Ще рік тому знайти на полицях книгарень романи Віктора Петрова (Домонтовича) було нереальним щастям, проте впродовж року видавці виправились: з’явилась збірка романізованих біографій „Самотній мандрівник простує самотньою дорогою” (видавництво „Спадщина”) і наукових його праць „Розвідки” у 3-х томах (видавництво „Темпора”). 2013-го року вийшло дослідження В’ячеслава Брюховецького про чи не найзагадковішого українського письменника, філософа, історика та культуролога „Верхи долі – верхи і долі”. А на ХХ Форумі видавців у Львові презентували ще одну біографію інтелектуала.
Автором праці «Віктор Петров. Нариси інтелектуальної біографії вченого. Перевидання праці В. Петрова «Скіфи. Мова і етнос» є кандидат історичних наук із Херсону Віталій Андрєєв. Книга складається із двох частин – із перевиданої самої праці Віктора Петрова та коментарів й досліджень Віталія Андрєєва. Цікавий хід – обидві частини виконані на папері різного кольору й типу.
«Ми намагаємося передавати дух часу, коли працював Домантович, – розповідає про особливості видавничого процесу директор видавництва «Герда» Ольга Винниченко. – У цій книзі я хочу звернути увагу на відновлену фотографію Віктора Петрова, яку зробив наш дніпропетровський кандидат історії архітектури – він провів професійну реставрацію фотографії, щоб ми могли розмістити її у книзі. Також, якщо говорити суто про її поліграфічне виконання, вона зроблена на двох типах паперу високої якості – австрійського та нашого виробництва».
Віталій Андрєєв використовував для своєї роботи над темою Петрова дані із київських, петербурзьких та московських архівів, а також, у пошуках нових деталей, зустрічався із людьми, які особисто знали письменника-науковця та готові були поділитися інформацією про різні аспекти його життя та діяльності.
«Матеріали про Петрова дуже розкидані, – пояснює автор праці. – У Києві ми одними із перших дослідників були допущені до архівів Інституту мистецтвознавства, фольклористики і етнології імені Максима Рильського. Там є просто унікальні документи. Що дозволило реконструювати не лише наукову роботу Петрова, його внесок у розвиток етнографії й фольклористики, а й якісь невідомі елементи його біографії».
Значною мірою у виданні переважають дві лінії інтелектуальної біографії Петрова: етнографічна та скіфологія (як окрема складова досліджень). Щодо роботи над темою скіфології, то тут Петров постає і як археолог, і як лінгвіст, висловлюючи контраверсійні х ідеї про думки авторитетів. Ця частина праці мала б становити особливе зацікавлення для науковців, які цілеспрямовано займаються дослідженнями на тему скіфології. Оскільки монографія має велику кількість досі невідомої інформації про самого діяча та його роботу.
Для читача більш широкого кола Віктор Петров може бути цікавий своїм використанням художніх прийомів для написання наукових праць, легкою для розуміння та сприйняття мовою.
Віталій Андрєєв відзначає також важливість історичної концепції Петрова, концепції епох, що її, на думку дослідника, можна віднести до класики цивілізаційного підходу 20 століття. Питання розвідницької діяльності письменника-науковця у книзі не піднімаються, хоча автор і зіштовхувався із цим елементом життя Петрова у часі своєї роботи над дисертацією.
Зокрема, автор також відзначає, що продовжуватиме роботу і, можливо, її результатом стане вихід другої монографії, присвяченої Петрову.
Читайте про книгу «Самотній мандрівник простує по самотній дорозі» Віктора Домонтовича.
Найкращий лайк — це 30 гривень))
Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.
Спасибі.
|
Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook