працівників креативної індустрії, маркетологів та авторів потенційних культурних проектів. Читомо теж відвідало подію і поцікавилося у Вавжкевича про те, якою він бачить сучасну модель дизайн-освіти, які важливі трансформації спостерігаються в Україні і чому багато уваги треба приділяти не тільки змісту, а й формі.

 

– Пане Рене, що, на вашу думку, є найпоказовішим на сучасному етапі розвитку польського графічного дизайну?

– Насправді, виокремити щось головне, якісь основні риси досить важко, адже зараз галузь графічного дизайну дуже різноманітна. Більше того, можна навіть сказати, що вона перебуває в  динамічному й напруженому процесі трансформації, умовно розіпнута між минулим, тобто, наприклад, художнім плакатом чи ілюстрацією, та майбутнім, тобто мережевими ЗМІ, комп’ютерними іграми й різного типу електронними сторінками. Тому я не можу окреслити все це різноманіття якимось одним виразом.

 

– З якими проблемами найчастіше стикаються молоді польські дизайнери?

– Однією із головних проблем є те, що реальний ринок часто виявляється дуже непрофесійним. Дизайнери не завжди можуть знайти хороших робочих партнерів. Їх позиціонують переважно або як художників чи митців, або як спеціалістів з комп’ютерної графіки.

Така, знаєте, особа, якій можна сказати:  «Зроби мені отут червоне, щось вишли, щось порадь і отримай за те все 10 євро».  Це перша важлива проблема, друга ж пов’язана з освітою.

 

– І в чому ж полягає проблема освіти? Якою ви бачите сучасну модель  дизайн-освіти?

– Більшість дизайнерів здобули освіту в галузі класичного графічного дизайну, яка зараз не користується таким попитом, щоб забезпечити роботою усіх випускників. Тому поточний стан освіти є не зовсім адекватним, адже не відповідає реальним запитам.

 

Нині дизайнери обирають між двома крайнощами: або намагаються самотужки розробляти невеличкі проекти, або ж ідуть працювати у великі рекламні агентства; золотої середини тут немає.

 

Існує дисонанс між класичними школами, які навчають студентів проектувати, малювати, зосереджуються на загальному творчому розвитку та школами, що орієнтуються виключно на ринок. Останніх також дуже багато, вони навчають того, чого потребує реклама.

Мені видається, що ні перша, ні друга освітня модель не є доброю. Ідеальна модель дизайн-освіти має бути збалансованою, і школи мають звертати увагу, чи вдається їх випускникам з такою освітою професійно реалізувати себе.

IMG_0567

Світлина Євгенії Люлько

– Наскільки потрібно й чи потрібно взагалі виробити свій авторський дизайнерський стиль?

– Це важливо, але все ж залежить від того, про що саме йде мова. Якщо ми говоримо про ілюстрацію, то так, безумовно, це важливо.

Натомість брендинг надає перевагу універсальності. Але працювати над собою потрібно завжди, адже якщо ми не розвиваємося, не шукаємо свіжих рішень, не надихаємося, то стаємо нецікаві для замовників, клієнтів.

 

– Це вже не перший ваш візит в Україну. Чи помітили певні тенденції, що вказують на трансформацію української культури дизайну?

– Боюся, що знаю ще дуже мало про українську культуру дизайну. Однак помітним є те, що в Україні, порівняно з Польщею, більший та динамічніший рух низової освіти.

У Польщі освіта зосереджена переважно в академіях художніх мистецтв, які намагаються йти в ногу з часом. З цієї точки зору українська академічна освіта відстає, не встигаючи освоювати все те нове, що з’являється на горизонті, тим не менш, в Україні інтенсивно розвиваються тематичні курси, майстер-класи, лекції… І їх значно більше, ніж аналогічних польських ініціатив.

Люди хочуть навчатися, організовуються, оскільки розуміють, що академічної освіти не вистачає. У цьому аспекті Україна вписується у ті міжнародні тренди, коли постають однорічні, дворічні школи, тобто з’являється механізм швидшого здобуття необхідних знань, навичок та підвищення кваліфікації для дизайнерів.

 

– Яку роль зараз відіграють книжковий дизайн та ілюстрації і наскільки вони взаємодіють з текстом? 

– Останні кілька років у Польщі не втрачає популярності такий тренд, як «Книжка для дітей». Особливість цього продукту в тому, що текст та ілюстрації не розробляються окремо, не підбираються один під одного.

Дизайн всього розробляється цілісно та єдино. Навіть літери намальовані! Так і має бути. Тут можна провести паралель з інфографікою, де картинка одночасно є і текстом, і формою, що переходить у функцію. Це важко реалізувати, проте це цікаво.

12247192_1031138156906615_7134218448097475427_n
Світлина owzg.pl 

– А як щодо дизайну шрифтів на сучасному ринку, на що варто звернути увагу?

– Шрифтів є дуже багато, вони надзвичайно різноманітні і мають величезні можливості. Можна створювати всілякі цікаві речі в Open Type. Масштаб можливостей просто дивовижний.

Але перед тим, як обрати той чи інший шрифт, замовнику варто насамперед спробувати відповісти на питання: «Чому саме цей шрифт? Чи він справді ідеально пасуватиме для вибраної мети?».

 

Видавці у Польщі не надто охоче купують шрифти, хоча це дуже важливо, адже ми зараз часто звертаємося до електронних ЗМІ, додатків, де єдиною графікою виступає шрифт. 

 

Це стає ключовим моментом. Незважаючи на таку, здавалося б, різноманітність, інтернет-сторінки виглядають нудними, шаблонними і потребують нових ідей, нових рішень. Не знаю, чи не бракує нам технічної освіти, вправності програмування. Це важливо, адже сьогодні програмування стає інструментом дизайну.

 

– Як, на вашу думку, варто рекламувати читання через графіку?

–У Польщі було кілька кампаній, що заохочували до читання. Однак мені здається, що замість цього, доцільніше й ефективніше було б інвестувати ті кошти у майстер-класи для батьків чи вчителів. Для державних установ найдешевше й найпростіше провести рекламну кампанію. Набагато важче реалізувати освітню програму, яка може бути значно результативнішою.

 

– Цього разу ви провели в Україні дводенний воркшоп з брендингу  культурних проектів. Які ж складові вдaлого брендингу? Наскільки важливою є візуальна сторона культурних проектів? 

– Брендинг для культури є значно важливішим та істотнішим, ніж для інших сфер нашого життя, оскільки культурні інституції дуже різні й мають  різну публіку.

 

Сучасний реципієнт є більш освіченим, і до нього важче знайти підхід.

 

Тут слід звертати увагу на те, як будується комунікація, як добираються матеріали, куди й до кого інформація доходить.

Взагалі, брендинг може бути менш вдалим, проте послідовним, це теж принесе хороший результат. Йдеться про те, що не потрібно змінювати шрифти щороку чи, тим більше, з кожним новим заходом.

Ці зміни мають бути зумовлені природнім розвитком, новим етапом функціонування  інституції, новим рівнем проведення її заходів.

1

Світлина  Creative Management Camp 2.0

Дуже часто трапляється так, що культурні установи й організації, зокрема державні, не мають відповіді на основні питання: «Чим вони є? В якому напрямку хочуть розвиватися? Хто цільова аудиторія?», на противагу комерційним фірмам, які це все для себе визначили, бо це бізнес, маркетинг.

Організатори часто впевнені, що коли вони зроблять чудовий спектакль чи приголомшливий концерт, то люди прийдуть. Можливо, прийдуть, а може, й ні.

 

– Які нові тренди і форми брендингу у сфері культури нині актуальні?

– Всілякі речі, пов’язані із динамічними візуальними тенденціями. Змінюється логотип, стає нечіткою межа між логотипом та візуально комунікацією, рекламою.

Починають експериментувати в проектах, пов’язаних з сучасним мистецтвом.  Там, де мистецтво радикальне, брендинг теж має бути забавою, безумством, шаленством.

Якщо ж говорити про державні, національні установи, то брендинг має бути більш класичним, все має бути найвищої якості, добре продумано і втілено зі смаком.

10253776_10201209518994848_6682811388555631910_n

Світлина Бартека Бобковського/AG

– Якщо прибрати в сторону всі гарні зображення, тренди, моду врешті-решт, то що ви особисто відчуваєте, думаючи про майбутні тренди графічного  дизайну?

– Ми живемо у такий час, коли цієї візуальності дуже багато навколо, і культура зображення сьогодні є особливо важливою, як і культура слова.

Раніше ми не були оточені з усіх сторін фільмами, короткометражками, рекламними роликами, фотознімками. Електронна, візуальна революція стала направду переломним періодом.

Фотографії стали мовою, якою вільно послуговуємося щодня.  Варто лиш поглянути на те чи інше зображення, і ми вже розуміємо якісь речі. Ми можемо не прочитати статтю, але обов’язково подивимось на ілюстрації, фотографії, інфографіку, заголовки і цього нам буде цілком достатньо.  Люди читають газети вже в процесі гортання сторінок. Ми справді живемо в дивовижний час.

 

Розмовляли Алла Костовська, Наталія Касянчук

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe