Мистецькі видання

Юланд А. Собаки в мистецтві / Ангус Юланд, Кетра Вілсон ; пер. з англ. Дж. Гнатів. – Київ: Nebo Booklab Publishing, 2017. – 160 с.  ISBN 978-617-7537-20-4

Люди, які прищеплюють свої риси тваринам, звісно, передусім, віднаходять їх найяскравіше втілення у собаках. Ми змушуємо їх носити джемпери, на наших малюнках вони втрачають свої природні звірські якості, ми навіть змінюємо їхній колір. Так ми зображаємо своїх найвідданіших друзів.

Вічна любов до собак віднайшла себе на сторінках цієї книги. У нас із ними, так би мовити, взаємозалежність. Собаки потрібні нам, щоб відкривати нові джерела емоцій. В мистецтві, як і в житті, ми проектуємо на них свої амбіції, звершення, та тривоги, а вони, не зважаючи ні на що, повертаються і просять продовження. Однак, звісно, не можна забувати про високу ймовірність поклику пращурів.

Книга про собак досліджує альтернативу переймання стилю життя: життя з людьми. У відносинах зі собаками, від нас, як від господарів, багато не потрібно: всього лиш корм та наша компанія. Після цього життя собаки набуває простого сенсу. Як сказав американський письменник Джеймс Турбер: «Собаки одержимі тим, щоб бути щасливими».

Ціна: 250 грн

Франсіско де Гойя “Собака” 1820

Поза контекстом, “Собака” де Гойя — зразок сучасного полотна, на якому масивна товща неба нависає над темною, нечіткою поверхнею землі. Між ними спостерігається всього лишень одна фігура —
самотній собака, що звідкись визирає. Важко зрозуміти, що з ним сталося, але, іспанська назва, під якою відома ця картина, а саме “Perro Semihundido” (“Голова собаки”) натякає, що він або наполовину занурений, або тоне. 

Похмурі картини де Гойя, включно з нещасним собакою, зображені прямо на стінах його будинку Quinta del Sordo, що поблизу Мадрида. Побутує думка,що вони зберігалися у таємниці, оскільки не планувалися для публічного показу, та зараз копії цих картин виставляються в галереї Прадо. Дияволи, відьми та рогаті чудовиська — ось справжнє тло картини “Собаки” де Гойя. Пес — найприродніше на ній створіння, що показує одну лишень голову, як вогник життя
у коловороті пітьми.