другорядні, низ

Казка про Сонце та його сина: Українська літературна казка. / Уклав Ю. Винничук. – Львів: ЛА «Піраміда», 2009. – 469 с.: іл. (Серія «Піраміда казок»). – ISBN 978-966-441-082-0.

Якщо видання у тебе на полиці, то заснути, не прочитавши бодай однієї казки на ніч, просто неможливо. Ось такий магнетичний рефлекс виробляється від «Казки про сонце та його сина»! Зате потім знатимеш, кому – підлабузному Юрку чи справедливому Уласу – дісталася лебедина пір’їна препишної князівни (Іван Нечуй-Левицький «Два брати»). Яка блакитна квітка допомогла пізнати один одного стареньким чоловікові й жінці, що ніколи не забували минулого? (Михайло Комарів «Не забудь мене») Звідки вона, сонячна добра іскра, у серцях людей? ( Дніпрова Чайка «Казка про сонце та його син»).

Це лише дещиця, а які ще казки українських письменників ХІХ століття, що не були надруковані за радянських часів, презентувало видавництво «Піраміда», шукайте в рядках книжки самі. Скажемо лише, що це вже друга антологія літературної казки цього періоду. Юрій Винничук запевняє, що не остання, бо українську літературну казку мають знати в світі (було б непогано, аби книжкою зацікавились у найближчому майбутньому іноземні видавці). Ходять чутки про з’яву збірки чеських письменників-казкарів тридцятих років ХХ століття і казок англійських письменників ХХ століття (ритуальне впорядкування вершить той же Винничук).

Оформлення казки про сонце – звісно, сонячне! Тверда обкладинка із яскраво-кольоровим орнаментам і золотим тисненням. Всередині книжка двоколірна”. Казки різного авторства структуровані й відділені в оригінальний спосіб, про кожного з казкових «літературних батьків» коротенькі відомості. Правда, біографії письменників чомусь неоднакові за обсягом – хотілося б дізнатися дещо більше, особливо, коли йдеться про «маловідомих українських казкарів».