Казкарка

Гімназист і Чорна Рука / Андрій Кокотюха. — К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2016. — 224 с.

Андрій Кокотюха вже не вперше успішно працює в жанрі дитячого детективу. Його найперші спроби (серія «Дивний Детектив» видавництва «Грані-Т») відзначалися легкістю викладу, стрімким сюжетом, життєздатними персонажами і вбивчою інтригою, яка змушувала читати книжку до самого кінця й ждати продовження.

Але серія «Дивний детектив» зникла навіки, Олександр та Наталія Шевченки вже не пишуть про свою «Команду мрії», а сам Андрій Кокотюха завершив свою трилогію «Таємниць…», видану «Абабою». Донедавна лишалася лише одна «жива» детективна серія для дітей: «Дитячий детектив» Олександра Есаулова. І ось нарешті Андрій Кокотюха знову в грі, готовий запропонувати юним любителям жанру нові пригоди і таємниці.

«Гімназист…» – це київська історія, яка описує і школу, і родину, і «кримінальний світ», ба навіть торкається болючих тем національної пам’яті та сучасної нам війни.

Починається все з підступного рекету в школі, коли таємнича Чорна Рука вимагає у школярів гроші, погрожуючи в листах із відбитком руки виказати їхнім батькам якусь неприємну таємницю. Це вже окрема детективна історія, яка розгортається в Першій зразковій гімназії, знайомить читача і з учнями, і з учителями, дозволяє описати класний зразок колективної відповідальності серед школярів. Однак вона також втягує головного героя в значно серйозніші ігри.

Пішовши на зустріч із Чорною Рукою, Юрко Туряниця потрапляє на місце вбивства, де знайомиться із самодіяльним «Шерлоком Холмсом» та з головою поринає у справу державної ваги, у процесі якої знайомиться і з нечистими на руку політиками, і з продажними копами, і з «домушниками». І раптом виявляється, що лише він може допомогти панові Шпигу знайти історичний артефакт, який допоможе в декомунізації однієї з київських вулиць, дізнатися правду про одного з героїв Крут і водночас визволити незаконно ув’язненого бійця АТО.

Інтригує? Ще б пак! Це відзначили й критики, зокрема, портал про українську дитячу літературу Барабука, який назвав «Гімназиста» найкращою підлітковою книжкою 2016 року. Вона, щоправда, не підліткова, але це не применшує її чеснот.

Це одна з нечисленних книжок, яка намагається осмислити чи бодай проговорити події Майдану та війни, при цьому ще й ненав’язливо провівши історичні паралелі. Досі на це наважувалися одиниці.

Галина Кирпа у «Мій тато став зіркою» описувала загибель батька родини під час Майдану через призму почуттів малої дитини. Дзвінка Матіяш у «Марті з вулиці святого Миколая» описує поминання в колі родини та запалення свічки в пам’ять про розстріляних у лютому 2014 року захисників Майдану. Звісно, треба згадати й «Війну, що змінила Рондо» Романи Романишин та Андрія Лесіва, «Казку про Майдан» Христини Лукащук та документальні «Листи на війну. Діти пишуть солдатам».

А найкраще у «Гімназисті» те, що його фінал обіцяє продовження. Хочеться затамувати подих й схрестити пальці, аби не наврочити. Чи виправдає воно сподівання, чи буде таким же класним, як перша частина?

Щонайперше, хочеться, щоб тривала «шкільна» сюжетна лінія. Адже Чорну Руку таки викрили, цю таємницю розв’язано! Чи знайдеться нова таємниця, яка дозволить читачам і далі знайомитися з дуже симпатичними однокласниками Юрка Туряниці, диво-деректором Андронакі та іншими вчителями? Шкільні повісті як жанр нам досі дуже потрібні, а їх чомусь так мало.

Побачимо, як розвиватиметься й головна «доросла» сюжетна лінія. Хотілося б, щоб не множилися вбивства, які традиційно у дитячих детективах не фігурують, а в першій частині ми вже маємо одне.

Зате чекаємо на розповідь про перше кохання – чудова кандидатура для цього вже з’явилася, але дівчинка поки що програє конкуренцію за серце Юрка власному собаці Джентльмену… Чи станеться в другій книжці серії потиск руки, багатозначний погляд чи бодай романтичний порятунок, я вже не кажу про найперший чмок у щічку? Хочеться сподіватись, що так.

Читайте також: Фантастика і містика: як поєднати їх з детективом

Дуже важке й серйозне завдання, яке стоїть перед автором, – це розвиток історично-політичного тла. І якщо з історичною складовою все має бути добре – цікавий артефакт знайдеться, достовірна легенда вималюється – не був би то Кокотюха! – то за політичну складову тривожно. У першій частині авторові вдається вміло триматися на тонкій кризі, без моралізаторства показуючи читачу героїв і зрадників, описуючи політичні інтриги та протиборство патріотів і «совків». Далі, коли ми дізнаємося, хто стоїть за такими негативними типажами як Стрельцов чи Раєвський і хто вони, власне, такі; коли познайомимось із АТОшником Олесем ближче… Чи витримає автор баланс у такій складній темі на межі фолу?

Я думаю, якщо хтось і здатен впоратися з такими завданнями, то це Андрій Кокотюха. Чи так це – побачимо вже незабаром. А тим часом маємо можливість порадити «Гімназиста» всім своїм друзям від 11 і старше.

• юним любителям детективів і пригодницьких романів;
• поціновувачам дитячих книжок Андрія Кокотюхи;

• читачам, які очікують психологічних глибин і багатогранності конфлікту;
• ватникам.

Читайте також: Детективи Джоан Ролінґ: якісно, масово, але не в нас