Казкарка

Турбйорн Еґнер. Клатремус та інші звірята з Лісу на Пагорбі / переклад з норвезької Наталі Іліщук. — Київ: Круговерть, 2016. — 96 с.

Якщо ви не любите однозначних персонажів, розподілу геро?в, вчинків і сцен за чорно-білим принципом, плюс хочете привити дитині вегетаріанський спосіб життя, то казка норвезького письменника Турбйорна Еґнера «Клатремус та інші звірята з Лісу на Пагорбі» саме для вас. І не зважайте, що текст казки написаний більше 60-ти років тому — очевидних ознак застарілості ви не знайдете. Ба навіть навпаки — здивуєтеся актуальності та сучасності.

Казкові події відбуваються в Лісі. Герої — лісові мешканці: миші, ведмеді, білки, лось, сова, лис. Головний герой — мишеня Клатремус. Усі звірі живуть своїм розміреним і природним життям. Але тут вартими особливої уваги є два героя: мишеня Клатремус і лис Мікель, довкола яких і відбуваються важливі події та зростає емоційна напруга.

Клатремус одразу може справити двояке враження. Він наче й веселий та життєрадісний, завжди з гітарою на плечі та піснею на вустах. Але в тому й проблема, що радість ця межує з безтурботністю та пошуком халяви, легкого хліба. Клатремус нічим не займається в цьому житті, лише ходить по лісі й співає. Пісень має на кожен випадок життя. І проявляє неабияку хитромудрість, щоб не померти з голоду.

На позір нічого поганого Клатремус не чинить, він доволі люб’язний і ввічливий. Але ця на?вність видається читачеві доволі корисливою, хоча Клатремуса всі люблять і ніколи б не запідозрили його в крадіжці горіхів чи якомусь прагматизмі. Якоїсь миті починаєш у Клатремусі бачити зірку Вінні-Пуха: така ж дитинність та безтурботність. А може це й не дивно, зважаючи, що Турбйорн Еґнер перекладав норвезькою Алана Мілна.

Ще один цікавий персонаж — лис Мікель. Хоч у казці він доволі канонічний, тобто м’ясо?дний й винахідливий, але все ж більш чесний, ніж Клатремус. Тож не виключено, що читач може відчути до нього навіть більше симпатії та розуміння, а може й співчуття. Відомо, лис їсть мишей. І їжаки ?дять мишей, і сови. І в якийсь день до Мортена (доброго мишеняти, що регулярно частує Клатремуса тортиками) приходить усвідомлення, що це несправедливо. Що треба жити дружно і великим, і малим. А справедливість по-мишачому — це щоб усі перестали їсти м’ясо, а перейшли на траву та овочі. Не скажу, чим закінчилась така угода лісових мешканців, бо й читати вже не буде сенсу.

Загалом же, момент переконування в можливості обійтися в житті без м’яса дуже цікавий. Пропаганда? Можливо. Навіть пісенька на цю тему також звучить.

Але насправді тут показовою є загальна картина, ціла ситуація. Дорослим вона може вказати на певні паралелі з деякими суспільними явищами. Казка налаштовує читача на певні роздуми, які виходять за межі самої фабули.

За шаблоном традиційної казки, у фіналі добро має перемагати зло. Але чи стається так у «Клатремусі», незрозуміло, адже немає чіткого поділу на добрих і злих, та й фінал видається відкритим. Але читати такі історії варто найперше через цю неоднозначність персонажів, яка й робить книжку напрочуд сучасною. Тут багато тем, які варто почати проговорювати з дітьми.

Ілюстрації, які виконав сам автор (як і до всіх своїх казок), дуже гарні, спокійні. Їх достатньо на кожній сторінці, тому книжку буде легко читати з дітьми дошкільного віку. Як бонус — ноти до всіх пісеньок у кінці книжки.

Переклад зробила студентка 4-го курсу Львівського національного університету. Кострубатостей при читанні не помічено, та й редактор тут попрацював на славу. Видання має цупкі глянцеві сторінки та якісне поліграфічне втілення. Тож завдяки зусиллям молодого сімейного видавництва «Круговерть» Турбйорна Еґнера тепер можуть читати й українські діти. Видання розраховане на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

А в мережі вже з’явився трейлер до анімаційного фільму про Клатремуса. Виглядає динамічно та захопливо. Це той випадок, коли завдяки анімації можна заохотити дитину до читання, адже в книжці дитина зустрічається з улюбленими героями з телеекранів.

• щоб знайомити своїх дітей із творами світової класики;
• щоб разом співати;
• як нагоду для розмов про вегетаріанство, дружбу та сміливість.

• якщо дитина не сприймає довгих історій;
• коли батьки вважають, що в раціоні дитини м’ясо повинно бути щодня;
• якщо для вас критично важливим є поділ на добрих і злих героїв.