Добірки

Написати про війну дітям, не скочуючись до банальності або поверхового героїзму, надзвичайно непросто. У нашій добірці – п’ять вдалих зразків, серед яких як всесвітньо відомі бестселери, так і українські проекти.

1. Тірца Атар. Від війни плачуть. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. 

Вік: 6+

Тірца Атар, ізраїльська поетеса, акторка й співачка, народилася під час Другої світової війни, а у своїй книжці для дітей «Від війни плачуть» описала ще одну війну, пізнішу, яку переживала її країна. Міні-повість у віршах вперше вийшла друком 1975 року. 2015-го року книжку переклала українська поетеса й прозаїк Анна Хромова.

Оповідь у книжці веде 7-річна дівчинка, тато якої на війні. Ситуація до болю нагадує обставини в багатьох сучасних українських родинах. Життя ніби триває: є школа, робота, друзі, ігри, телевізор і мирне небо над головою. Але зовсім поруч, за якусь, зрештою, невелику кількість кілометрів, тривають обстріли й вибухають міни.

Гнітючу атмосферу постійного очікування, напруги й тривоги майстерно передано ілюстраторкою Катериною Садовщук.

Книжка Тірци Атар – зразок тонкої, ліричної, інтимної мови та альтернативного, принципово негероїчного словника в розмові про війну.

2. Листи на війну. – Київ: «Братське», 2015. 

Вік: 6+

Під час війни на Сході України діти написали й продовжують писати величезну кількість послань бійцям. У них вони висловлюють свої побажання, страхи й надії, своє бачення майбутнього.

Ці послання – унікальні артефакти, дуже промовистий, сповнений глибинних значень культурний зріз, що потребує збереження та вивчення.

Спробу фіксації листів на війну здійснило видавництво «Братське» в межах проекту «Крок уперед: глобалізуємося разом із українсько-англійськими книжками-картинками», ініційованого письменницею та дослідницею дитячої літератури Оксаною Лущевською.

У документальному виданні зібрано справжні листи з різних регіонів України. У текстах повністю збережено стилістику та орфографію оригіналів. Поруч наведено англійський переклад. Тим самим книжка не тільки може сприяти вивченню англійської, але й стає доступною для читачів у всьому світі.

3. Марцін Щигельський. Ковчег часу. – Львів: «Урбіно», 2016. 

Вік: 9+

Рафалу дев’ять років, і він живе у варшавському гетто. Понад усе на світі хлопчик любить читати, але дорога до бібліотеки стає щораз небезпечнішою. Його батьків немає. Дідусь, видатний скрипаль, переконує, що вони поїхали в Африку. Світ навколо дедалі більше нагадує Рафалові його улюблену книжку ­– «Машину часу» Герберта Веллса: хижі морлоки у формі німецьких солдатів, з рушницями, чатують на кожному кроці. Та от настає день, коли з гетто доводиться тікати.

Малий Рафал, з погляду якого описано події, через свій вік ще не в змозі осмислити всього масштабу катастрофи. Але щемка наївність його світовідчуття підкреслює цілі пласти смислів, відкриваючи тему страшного історичного катаклізму для юного читача та реактуалізуючи для дорослого.

Сучасний польський письменник М. Щигельський збирав матеріал про варшавське гетто понад шість років. Чимало обставин Рафалової втечі взято з документальних свідчень, щоденників жертв Голокосту, спогадів людей, які допомагали рятувати єврейських дітей від загибелі. Та й у самого головного героя теж був прототип.

Історична повість з невеликим фантастичним «вкрапленням» уміло адаптує тему Голокосту для молодших читачів, не нагнітаючи атмосфери, а залишаючи достатньо місця для дружби, вірності, доброти, надії й віри в майбутнє.

4. Маркус Зузак. Крадійка книжок.­– Харків: КСД, 2016. 

Вік: 14+

Дівчинка Лізель вимушено оселяється в прийомних батьків у простій німецькій родині. На вулиці 1939 рік, і справи стають зовсім моторошними. Ті, хто не виказує захвату політикою Гітлера, наражаються на небезпеку.

Але життя триває: потрібно ходити до школи, допомагати вдома і заробляти на їжу. У Лізель з’являються друзі, а прийомні батьки, попри позірну грубість, завойовують її серце своєю добротою. Та війна не спить. Невдовзі родині Лізель на їхній Хімель-Штрассе (тобто Небесній вулиці) доведеться переховувати втікача, а потім і самим балансувати на межі життя і смерті.

Книжка привертає увагу з перших же сторінок незвичністю оповіді – адже цим іронічним, глибоким і віртуозним наратором є сам Смерть.

Визнаний бестселер, пізніше не дуже вдало екранізований у солодкавій голлівудській манері, заслуговує на увагу юних і дорослих читачів. Захопливий, динамічний, майстерно зроблений та сповнений харизматичних персонажів, цей текст розповідає про війну свою інтимну, глибоку й болісну правду.

5. Ентоні Дорр. Все те незриме світло. – Харків: КСД, 2015.

Вік: 14+

Дві сюжетні лінії роману знайомлять нас із двома протагоністами – хлопчиком Вернером, якому доведеться стати солдатом Третього Рейху, та незрячою французькою дівчинкою Марі-Лорою, яка втікає з окупованого Парижа до Нормандії, везучи із собою велику таємницю. Описуючи паралельно їхні долі, автор створює живих і пронизливих персонажів, які не лишають байдужими нікого.

«Все те незриме світло» зрежисовано з безпосередністю притчі, змонтовано з тривожних, болісних, щемливих сцен, підсилено постійною напругою та насичено промовистими символами. Ефектний і попри все життєствердний текст не тільки показує бридке нутро війни, а й дає надію, силою любові створює вихід з безвиході.

Роман Дорра, за який автор отримав Пулітцерівську премію, написано для дорослих читачів. Проте він легко ввійде в коло читання старших підлітків завдяки універсальності проблематики, переконливим підлітковим голосам та динамічності оповіді.