Читомо > Book Art > Музейні практики, або Як зберігати книжки

Book Art

Музейні практики, або Як зберігати книжки

16.03.2016 0 Автор:

Іларіон Свєнціцкий майже півстоліття був директором Національного музею у Львові (нині – Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького). Він став першим галицьким фаховим музеєзнавцем, а його нариси «З музейної практики (нариси і замітки про музеї та музейницьке діло)», видані у Львові 1920 року, і нині не втрачають своєї актуальності. Окремий розділ праці присвячений зберіганню книжок у музеях. Текст надала дослідниця digital-архівів світових бібліотек Ірина Глік. Мову оригіналу збережено.

 

Чищення

Для першого чищення належить вживати мягкої густої (пушистої) щітки, ірхи, шматок, гладкого кістяного ножа і розпиляма (пульверисатора).

При чім вважати, щоби листки книжок не обтріпувались, вздуті місця на образах не обсипались, не відривався б грунт на різьбах, не рвалась би матерія, не викришувався матеріял.

Книжки належить чистити листок за листком довгою, вузькою упругою щіткою з загнутмм носом, щоби вимести з рівців між листками весь пил з дрібними шкіднихами. Віск злегка зішкрабується, або вибирається горячим желізком, відділюючи листки твердою, тонкою, гладкою тектуркою. Загнені листки вирівнювати, а розбиті складати в порядкові тексту. Хребет рівнож докладно вичистити і для дезінфекціі напоіти териентиною.

titul

Книги вогкі, або з цвиллю просушати в тіні на сонці, злегка вибивати і вигладжувати в тисках.

Особливу увагу звертати на дешеві переплети шкіряні, в яких часто гніздиться чимало книгоіда, як внутрі на хребті, так і біля нитяних лапок.

Кожна книжка має бути в добрім хоч пів-полотнянім, шкірковім, пергаменнім переплеті. В нових книжках обов’язково заховувати титулову обложку, що єсть історією книжки. Лихих оправ не заховувати в бібліотеці, щоби не вмосити безпорядку і зарази.

Книжки зачеплені книгоідом належить вичистити, напоіти терпентиною, або лавадовим олійком, або мішаниною Formaldehyd+ і поставити вольно на признацене місце — найкраще в осібному відділові. Памятаючи про хворі книжки, дрібними листками хвороби і лічення, служба книгозбірні може дуже легко і скоро провірити іх стан легким встрясанням книжки і розглядом одержаного пилу, в якому в разі хороби — найдемо або яєчка, або хрущика, або червяка.

Світлина flickr.com/hackleypubliclibrary

Іноді доведеться старинну оправу відділити зовсім від книжки і держати (доски оправи наскрізь сточені, спорохнілі) за числом книжки в другому місці; в разі можливості належить після формальдегідової купели перенести давню оправу на нову обложку. Розбиті старинні книжки, або зачеплені книгоідом найкраще розшити і по належному прочищенню клінером і щіткою — наново зшити, але не обрізати.

Підклеювати розірвані місця рідким свіжим клеем з крохмалю або пшенишної муки — прозорою білою калькою, японським прозорим папером, аба тонісенькмм батистом чи навіть шавковим муслімном.

В переплеті бачно глядіти за цим, щоби листки були сухі, клей не загустим, свіжий — не прокислий, та кожне підклеєне місце добре висохло, бо інакше під наклейкою кинеться плісень.

Давні переплети бувають дуже часто виклеєні обрізками ще давніщих рукописів, а навіть дорогоцінних пергамінів, або дуже інтересних дереворитів і гравюр. 3 цего боку належить кожну старинну книгу докладно провірити, та в разі можності відділити історично-цінне з означенням обставин походження. Звертати на це увагу має урядник і переnлетник.

Для забезпечення книжок від книгоїда порадно приготовляти клей з домішкою муки звичайних диких каштанів, та дещо сулеми. Крім цего належить вольно уставляти книжки на полицях, провітрювати іх постійно, та слідити за ними, як вище вказано.

Зберігання матерій з шерсти

Всякий виріб з шерсти, пуху, піря перш усего докладно вичистити з пороху й болота; після механичного вичищення можна виполоскати з милом в теплій воді, виварити.

По просушенню і вигладженню, коли йде на виставу — то добре напоїти йога чистою терпентиною, або держати в щільно зачиненій вітрині, насиченій випаром деревяного оцту, періодично стріпувати і провітрювати на сонцю. Коли ж предмет йде на склад, то переховувати в соснових смолистих або кедрових щільно замиканих скринях, пересипаючи поодинокі верстви ще камфорою, формалиною, мішаниною з сильним листєвим тютюном, кмином, гірким перцем. Шовк і полотно цього не потребують.

13702052804_0ff3ea8241_k

Світлина flickr.com/paul grass

Скрині мають бути невеликі з вкладками, як в американських дорожних валізах, щоби предмети не злежувалися, та був би до них легкий доступ. Рвані матеріі належить дбало направити, бо инакше вони будуть сильно нищитися через перекладання і чищення.

Кожухи і невповні виправлені шкіри (напр. дуди, бордюги) витріпується, витріпується на сонці і переховується в скринях як шерстяні предмети. Найкраще переховувати скрині з шерстяними ї кожуховими виробами в сухих провівних пивницях; а вистави з них влаштовувати пізною осінню і зимою; шоби в соняшні веснянї дні іх належно провітрити, просушити, та на літо назад спрятати.

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe