Читомо > другорядні, верх > Між сторінками. Частина 1.

другорядні, верх

Між сторінками. Частина 1.

21.09.2009 3 Автор:

Якщо закладаєте потрібну вам сторінку книжки… шматком іншої книжки чи клаптем першої-ліпшої газети, то зразковий книжковий фетишист у вас помер на невизначеному етапі свого розвитку. Відроджувати й плекати у собі фетишиста книжкових закладок чи ні – вирішувати тільки вам. І як говорить сучасна народна мудрість, навіщо платити гривню, купуючи закладку, якщо можна закласти гривнею… Звісно, можна, якщо не врахувати однієї суттєвої детальки: з оригінально-концептуально-мистецькою закладкою читається приємніше.

old11

Копаємо глибше, тобто в сиву минувшину, – і, виявляється, наші предки були активними юзерами закладок зі шкіри, металу, шовку, деревини й тканини. У середньовіччі «розділячі сторінок» прикріплювали до самої книжки, щоб не загубити. Оскільки в ті прадавні часи видань конвеєром не тиражували, а згорблені набожні ченці роками творили одну книгу, то, відповідно, позначати потрібну сторінку першим предметом, що під рукою трапиться, не наважувались.

old10

Тому й закладки були тоді коштовними й такими, щоб нітрохи не пошкодити священного організму книжки. Всередині ХІХ століття почали виготовляти відривні закладки з тканини, оздоблюючи їх вишиванням. І лише 1880-го року з’явилась мода на паперові й картонні. Десь у той час світ завоювали перші магнати, які розміщувати на закладках рекламу, звівши все до прибуткового бізнесу … А на маргіналі винирнули перші колекціонери цих маленьких книжкових фетишів.

old9

Матеріалами, ідеями сучасних закладок можна загатити добру греблю (якщо буде така потреба). Їх виготовляють із паперу, картону, целулоїду, деревини, пластмаси, шкіри, дроту, тканини. Найостанніший писк моди – мажористі закладки зі срібла-злата, з дорогоцінними камінчиками та блискучими стразиками.

old8

Проте у світові є такі диваки, як містер Койш із Великої Британії. За його ж словами, він – власник найбільшої он-лайн колекції срібник закладок (http://www.silverbookmarks.com). А почав їх колекціонувати, підглянувши ідею у своєї кузени, з якою уклав парі, хто більше збере закладок. Як виявилось потім, колекція кузени була багатою тільки двома, а містер Койш зібрав їх близько сорока. Зверніть увагу, срібні закладки загострені.

old7

Ні, це не витончений інструмент вбивства! Це щоб полегшити ритуал читання, адже чимало сторінок у книгах, які з діда-прадіда передавались як сімейні реліквії, прилипали одна до одної. Особливо це стосувалося видань із шкіри тварин.

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Комментарі читачів:

  1. Malynka
    10.10.2009 в 9:25 pm

    Для мене закладка – то окремий ритуал перед читанням книжки: не знайду хорошої закладки до конкретної книги – читання не піде. Це, звісно, трата часу і, як дехто каже, “повна дурість”, але ж зате яке моральне задоволення…:)

  2. Женька
    11.10.2009 в 1:30 pm

    Закладка – це,справді, окремий ритуал. Для мене найбільшим подивом завжди були ті закладки(або ті предмети, що слугували закладками), які люди залишають у книжках. Книжка ця потрапляє до інших рук, а закладка, виявляється, стільки всього може розповісти про читача-попередника!!! Мені от траплялися у книжках і календарики, і квитки на кінопокази, і щасливі квиточки з громадського транспорту і, навіть, листи до родичів або коханих, написані півстоліття тому! 🙂 Обожнюю оригінальні, незвичні хенд-мейд закладки і от ця стаття надихнула мене зробити кілька таких. Що з цього вийшло – пізніше у фотогалерії сайту.

  3. Рамон
    27.10.2009 в 2:53 pm

    Сторінку треба згинати згори, ось і вся закладка:-)

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

code

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe