Читомо > Фетиш > Як писав Сартр: відповідально, ідеологічно і так, «щоб усім було боляче»

Фетиш

Як писав Сартр: відповідально, ідеологічно і так, «щоб усім було боляче»

03.09.2015 0 Автор:

Жан-Поль Сартр стверджував «Пекло – це інші». Насправді пекло – це читати Сартра без підготовки. «Центр літературної освіти» вкотре допомагає киянам розібратися у прозі цікавих письменників і філософів. Цього разу лекцію «Як писав Жан-Поль Сартр» прочитав літературознавець, видавець, викладач Києво-Могилянської академії Ростислав Семків. А Читомо підготувало для вас нотатки – про літературу, марксизм і «Нудоту».

Про літературу

Сартр часто розмірковує про літературу, не зважаючи на конкретику окремих національних письменницьких традицій. Попри цей вагомий недолік, його літературна система приваблює нас своєю цілісністю і продуманістю.

Сартр вимагає від письменника насамперед постійної праці інтелекту, що допоможе створити якісний ідеологічний роман. Для автора такого роману на першому місці – активне просування власної ідеології . «Ідеологія» у цьому випадку – не певна політично-соціальна система переконань, а, швидше, повнота світогляду, що є невід’ємною якістю інтелектуала-екзистенціаліста.

Ліна Костенко зі своїм романом «Записки українського самашедшого» й Оксана Забужко із «Польовими дослідженнями» – ось ідеальні авторки, з точки зору Сартра, адже ці письменниці розповідають, що ми робимо не так і як нам це виправити. Узагальнюючи, можна сказати, що сюжет для Сартра не такий вже й важливий, адже головне – внутрішня інтенція твору.

Про філософію

Sartre 4

Жак Лакан, Пабло Пікассо, Жан-Поль Сартр, Альбер Камю в гостях у Симони де Бовуар. www.flickr.com

Філософія для Сартра – це глобальні постулати, вичерпна потужна система, що «знає відповіді» на більшість наших запитань. І, якщо певні факти суперечать системі, тим гірше для фактів, оскільки система помилятися не може.

Про історичний контекст

Час, у якому жив Сартр, безпосередньо вплинув на природу його філософії: комуністична партія, студентська революція, критика сталінізму для нього не менш важливі за праці Платона чи К’єркегора. На жаль, Сартр вже не побачив падіння Берлінської стіни, адже це могло б бути прекрасною ілюстрацією до його філософії розвитку і руху людства. Проте філософу пощастило стати свідком й учасником студентської революції 1968-го, де вперше пролунало гасло «Структури не виходять на вулиці».

Про Нобелівську премію

Відомо, що у 1964 році Сартр відмовився від Нобелівської премії з літератури. Вже давно ні в кого не виникає сумнівів, що головна премія у галузі гуманітаристики – нагорода великою мірою політизована.

Нобелівська премія – це «приз» письменникам-ідеалістам, а не естетам. Бодлер ніколи б не отримав Нобелівки, а от Сартр – ідеальний претендент. І тоді, у 1964 році, премію присудили Сартру-комуністу, а не Сартру-філософу, що останнього образило. Сартр відмовляється від «буржуазної нагороди заходу», зазначаючи, що так само відмовився би від ленінської премії «східного табору», бо не хоче себе обмежувати єдиною ідеологією.

Про екзистенціалізм

Серен К’єркегор, Карл Теодор Ясперс, Мартін Гайдеггер, Камю – чотири «духовні сусіди» Сартра. Всі вони гостро відчували некомфортність, закинутість людини у світі – і така позиція нам зрозуміла. У побуті ми називаємо екзистенціалізм «законом Мерфі»: якщо щось погане може статися, воно станеться. Ось чому сьогодні екзистенціалістом бути дуже легко.

Про відповідальність письменника

Jean-Paul Sartre und Simone de Beauvoir

Жан-Поль Сартр і Симона де Бовуар. nnm.me

Письменник для Сартра – це суцільна відповідальність, про що він докладно написав в есеї «Що таке література?». За Сартром, ми не просто пишемо роман, а намагаємося змінити свідомість читача, і ця мета – наша глобальна відповідальність. Ще більшу відповідальність має читач, який розгортає роман. Ось чому тим, хто добре знає філософію Сартра, так складно читати. Однак французький філософ забороняє нам припиняти нескінченно болісні спроби письма і його рецепції.

Про психоаналіз

Психоаналітики стверджують, що ми не контролюємо себе цілком, адже глибоко всередині кожного існує несвідоме – суміш вибухів та імпульсів, порохова бочка, на якому сидить наше его.

Екзистенціалізм Сартра багато в чому антонімічний класичному психоаналізові. Французький філософ стверджує, що наша свідомість тотально контролює будь-які наші бажання й імпульси – і це на краще. Однак у певний момент Сартр-літератор перебиває Сартра-філософа і каже: «Якщо цей світ такий незатишний і контрольований, чому б власноруч не створити власний?». Так з’явився роман «Нудота».

Про марксизм

Sartre 10

www.kommersant.ru

Література у системі марксизму – це світоглядний інструмент, який змінює свідомість і викриває чи насаджує певну ідеологію.

Письменник для марксистів – речник ідей, поет на агорі, який виголошує власний текст, аби переконати натовп. Ця ідея дуже близька Сартрові, адже письменник-екзистенціаліст має не розважати людство, а змінювати світ на краще. А поки світ є темним і жахливим місцем, його не варто ідеалізувати, адже це нівелює бажання змін. Ось чому масова література для Сартра – несправжня, справжня література має робити боляче і читачеві, й авторові.

Про «Нудоту»

Jean-Paul Sartre

http://sandinist.livejournal.com/

Найвагоміший художній текст Сартра – це роман «Нудота». Головного героя нудить від банальності, звичності, консьюмеризму цього світу, проте нічого конструктивного Антуан Рокантен натомість запропонувати не може. В

ін лише тиняється вулицями і розповідає про безнадійну безглуздість існування. Проте після тривалих пошуків протагоніст все ж знаходить «аварійний вихід» – літературу.

Єдиний спосіб змінити світ – створити новий з літер.

Про поетів

У своєму чи не найвідомішому есеї «Що таке література?» Сартр рішуче виводить поета з кола письменників.

Для французького філософа літератор – це той, хто пише прозу, тобто, намагається щось донести світові. А поет завинив вже тим, що нічого не хоче сказати, він використовує мову не як систему знаків, а як фарбу чи ноти. Звучання окремого слова у поета, як і окрема нота у музиканта, нічого не означає.

Слова для поета – речі, позбавлені значення, це наче «не-люлька» з картини Рене Магрітта. Поезія – набір красивих слів, емоцій, застиглих у речовинності.

«Народився Бог на санях: в лемківськім містечку Дуклі» Богдана-Ігоря Антонича – ось ідеальний вірш, згідно з концепцією Сартра. Для того, аби насолоджуватися поезією, нам треба не знати значення слів, а лише відчувати загальний ритм і настрій, що резонує з нашим внутрішнім станом.

Sartre 5

Про критиків

Критики для Сартра – істоти жалюгідні. Нічого насправді не вміючи, вони знущаються з тих, хто, подолавши опір обставин, щось пише. Тому єдиний спосіб для критика зберегти гідність – «жити на кладовищі», тобто, досліджувати творчість померлих літераторів.

Про роман

Для того, щоб створити роман, згідно з концепцією Сартра, треба жити текстом і у цьому тексті. Треба «хотіти світ роману», аби зробити його живим. Якщо італієць Умберто Еко уважно «прораховує» побут своїх творів, то Сартр вимагає від письменника ще й емоційної залученості у нього.

Про читача

Sartre 15

duhovnymir.ru

Важлива інтенція Сартра – активувати свободу читача до співтворчості. Сприймаючи текст, кожен неминуче «добудовує» його у власній свідомості. В одному епізоді Сартр зазначає, що для французького читача досить написати фразу «У парку грав військовий духовий оркестр», щоб постала величезна мембрана сенсів – від окупації до режиму Віші.

Таким чином, хоча кожен текст різним читачам донесе різні смисли, автор завжди має спонукати нас до співдії.

Підсумки

У наш час Жан-Поль Сартр став центром глобального гіпертексту інтерпретацій, мемів і жартів. Пояснити це можна тим, що зовнішньо суворий сартрівський екзистенціалізм – це насправді глибоко гуманістична і життєлюбна філософія.

Читайте також: Як писав Хемінгуей: де завгодно, «без дірок» і про знайомих

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe