Ілюстраторка та дизайнер Оксана Була яскраво ввійшла в сучасну українську дитячу літературу завдяки відразу кільком книжкам. Серед них – відзначена “Рейтингом критика” повість Галини Кирпи “Мій тато став зіркою”. Про себе та свою творчість Оксана розповідає в традиційній рубриці “Казкарки” “7 питань ілюстратору”
1. Розкажіть про себе і свій творчий стиль
Я малюю, скільки себе пам’ятаю, і, як тепер пригадую, мені завжди подобалося малювати історії. Після поліцейського й рудокопа я хотіла бути письменником, а після школи вчитися пішла в Академію мистецтв, тому що хотіла малювати ілюстрації до своїх творів… В Академії та кілька років після я займалася склом. Філософія, яка ховається в цьому матеріалі, переманила мене на свій бік, і світлу мету дитинства було злегка забуто))
Хоч у творчих роботах мені весь час хотілося знайти таку техніку, яка якнайкраще дозволить … розповідати історії. І моя дипломна робота була саме історією в склі, що складалася з чотирьох кадрів. Я дуже тішилася технікою, яку мені вдалося вигадати, тому що це було щось нове і кльове.
…А потім я вирішила, що час помалювати аквареллю, і можна було б показати світові Туконі — мого доброго знайомого. Я не уявляю, що я можу розказати про свій творчий стиль. Стараюся робити те, що роблю якісно та із задоволенням
2. Назвіть книжки, що ви проілюстрували
“Мій тато став зіркою“, “Середина світу”, “Хто росте у парку”. Зараз розробляю білінгву “Гойдалка під кленом” для видавництва “Братське”.
Ну і звичайно ж, оповіді про Туконі — досі я видавала їх у вигляді листівок і брошок, але, будьте певні, за кожним малюнком є історія. А вже книжка-книжка має з’явитися наприкінці цього року.
3. Чи є улюблена техніка? Яка?
От хотіла сказати, що акварель, але, якщо чесно, обожнюю малювати олівцем, і дуже хотілося б зробити графічну новелу в олівцевій техніці.
4. Опишіть (і покажіть) ваше робоче місце
Моє робоче місце певною мірою завжди було основним у житті — тому що мати його завжди означало постійно переїжджати. Тому речей у мене як таких практично немає. Є тільки робочі речі і книжки.
5. Що надихає вас до роботи? Що заважає?
Надихає багато що — все і всі навколо можуть надихнути. Але якби постало питання “вибери щось ідеальне для натхнення”, я б обрала подорож крутезними малолюдними куточками природи.
Також страшенно люблю слухати розповіді цікавих людей про їхні мандри. А ще для хорошого настрою мені вкрай необхідно бачити птахів. На жаль, останнім часом частіше бачу поліетиленові кульочки. І це мені заважає. І ще заважає, коли від творчого процесу відволікають всілякі справи.
6. З якими темами для дитячої книжки вам подобається працювати? Чому? З якими темами не подобається? Чому?
Мені подобаються різні теми, тому що, беручись щоразу за щось відмінне від попереднього, маю шанс знайти в собі щось нове. Але зараз мені здається, що в майбутньому це має бути книжка про звірів, природу, можливо, трохи містична і дивна.
7. Що для вас значить термін “книжка-картинка” (книжка в малюнках)?
Я гадаю що книжка-картинка – це справжнє диво! Я не мислю книжку-картинку як жанр суто для маленьких дітей.
У книжці-картинці головним інструментом розкриття історії є зображення. Текст покликаний доповнити малюнки. Якщо вилучити його й читати окремо від малюнків — історія не буде зрозумілою.
У книжці-картинці історія не вміщена в букви і до кінця не розкрита в зображенні, вона формується в уяві читача. І цим книжка- картинка цінна, як найдосконаліший інструмент оповідання небуквальних історій.
Оксана Була народилася 16 червня 1989 року. Закінчила Львівську національну академію мистецтв. Ілюстратор дитячих книжок, дизайнер. Живе та працює у Львові.
Найкращий лайк — це 30 гривень))
Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.
Спасибі.
Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook