Зарубіжна проза та поезія

Брешан І. Астарот : роман / Іво Брешан ; переклала з хорватської Ірина Марко­ва. – Київ : Видавничий Дім «Комора», 2017. – 472 с.

Оригінальне потрактування одного з вічних сюжетів: спокус­лива пропозиція від незнайомця, скріплений кров’ю контр­акт, здійснення всіх бажань — і розплата, що триватиме вічно. Змінюючи подоби і переконання по волі свого теперішнього Пана, «демона політики» Астарота, і допомагаючи йому рухати колесо історії, Брешанів «Фауст» Мартін Борас мимохіть віді­грає не останню роль у найважливіших історичних подіях сучасності й далекого минулого. Калейдоскоп карколомних змін — влади й віри, переконань і втілень, часу й місця — стає в’язницею, із якої герой відчайдушно намагається вирватися, шукаючи порятунку в свого, лише йому відомого Бога.

Обкладинка Ірини Смехнової.

Ціна: 150

Коли Борас знову розплющив очі, перше, що поба­чив, — небо й поодинокі хмарки, які розносив вітер обабіч вершечків довколишніх гір, розпорошуючи їх, наче вовняні пасма. А перше, що відчув, — біль в усіх частинах тіла, йому здавалося, що він увесь спаралізо­ваний і тепер не зможе навіть поворушитися. Він по­чув голоси, сповнені паніки й жаху, які наближалися до нього, наскільки міг у напівпритомному стані розі­брати. Повернувши голову в напрямку, звідки лунали голоси, Борас побачив двох чоловіків, що поспішали стрімкою стежиною просто до нього. Один із них був одягнений як селюк, а другий — у комбінезон механіка. Мартін одразу збагнув, що це водій вантажівки й селя­нин, чия корова спричинила фатальну аварію. Коли наблизилися до потерпілого впритул і помітили, що він притомний і дивиться просто на них, обидва радісно загукали, виявляючи одночасно і подив, і радість, і за­чудування.

— Неймовірно! Він живий! Живий!

— Це чудо Боже! Він наче з криці, а то б розлетівся на друзки!