Фетиш

Справжнього книголюба не може не цікавити майбутнє його бібліотеки. Він «по-батьківськи» піклується про «здоров’я» кожного видання, турбується про його довголіття, запобігаючи старінню. Книга, як і людина, має своє життя, вона теж схильна до захворювань, а хворіючи – руйнується. Основні збудники хвороб книги – пил, комахи-книгоїди і плісневі грибки.

Пил – дуже небезпечний агент, який заносить із собою різні шкідливі речовини, що прискорюють старіння паперу, забруднюють його, порушують структуру волокон. Ось чому кожна книжка повинна зберігатися в шафі або на заскленому стелажі в стоячому положенні, а не навалом. При розміщенні книжкових шаф в кімнаті треба пам’ятати про джерела великої вологості, яскравого світла, високої температури.

Найпоширеніші і найнебезпечніші комахи-книгоїди – злодій-удавальник і шкіроїд.  Вони відкладають личинки в корінці книги, які й завдають їй шкоди. Адже личинки ці харчуються органічними речовинами (зокрема, клеєм) палітурки, утворюють траншеї, наповнені бурою пудрою. Вони пошкоджують, як правило, обкладинку та прилеглі до неї аркуші.

Щоб уникнути цього, щороку треба переглядати всі книги. Виявивши траншейки чи отвори на обкладинці, «хвору» книгу слід негайно ізолювати від інших і лікувати. Для цього в медицинський шприц з довгою голкою, кінець якої зігнутий під кутом  45 градусів, треба набрати 8-процентного розчину хлорофосу і повільно ввести його в кожний отвір. Далі книжку просушують на повітрі і вкладають в целофановий пакетик на 3-4 дні, а по тому лікувальну процедуру повторюють. Якщо в целофані виявите жучків чи буру пудру, лікування продовжуйте.

Книжкову шафу збризкують всередині 3-процентним розчином хлорофосу з ручного пульверизатора. З метою профілактики не тримайте поблизу книг сухарів, галет, крупи, муки та інших крохмальним продуктів – це дуже сприятливе середовище для шкідників.

Клейові матеріали (крохмаль, желатин, казеїн тощо) – прекрасний «харч» для інших збудників книжкових хвороб з плісневих грибків, які руйнують папір, тканину, фарбу, шкіру, нитки.

Перша ознака ураження книжки грибком – різнокольорові плями на її аркушах, особливо в тих місцях, де торкалися пальці читача. Згодом плями розповзаються по всьому аркушу, папір стає ламким і прозорим.

Спори плісневих грибків потрапляють до книжки разом з пилом. Часто самі читачі створюють сприятливі умови для грибків, слинячи пальці при  перегортанні сторінок. Крім того, цьому сприяє підвищена вологість або температура повітря в кімнаті. Грибкові захворювання лікують так: книгу ставлять у герметичний ящик, на дні якого лежить вата, змочена 20-процентним розчином формаліну. Її пара згубно діє на плісняву і її спори.

Після 4-годинної дезінфекції книжку провітрюють біля відчиненого вікна, просушують. З формаліном треба поводитися обережно, оскільки його пара подразнює верхні дихальні шляхи і слизову оболонку очей. Якщо папір і тканина глибоко вражені пліснявою, їх обробляють розчином пеніциліну. 200 тисяч одиниць пеніциліну розчиняють в 50 мілілітрах  дистильованої води, збризкують з пульверизатора кожний аркуш. Після просушування покривають водонепроникним безбарвним клеєм – папір стає еластичним і не ламається.

Профілактика грибкових хвороб нескладна: чисте провітрювання кімнат, де зберігаються книги, стабілізація температури повітря (16-18 градусів), зниження вологості. При яскравому сонячному світлі линяє фарба, якою надруковано текст, тріскаються шкіряні корінці. Тому рекомендується в сонячні дні закривати вікно фіранкою з білої легкої  тканини. Корінці видань можна змащувати медицинським гліцерином – він надає їм свіжості й еластичності. Придбану в букіністів книжку радимо не відразу класти на полицю, а ретельно оглянути її, чи не вражена вона жуками-книгоїдами або грибками.

Всіх цих книжкових хвороб можна уникнути, створивши правильні санітарно-гігієнічні умови зберігання видань. Цим ви зможете запобігти передчасному старінню своєї книгозбірні, збережете її для дітей і онуків.

К. Шумський

«Друг читача», 1963

За ілюстрації ВЕЛИКЕ ДЯКУЮ Марії Фронощук)