uncategorized

Ірена Карпа. Baby travel. Подорожі з дітьми, або як не стати куркою. – Харків: КСД, 2014. –208 с.

Цієї осені у Харкові та Чернівцях вийшли дві книжки Ірени Карпи. Meridian Czernowits впорядкували інтерв’ю та есеїстику письменниці у книжку «Ірена Карпа: письменниця, співачка, мандрівниця», а в Клубі сімейного дозвілля з’явилася «Baby travel. Подорожі з дітьми, або як не стати куркою». Із першою все зрозуміло – бери і читай зібрані докупи по різних виданнях тексти. Друга – цікавіша, хоча і в ній нового небагато: традиційно багато подорожей і впізнаваної Карпиної життєвої мудрості. Щоправда, цього разу мудрість підкріплюють два матеріальні докази – доньки Кора і Кая. То читати чи ні цю нову-стару Карпу?  

З першої сторінки «Baby travel» Карпа міцно візьме вас за руку (вона знає правильний захват долоні, а при зустрічі обіцяє навчити й вас) і проведе своїми подорожами індійським штатом Керала, Непалом, Барселоною, Парижем і Балканами. І попутно розкаже про секрети виживання і мандрування з дітьми: «морозиво – лише в тон одягу», «не відкладайте життя на тоді, коли діти виростуть» і «чим менше дитинка, тим легше вона мандрує»).

Ви зрозуміли: щоб не стати куркою, мандруйте і лишайтеся відкритими до світу. Й аби вберегти ваших курчаток від курячої долі, підіймайтеся із дітьми на гірські хребти, замість «Маші» вмикайте правильні  іграшки-розвивалки на айпаді, дозволяйте стрибати в калюжі і взагалі ставтеся до дитини як до цілком життєздатної, навіть ще міцнішої за дорослих істоти. І ще читайте Памелу Дракерман «Французьке виховання» – Карпа не раз процитує щось із неї.

Що нового читач візьме з цієї книжки? Не так і багато. Ми знову маємо знайому Карпу, і вона знов їде в Південно-Східну Азію, а принагідно в Європу, лиш тепер у текстах поменшало чоловіків (він тут один, і то не часто), а з’явилися діти. І вже Карпа, досвідчена мати, вчить жити упевнено, бо завжди може показати скептикам як доказ своїх нормальних, як вона наголошує, дітей.

Майже кожен розділ книжки має якусь маленьку пораду для мандрівників і мандрівниць із дітьми за плечима. Тому вважайте «Baby travel» практичним посібником і руйнівником міфів (головний міф: подорожі з дітьми – це не-мож-ли-во), якщо очікуєте чогось нового від Ірени Карпи.

Що старого й звичного ми тут знайдемо? Жива мова текстів, доволі сирих і цим близьких до блогерських записів. Якщо Карпа і пише, то пише про себе. Тому в її кухню у прямому сенсі читач потрапляє. І знаходить там на стіні мапу світу він National Geographic, лимонну траву, масалу та інші елементи «простого щоденного раціону», за розшифровкою яких часом треба йти у Вікіпедію. Хіба що ви знаєте, що таке бір’яні та малай-кофта.

Всі елементи Карпиного стилю знайдуться і в «Baby travel», тому, якщо ви любите книжки письменниці ще від «50 хвилин трави», і саме за те, що це книжки Карпи, найновіша вас точно не розчарує. Додатковою приємністю буде оформлення книжки: на обидвох форзацах – колажі з кольорових фотографій Корени, Кайлаш та їхньої вагітної мами десь на скелях. Як доказ того, що всі персонажі книжки – невигадані, а їхні пригоди – теж правдиві.

Що мені не надто подобається у «Baby travel», то це абетковий принцип структури книжки. Бо навіть у Чеслава Мілоша «Абетка» – це щось слабеньке. Вже у Юрія Андруховича в «Лексиконі інтимних міст» абетка здавалася дешевим штукарством. Такі спроби урізноманітнити читання «непередбачуваною» структурою книжки, просто мають відволікти від того, що текст не в’яжеться, розпадається. Це марний спосіб додати книжці орнаменту, особливо коли абетка ця ще й у довільному порядку. Але віддамо належне авторці й видавництву – «Baby travel» дійсно можна читати нелінійно, відкривши книжку на будь-якій сторінці.

Що мені подобається у новій книжці Карпи – так це чесність. Карпа пише без претензійності, і не забуває зауважити в передмові: «Baby travel» на бозна-яку художню цінність не претендує, і взагалі це книжка – для людей, подібних до авторки. Сміливі мандрівниці і мандрівники прочитають текст із задоволенням, і посміються з Карпиних дотепів. А от таким, хто не наважується на самостійну подорож не те що із дітьми, а й самому, книжка нічим не допоможе. Хіба що я недооцінюю терапевтичний потенціал письма.

Продивитися фотофакти матеріальних доказів Карпи-мами (взято з Facebook):

• в парку з візочком
• в індійському потязі
• та й в українському
• з нудьги
• тим, хто не наважується на дитину

• дітям
• із серйозними намірами
• якщо підозрюєте, що курка – це про вас
• сподіваючись на вишукану літературу